Sloka 24
ВІРШ 24
Verš
Текст
kalevaraṁ yāvad idaṁ hinomy aham
prasanna-hāsāruṇa-locanollasan-
mukhāmbujo dhyāna-pathaś catur-bhujaḥ
калеварам̇ йа̄вад ідам̇ хіномй ахам
прасанна-ха̄са̄рун̣а-лочанолласан-
мукга̄мбуджо дгйа̄на-патгаш́ чатур-бгуджах̣
Synonyma
Послівний переклад
saḥ — On; deva-devaḥ — Nejvyšší Pán pánů; bhagavān — Osobnost Božství; pratīkṣatām — kéž počká; kalevaram — tělo; yāvat — dokud; idam — toto (hmotné tělo); hinomi — opustím; aham — já; prasanna — veselý; hāsa — s úsměvem na tváři; aruṇa-locana — oči rudé jako ranní slunce; ullasat — nádherně ozdobený; mukha-ambujaḥ — lotosový květ Jeho obličeje; dhyāna-pathaḥ — na cestě mé meditace; catur-bhujaḥ — čtyřruká podoba Nārāyaṇa (Božstvo, které Bhīṣmadeva uctíval).
сах̣ — Він; дева-девах̣ — Верховний Господь між богами; бгаґава̄н — Бог-Особа; пратікшата̄м — нехай ласкаво зачекає; калеварам — тіло; йа̄ват — доки; ідам — це (матеріальне тіло); хіномі — коли піду; ахам — я; прасанна — веселе; ха̄са — усміхнене; арун̣а-лочана — очі червоні, наче вранішнє сонце; улласат — чудово прикрашений; мукга-амбуджах̣ — лотос Його обличчя; дгйа̄на-патгах̣ — у моїй медитації; чатур-бгуджах̣ — чотирирука форма Нараяни (Божество, якому поклоняється Бгішмадева).
Překlad
Переклад
Kéž můj Pán, který má čtyři paže a Jehož nádherně ozdobený lotosový obličej s očima rudýma jako vycházející slunce se usmívá, setrvá do okamžiku, kdy opustím toto hmotné tělo.
Нехай мій Господь, що має чотири руки і чиє чудово прикрашене, подібне до лотосу обличчя завжди усміхнене, а очі червоні, як сонце, яке підіймається з-за виднокраю, ласкаво пробуде зі мною до тої миті, коли я покину матеріальне тіло.
Význam
Коментар
Bhīṣmadeva velice dobře věděl, že Pán Kṛṣṇa je původní Nārāyaṇa. Uctíval čtyřrukého Nārāyaṇa, ale byl si vědomý toho, že čtyřruký Nārāyaṇa je úplnou expanzí Pána Kṛṣṇy. Nepřímo si přál, aby Pán Śrī Kṛṣṇa projevil Svůj čtyřruký rys jako Nārāyaṇa. Vaiṣṇava se chová vždy pokorně. Bylo stoprocentně jisté, že Bhīṣmadeva vstoupí ihned po opuštění hmotného těla na Vaikuṇṭha-dhām, ale přesto si jako pokorný vaiṣṇava přál, aby mohl vidět Pánovu nádhernou tvář, jako kdyby hrozilo, že po opuštění současného těla už Pána neuvidí. Vaiṣṇava není pyšný, přestože Pán Svým čistým oddaným zaručuje vstup do Své říše. Bhīṣmadeva zde říká “dokud neopustím toto tělo”. Znamená to, že velký generál se chystal opustit tělo ze své vlastní vůle a že nepodléhal zákonům přírody. Byl tak mocný, že mohl ve svém těle zůstat tak dlouho, jak si přál. To bylo požehnání od jeho otce. Přál si, aby Pán před ním stál ve Své čtyřruké podobě Nārāyaṇa, aby se na Něho mohl soustředit a být v tranzu této meditace. Tak mohly myšlenky na Pána posvětit jeho mysl. Bylo mu lhostejné, kam půjde po smrti. Čistý oddaný se nikdy příliš nesnaží, aby se vrátil zpátky do Božího království. Zcela se odevzdává vůli Pána. Přeje-li si Pán, aby šel do pekla, přinese mu to stejnou spokojenost. Čistý oddaný opatruje pouze jedinou touhu — aby bez ohledu na okolnosti mohl neustále pozorně myslet na lotosové nohy Pána. To bylo jediné, co Bhīṣmadeva chtěl: aby odcházel s myslí pohrouženou do myšlenek na Pána. To je nejvyšší cíl čistého oddaného.
ПОЯСНЕННЯ: Бгішмадева прекрасно знав , що Господь Крішна — це відначальний Нараяна. Форма Бога, котрій поклонявся Бгішма, був чотирирукий Нараяна, але він добре розумів при тому, що ця форма є повне поширення Господа Крішни. Бгішмадева посередньо висловлює бажання, щоб Господь проявив Себе у Своїй формі чотирирукого Нараяни. Вайшнава завжди смиренний. Не було жодного сумніву, що Бгішмадева, покинувши матеріальне тіло, досягне Вайкунтга-дгами; проте він, смиренний вайшнава, прохав можливости бачити прекрасне обличчя Господа; адже, покинувши матеріальне тіло, він може не дістати нагоди ще колись побачити Його. Вайшнава ніколи не пишається собою, хоча Господь твердо обіцяє, що чистий відданий обов’язково ввійде до Його обителі. Тут Бгішмадева каже: «аж поки я покину це матеріальне тіло». Це означає, що великий полководець збирався покинути тіло зі своєї волі — його не примушували закони природи. Бгішмадева був такий могутній, що міг залишатися в цьому тілі скільки бажав. Таке благословення дав йому батько. Отже, Бгішмадева хотів, щоб Господь став перед його очима у Своїй чотирирукій формі Нараяни, бо це дало б йому змогу зосередитися на Господеві і так увійти в медитативний транс. Думки про Господа освятили б його розум, і йому було б однаково, куди йти по смерті. Чистий відданий надміру не прагне навіть повернутися у царство Бога — він цілковито покладається на Його добру волю. Він буде так само задоволений, навіть якщо Господь захоче, щоб він ішов до пекла. Відданий бажає одного: незалежно від обставин, завжди з найвищою зосередженістю думати про лотосові стопи Господа. Бгішмадева прагнув того самого: піти з тіла, зануривши розум у роздуми про Господа. Таке є найвище устремління чистого відданого.