Sloka 11
ВІРШ 11
Verš
Текст
bhagavān bādarāyaṇiḥ
adhyagān mahad ākhyānaṁ
nityaṁ viṣṇu-jana-priyaḥ
бгаґава̄н ба̄дара̄йан̣іх̣
адгйаґа̄н махад а̄кгйа̄нам̇
нітйам̇ вішн̣у-джана-прійах̣
Synonyma
Послівний переклад
харех̣ — Харі , Бога - Особи ; ґун̣а — трансцендентні якості ; а̄кшіпта — зануривши; матіх̣ — розум; бгаґава̄н — могутній; ба̄дара̄йан̣іх̣ — син В’ясадеви; адгйаґа̄т — занурився в студії; махат — велику; а̄кгйа̄нам — повість; нітйам — реґулярно; вішн̣у-джана — Господнім відданим; прійах̣ — любий.
Překlad
Переклад
Śrīla Śukadeva Gosvāmī, syn Śrīly Vyāsadeva, nebyl jen transcendentálně mocný; byl rovněž drahý oddaným Pána, a proto studoval toto velké vyprávění (Śrīmad-Bhāgavatam).
Шріла Шукадева Ґосвамі, син Шріли В’ясадеви, не тільки посідав трансцендентне могуття, а й був дуже любий відданим Господа. Отже, він узявся вивчати цю величну оповідь [«Шрімад-Бгаґаватам»].
Význam
Коментар
Podle Brahma-vaivarta Purāṇy byl Śrīla Śukadeva Gosvāmī osvobozenou duší už v lůně své matky. Śrīla Vyāsadeva věděl, že jakmile se toto dítě narodí, odejde z domova. Naučil ho proto základům Bhāgavatamu, aby dítě získalo pouto k transcendentálním činnostem Pána. Po narození se Śukadeva učil Bhāgavatamu dále přednesem samotných veršů.
ПОЯСНЕННЯ: Як повідомляє «Брахма-вайварта Пурана», Шріла Шукадева Ґосвамі був звільненою душею ще перебуваючи в лоні матері. Шріла В’ясадева добре розумів, що його син, з’явившись на світ, неодмінно покине батьківську домівку. Тому, прагнучи привабити дитину до трансцендентних діянь Господа, він (В’ясадева) передав йому огляд «Бгаґаватам». Прийшовши на світ, Шукадева Ґосвамі далі поглиблював свої знання з науки «Бгаґаватам», безпосередньо повторюючи вірші твору.
Hlavní myšlenkou je, že osvobozené duše jsou obvykle připoutány k aspektu neosobního Brahmanu s monistickým cílem splynout se svrchovaným celkem. Vlivem společnosti oddaných jako je Vyāsadeva však začnou transcendentální vlastnosti Pána přitahovat i osvobozenou duši. Milostí Śrī Nārady získal Śrīla Vyāsadeva schopnost vyprávět velký epos Śrīmad-Bhāgavatam a milostí Vyāsadeva pochopil jeho význam i Śrīla Śukadeva Gosvāmī. Transcendentální vlastnosti Pána jsou tak přitažlivé, že Śrīla Śukadeva Gosvāmī zanechal úplného pohroužení v neosobním Brahmanu a pozitivně přijal osobní činnosti Pána.
Річ у тім, що більшість звільнених душ приваблюється до аспекту безособистісного Брахмана, через моністичний умонастрій маючи прагнення злитись з усевишнім цілим. Проте навіть такі звільнені душі, якщо їм випадає спілкуватись з чистими відданими, з В’ясадевою, наприклад, приваблюються до трансцендентних якостей Господа. Ласкою Шрі Наради Шріла В’ясадева зміг повідати величний епос — «Шрімад- Бгаґаватам», а ласкою В’ясадеви Шріла Шукадева Ґосвамі був на силі збагнути його. Привабливість трансцендентних якостей Господа така могутня, що Шрілу Шукадеву Ґосвамі перестало вабити до розчинення в безособистісному Брахмані, і він рішуче взявся діяти задля Господа.
Prakticky byl odvlečen od neosobního pojetí Absolutního a v duchu uvažoval, že upoutaností na neosobní rys Nejvyššího pouze ztrácel cenný čas. Jinak řečeno, v osobním rysu realizoval větší blaženost než v neosobním. A od té doby nejenže on sám byl velice drahý viṣṇu-janům, oddaným Pána, ale také viṣṇu-janové byli velice drazí jemu. Oddaní Pána, kteří si nepřejí zabíjet individualitu živých bytostí a kteří chtějí být osobními služebníky Pána, nemají impersonalisty nijak zvlášť rádi, a stejně tak impersonalisté, kteří chtějí splynout s Nejvyšším, nejsou schopni docenit oddané Pána. Od nepaměti spolu tito dva transcendentální poutníci čas od času soupeří. V podstatě se pro odlišnost svých konečných osobních a neosobních realizací raději jeden druhému vyhýbají. Vypadá to tedy, že Śrīla Śukadeva Gosvāmī před tím neměl oddané nijak v oblibě. Jakmile se však sám stal čistým oddaným, vždy si přál být v transcendentální společnosti viṣṇu-janů a stejně tak viṣṇu-janové měli rádi jeho společnost, neboť se stal osobou Bhāgavata. Otec i syn si tedy byli plně vědomi transcendentálního poznání v Brahmanu, ale později se oba pohroužili do osobních rysů Nejvyššího Pána. Tato śloka tedy dokonale odpovídá na otázku, jak Śukadeva Gosvāmīho přitahovalo vyprávění Bhāgavatamu.
Він втратив будь-яку цікавість до безособистісної концепції Абсолюту, вважаючи, що просто марнував дорогоцінний час, присвячуючи увагу безособистісному аспекту Всевишнього. Інакше сказати, особистісний аспект дарував йому незрівнянно вище трансцендентне блаженство, ніж безособистісний. Відтоді не лише він став дуже любий вішну-джанам, відданим Господа, а й вішну-джани стали дуже любі йому. Віддані Господа ні в якому разі не хочуть знищити індивідуальність живої істоти — вони прагнуть стати особистими слугами Господа і тому недолюблюють імперсоналістів, а імперсоналісти, що прагнуть злитись з Усевишнім, неспроможні гідною мірою поцінувати відданих. Отак між цими двома групами, що йдуть шляхом трансцендентного пізнання, від непам’ятних часів раз по раз виникає суперництво. Іншими словами, ці дві групи, по-різному розуміючи кінцеву мету пізнання, воліють триматися одне від одного якомога далі. Шукадева Ґосвамі, як видається, теж не дуже прагнув спілкуватися з відданими. Але відколи його виповнила відданість, він уже не міг жити без трансцендентного товариства вішну-джан, а вішну-джани теж радо спілкувалися з ним, бо він став особою бгаґавата. Отже, і батько, і син досконало осягнули трансцендентне знання про Брахман, а тоді свідомість обох полонили особисті якості Верховного Господа. Так, ця шлока вичерпно відповідає на питання про те, як Шукадеву Ґосвамі привабила оповідь «Шрімад-Бгаґаватам».