Sloka 36
ВІРШ 36
Verš
Текст
sva-jana-vadhād vimukhasya doṣa-buddhyā
kumatim aharad ātma-vidyayā yaś
caraṇa-ratiḥ paramasya tasya me ’stu
сва-джана-вадха̄д вимукгасйа доша-буддгйа̄
куматім ахарад а̄тма-відйайа̄ йаш́
чаран̣а-ратіх̣ парамасйа тасйа ме ’сту
Synonyma
Послівний переклад
vyavahita — stojící opodál; pṛtanā — vojáci; mukham — tváře; nirīkṣya — pohledem na; sva-jana — příbuzní; vadhāt — od zabíjení; vimukhasya — zdráhavý; doṣa-buddhyā — znečištěnou inteligencí; kumatim — chabé poznání; aharat — odstranil; ātma-vidyayā — transcendentálním poznáním; yaḥ — ten, který; caraṇa — k nohám; ratiḥ — připoutanost; paramasya — Nejvyššího; tasya — k Němu; me — má; astu — nechť je.
вйавахіта — стоячи на відстані; пр̣тана̄ — воїни; мукгам — обличчя; нірı̄кшйа — дивлячись; сва-джана — на родичів; вадга̄т — від вбивства; вімукгасйа — того, хто відмовляється; доша-буддгйа̄ — через осквернений інтелект; куматім — недостатнє знання; ахарат — розвіяв; а̄тма-відйайа̄ — трансцендентним знанням; йах̣ — Він, що; чаран̣а — до стіп; ратіх̣ — потяг; парамасйа — Всевишнього; тасйа — для Нього; ме — мій; асту — нехай буде.
Překlad
Переклад
Když Arjuna před sebou viděl vojáky a velitele shromážděné na bojišti, byl zdánlivě znečištěný nevědomostí, a Pán tuto nevědomost odstranil přednesem transcendentálního poznání. Kéž jsou Jeho lotosové nohy vždy cílem poutajícím moji pozornost!
Коли Арджуна оглядав воїнів та командувачів на полі бою і його розум, здавалось, вкрило невігластво, Господь розвіяв це невігластво, давши Арджуні трансцендентне знання. Нехай Його лотосові стопи вічно притягають мене.
Význam
Коментар
Králové a velitelé stáli vždy v první řadě v čele svých bojovníků. Takové byly zásady opravdového boje. Králové a vojevůdci nebyli jako takzvaní prezidenti či ministři obrany dneška, kteří zůstávají doma, zatímco vojáci a žoldáci bojují tvrdě muž proti muži. To může být pravidlem moderní demokracie, ale v dobách skutečných království nebyli králové žádní zbabělci, volení bez ohledu na kvalifikaci. Můžeme to vidět na bitvě na Kurukṣetře: všichni vůdčí představitelé obou stran — Droṇa, Bhīṣma, Arjuna a Duryodhana — se aktivně zapojovali do boje a nespali. Za bojiště navíc zvolili místo daleko odlehlé od civilních usedlostí, a tak se zabránilo tomu, aby boj mezi soupeřícími královskými stranami nějak zasáhl nevinné obyvatelstvo. Obyčejní lidé vůbec nemuseli vědět, co se během boje odehrává. Pouze odevzdávali čtvrtinu svého příjmu vládci, ať už to byl Arjuna či Duryodhana. Všichni velitelé obou stran stáli proti sobě na Kurukṣetře, Arjuna se na ně díval s velikým soucitem a naříkal, že má kvůli království zabíjet v boji své příbuzné. Nikterak se neobával obřího vojenského potenciálu, který Duryodhana nashromáždil, ale jako milostivý oddaný Pána si dovedl přirozeně odřeknout světské věci a rozhodl se pro ně nebojovat. Udělal to však jenom z nedostatečného poznání. V tomto verši se proto říká, že jeho inteligence byla znečištěná. Jak je zřejmé ze čtvrté kapitoly Bhagavad-gīty, jeho inteligenci nemůže nikdy nic znečistit, jelikož byl oddaným a stálým společníkem Pána. Zdánlivě však byla jeho inteligence znečištěná, neboť jinak by se nenaskytla příležitost, aby Pán přednesl učení Bhagavad-gīty pro dobro všech znečištěných podmíněných duší, které nepravá představa o hmotném těle udržuje ve hmotném otroctví. Bhagavad-gītā byla určena podmíněným duším světa, aby je zbavila falešné představy, že duše a tělo jsou totožné, a aby obnovila věčný vztah duše se Svrchovaným Pánem. Transcendentální poznání o Sobě Samém (ātma-vidyā) Pán přednesl především proto, aby pomohl všem bytostem ve všech částech vesmíru.
ПОЯСНЕННЯ: Царі та воєначальники мали стояти попереду воїнів, що билися — такі були правила справжнього бою. Царі та командувачі не були схожі на нинішніх президентів чи міністрів оборони. Вони не залишались вдома, полишаючи на нещасних воїнів чи найманців воювати одне з одним. Можливо, для сучасної демократії це норма, але коли існувала справжня монархія, на трон не сідали виборні боягузи, котрих обрано, не враховуючи їхніх особистих якостей. З описів битви на Курукшетрі видно, що всі головнокомандувачі обох сторін, Дрона, Бгішма, Арджуна, Дурйодгана та інші, під час битви не лежали в ліжку. Вони брали активну участь у битві, для якої обирали місце подалі від осель мирного населення. Це означає, що неповинні цивільні люди були в безпеці від усіх наслідків битви між прибічниками двох претендентів на трон. Громадян не повинно було цікавити, що саме відбувається на полі бою. Сидів на троні Дурйодгана чи Арджуна, — піддані мали в кожнім разі сплачувати до царської казни чверть свого доходу. Всі командувачі обидвох сторін на полі битви Курукшетра стали в першій лаві лицем до ворога, і коли Арджуна побачив їх усіх, серце йому стислося від співчуття. Його охопила скорбота: ради імперії він мав убивати своїх рідних. Його зовсім не лякало величезне військо, яке вишикував проти нього Дурйодгана. Він, милостивий відданий Господа, був за природою неприв’язаний до матеріального і тому вирішив не битися заради матеріальних набутків. Однак до такого рішення призвів брак знання. Тому у вірші сказано, що його інтелект був осквернений. Він був відданий Господа та Його вічний супутник, тому, як з’ясовано у четвертій главі «Бгаґавад-ґіти», його інтелекту не могла торкнутися скверна. Лише позірно його інтелект занечистився, бо інакше не було б нагоди звістити вчення «Бгаґавад-ґіти» на добро всіх занечищених зумовлених душ, які в ілюзії вважають себе за матеріальне тіло і лишаються у матеріальному рабстві. «Бгаґавад-ґіту» дано зумовленим душам світу на те, щоб вони змогли відкинути хибне уявлення, що тіло і душа тотожні, і поновити вічні стосунки душі з Верховним Господом. Господь повідав атма-від’ю, трансцендентне знання щодо Себе, насамперед для добра всіх зацікавлених істот з усього всесвіту.