Sloka 24

ВІРШ 24

Verš

Текст

sa eva jīva-lokasya
māyā-mohita-cetasaḥ
vidhatse svena vīryeṇa
śreyo dharmādi-lakṣaṇam

са ева джіва-локасйа
ма̄йа̄-мохіта-четасах̣
відгатсе свена вірйен̣а
ш́рейо дгарма̄ді-лакшан̣ам

Synonyma

Послівний переклад

saḥ — ta Transcendence; eva — jistě; jīva-lokasya — podmíněných živých bytostí; māyā-mohita — v zajetí iluzorní energie; cetasaḥ — srdcem; vidhatse — vykonávat; svena — Tvým vlastním; vīryeṇa — vlivem; śreyaḥ — konečné dobro; dharma-ādi — čtyři principy osvobození; lakṣaṇam — charakterizovaný.

сах̣ — той Трансцендентний; ева — певно; джіва-локасйа — зумовлених живих істот; ма̄йа̄-мохіта — зачарованих ілюзорною енерґією; четасах̣ — серцем; відгатсе — виконуєш; свена — Своїм; вірйен̣а — впливом; ш́рейах̣ — найвище добро; дгарма-а̄ді — чотири принципи звільнення; лакшан̣ам — які визначає.

Překlad

Переклад

A přesto, i když jsi mimo dosah hmotné energie, naplňuješ pro konečné dobro podmíněných duší čtyři principy osvobození, které charakterizuje náboženství atd.

А проте Ти, що непідвладний матеріальній енерґії, дієш згідно з чотирма принципами звільнення (першим з яких є релігія), дбаючи про найвище добро зумовлених істот.

Význam

Коментар

Osobnost Božství Śrī Kṛṣṇa ze Své bezpříčinné milosti sestupuje do projeveného světa, aniž je ovlivněn kvalitami hmotné přírody. Je věčně nad hmotnými projevy. A sestupuje ze Své bezpříčinné milosti jen s tím cílem, aby k Sobě zpátky přivolal pokleslé duše ze zajetí iluzorní energie. Tyto duše jsou zajaté hmotnou energií a chtějí si pod nepravými záminkami užívat, přestože si užívat nemohou. Živá bytost je věčně služebníkem Pána, a když na toto postavení zapomíná, myslí na užívání hmotného světa, ve skutečnosti je ale v iluzi. Pán sestupuje, aby vykořenil toto nepravé pojetí požitku a přivolal podmíněné duše zpátky k Bohu. To je přístup všemilostivého Pána k pokleslým duším.

ПОЯСНЕННЯ: Бог-Особа Шрі Крішна сходить у проявлений світ зі Своєї безпричинної ласки і вплив ґун матеріальної природи не заторкує Його. Крішна одвічно перебуває поза матеріальними проявленнями. Він сходить зі Своєї безпричинної милости тільки на те, щоб закликати до Себе зачаровані ілюзорною енерґією падші душі. Вони зазнають ударів матеріальної енерґії, але під різноманітними ілюзорними приводами, прагнуть насолоджуватися нею, хоча, по суті, жива істота насолоджуватись не здатна. Жива істота є вічний Господній слуга, але коли вона забуває своє природне становище, в неї з’являються наміри насолоджуватися матеріальним світом. Але насправді це є ознакою того, що істота в омані. Господь і сходить саме для того, щоб викорінити в живих істотах це оманне прагнення власної насолоди і так закликати зумовлені душі повернутися до Нього. Це вияв безмірної ласки Господа до падших душ.