Sloka 32
ВІРШ 32
Verš
Текст
avyūḍha-guṇa-bṛṁhitam
adṛṣṭāśruta-vastutvāt
sa jīvo yat punar-bhavaḥ
авйӯд̣га-ґун̣а-бр̣м̇хітам
адр̣шт̣а̄ш́рута-вастутва̄т
са джіво йат пунар-бгавах̣
Synonyma
Послівний переклад
атах̣ — цей; парам — поза; йат — який; авйактам — непроявлене; авйӯд̣га — без зовнішньої форми; ґун̣а-бр̣м̇хітам — підвладне ґунам ; адр̣шт̣а — невидиме ; аш́рута — нечутне ; вастутва̄т — бувши отаке; сах̣ — воно; джı̄вах̣ — жива істота; йат — яка; пунах̣-бгавах̣ — народжується знову й знову.
Překlad
Переклад
Nad tímto hrubým pojetím je ještě jiné, jemnější pojetí podoby, která je bez tvaru, je neviditelná, neslyšitelná a neprojevená. Živá bytost však má podobu, která přesahuje i tuto jemnost, neboť jinak by se nemohla opětovně rodit a umírat.
Поза цією грубою концепцією форми існує інша, тонка, яка не має зовнішніх обрисів і є невидима, нечутна і непроявлена. Форма живої істоти відмінна від цієї тонкої форми, інакше істота не могла б народжуватись знову й знову.
Význam
Коментар
Stejně jako je vesmírné stvoření považováno za obrovité tělo Pána, existuje také pojetí Jeho jemné podoby, kterou lze realizovat, ale nelze ji vidět ani slyšet, neboť je neprojevená. Všechny tyto představy se však v podstatě zakládají na živé bytosti. Živá bytost má duchovní podobu mimo hrubohmotný i jemnohmotný svět. Hrubohmotné tělo i psychika přestávají fungovat, jakmile živá bytost opustí viditelné tělo. Většinou říkáme, že tato bytost odešla, protože je neviditelná a neslyšitelná. U spícího člověka lze přes zjevnou nečinnost jeho těla pozorovat alespoň funkci dýchacího ústrojí; proto víme, že je v těle stále přítomný. To, že živá bytost odchází z těla, tedy neznamená, že neexistuje duše. Jak by se jinak mohla znovu a znovu rodit?
ПОЯСНЕННЯ: Грубу форму космічного проявлення сприймають як велетенське тіло Господа, але існує ще й концепція Його тонкої форми, про яку відомо тільки, що вона невидима, нечутна і непроявлена. Але насправді ці груба і тонка концепції тіла співвідносні із живими істотами. Кожна жива істота має власну духовну форму, що існує як поза грубим матеріальним, так і тонким, психічним, буттям. Тільки-но жива істота покидає видиме грубе тіло, груба, тілесна, і тонка, психічна, діяльність остаточно припиняються. Фактично, про те, що істота пішла, ми робимо висновок з того, що її не видно й не чути. Навіть якщо грубе тіло істоти бездіяльне під час глибокого сну, ми визначаємо її присутність в тілі за диханням. Отже, відхід істоти з тіла ще не означає, що живої душі не існує. Якби її не було, чи могла б істота народжуватися знову й знову?
Pán tedy věčně existuje ve Své transcendentální podobě, která není ani hrubohmotná, ani jemnohmotná jako tyto podoby živé bytosti. Tělo Boha nelze nikdy přirovnat k hrubohmotným a jemnohmotným tělesným schránkám živých bytostí v tomto světě. Jakékoliv takové pojetí je pouze obrazné. Živá bytost má svou věčnou duchovní podobu, která je v současné době v podmíněném stavu pouze vlivem hmotných nečistot.
Підсумок сказаного такий: Господь вічно існує в Своїй трансцендентній формі, і вона, на відміну від форм живих істот, не є ні груба, ні тонка. Його тіло ні в якому разі не можна прирівнювати до грубого і тонкого тіл живої істоти. Всі такі концепції щодо тіла Бога уявні. Всяка жива істота має свою вічну духовну форму, що перебуває в стані зумовлености тільки через занечищення матерією.