Sloka 13
ВІРШ 13
Verš
Текст
pṛṣṭo yad iha kiñcana
manye tvāṁ viṣaye vācāṁ
snātam anyatra chāndasāt
пр̣шт̣о йад іха кін̃чана
манйе тва̄м̇ вішайе ва̄ча̄м̇
сна̄там анйатра чга̄ндаса̄т
Synonyma
Послівний переклад
тат — то; сарвам — усе; нах̣ — нам; сама̄чакшва — з’ясуй; пр̣шт̣ах̣ — питане; йат іха — ось тут; кін̃чана — усе те; манйе — ми вважаємо; тва̄м — ти; вішайе — у всіх предметах; ва̄ча̄м — значенні слів; сна̄там — досконало обізнаний; анйатра — крім; чга̄ндаса̄т — частини Вед.
Překlad
Переклад
Víme, že jsi znalý smyslu všech předmětů s výjimkou některých částí Ved, a jistě nám proto dáš na všechny otázky, které jsme ti právě položili, patřičně jasné odpovědi.
Ми знаємо, що ти досконало розумієшся на всіх галузях знання, окрім деяких частин Вед. Тому ти можеш ясно відповісти на всі запитання, що ми поставили тобі.
Význam
Коментар
Rozdíl mezi Vedami a Purāṇami je jako rozdíl mezi brāhmaṇy a parivrājakācāryi. Brāhmaṇové mají za úkol dohlížet na vykonávání plodonosných obětí uvedených ve Vedách, zatímco parivrājakācāryové, učení kazatelé, mají mezi všechny členy společnosti bez výjimky rozšířit transcendentální poznání. Parivrājakācāryové tudíž často neumí dokonale vyslovovat védské mantry, které brāhmaṇové pronášejí při védských rituálech podle přesných pravidel přízvuku a rytmu. To však neznamená, že putující kazatel je méně důležitý než brāhmaṇa. Oba jsou zároveň totožní a odlišní, protože i když se jejich cesty liší, jejich cíl je totožný.
ПОЯСНЕННЯ: Різницю між Ведами та Пуранами можна порівняти з різницею між брахманами та парівраджаками. Призначення брахман — виконувати всілякі згадані у Ведах жертвопринесення, що мають на меті досягнення корисливих цілей, а парівраджакачар’ї, проповідники, що посідають велике знання, живуть, щоб навчати трансцендентної науки всіх і кожного. Отож, парівраджакачар’ї не завжди вміють досконало рецитувати ведичні мантри, які реґулярно, слідкуючи за метром та наголосом, декламують брахмани, що повинні відправляти ведичні обряди. Не треба, однак, гадати, що діяльність брахмани важливіша проти діяльности мандрівного проповідника. Їхня діяльність та сама, проте водночас і відмінна, бо має одну мету, але підводить до неї різними шляхами.
Mezi védskými mantrami a tím, co je vysvětleno na stránkách Purāṇ a Itihās, také není rozdíl. Śrīla Jīva Gosvāmī napsal, že podle Mādhyandina-śruti emanují všechny Vedy, tedy Sāma, Atharva, Ṛg, Yajur, jakož i Purāṇy, Itihāsy, Upaniṣady atd. z dechu Nejvyšší Bytosti. Rozdíl spočívá v tom, že védské mantry většinou začínají praṇava oṁkārou a jejich recitace vyžaduje naučit se přísná pravidla rytmu a výslovnosti. To však neznamená, že Śrīmad-Bhāgavatam je méně důležitý nežli védské mantry. Naopak, jak již bylo řečeno, je to zralý plod veškerého védského písemnictví. Navíc nejdokonaleji osvobozená duše, Śrīla Śukadeva Gosvāmī, je neustále do učení Bhāgavatamu pohroužen, přestože je již od narození seberealizovanou osobností. Śrīla Sūta Gosvāmī kráčí ve stopách velikého Śukadeva, a jeho postavení proto není o nic méně významné, i když nebyl dokonale zběhlý v rytmické recitaci védských manter, která je ostatně více věcí cviku než opravdové realizace. Realizace je důležitější než opakování manter jako papoušek.
Так само немає різниці між ведичними мантрами та історіями з Пуран та Ітіхас. Шріла Джіва Ґосвамі зауважує, що в «Мадг’яндіна-шруті» сказано: всі Веди, тобто «Сама», «Атгарва », « Ріґ », « Яджур », Пурани , Ітіхаси , Упанішади і т. ін. постають з віддиху Верховної Істоти. Різниця лише в тому, що ведичні мантри здебільшого починаються з пранави омкари і що треба навчитись правильно читати різні метри ведичних мантр. Це ні в якому разі не означає, що «Шрімад-Бгаґаватам» менш важливий за ведичні мантри. Навпаки, «Шрімад-Бгаґаватам», як уже мовилося, — це зрілий плід усіх Вед. Навіть звільнена душа, Шріла Шукадева Ґосвамі, хоча і сягнув найвищого рівня досконалости та самоусвідомлення, заглибився у вивчення «Бгаґаватам». Шріла Сута Ґосвамі йде його слідами, а отже те, що він не є великий знавець правил метра і рецитування ведичних мантр, геть не поменшує його авторитету, тому що правильна вимова залежить головно від практики, а не від дійсного усвідомлення. Важливе, насамперед, усвідомлення, а повторювати мантри може і папуга.