Skip to main content

Sloka 9

ВІРШ 9

Verš

Текст

dharmasya hy āpavargyasya
nārtho ’rthāyopakalpate
nārthasya dharmaikāntasya
kāmo lābhāya hi smṛtaḥ
дгармасйа хй а̄паварґйасйа
на̄ртго ’ртга̄йопакалпате
на̄ртгасйа дгармаіка̄нтасйа
ка̄мо ла̄бга̄йа хі смр̣тах̣

Synonyma

Послівний переклад

dharmasya — zaměstnání; hi — jistě; āpavargyasya — konečné osvobození; na — ne; arthaḥ — konec; arthāya — pro hmotný prospěch; upakalpate — je určen pro; na — ani; arthasya — hmotného prospěchu; dharma-eka-antasya — pro toho, kdo je zaměstnán v nejvyšší službě; kāmaḥ — smyslový požitek; lābhāya — dosažení; hi — přesně; smṛtaḥ — je vyloženo velkými mudrci.

дгармасйа  —  визначених обов’язків ; хі  —  певно ; а̄паварґйасйа—  остаточне звільнення; на  —  не; артгах̣  —  мета; артга̄йа  —  задля матеріального зиску; упакалпате  —  призначене; на  —  ані; артгасйа  —  з матеріального зиску; дгарма-ека-антасйа  —  для того, хто виконує найвищу визначену діяльність; ка̄мах̣  —  чуттєвого задоволення; ла̄бга̄йа  —  досягнення; хі  —  достоту; смр̣тах̣  —  повідали великі мудреці.

Překlad

Переклад

Veškeré předepsané činnosti jsou zajisté určeny ke konečnému osvobození. Nikdy by se neměly vykonávat pro hmotný zisk. Navíc je podle mudrců nepřípustné, aby ten, kdo je zaměstnán v nejvyšší službě, používal hmotné zisky k pěstování smyslového požitku.

Усі обов’язки людини, безсумнівно, призначені тільки на те, щоб досягнути остаточного звільнення. Ніколи не слід виконувати їх задля матеріального зиску. Крім того, твердять мудреці, той, хто виконує найвище визначене йому служіння, ніколи не повинен використовувати матеріальні здобутки на те, щоб чимдалі глибше занурюватись у чуттєві втіхи.

Význam

Коментар

O tom, že čistou oddanou službu Pánu automaticky následuje dokonalé poznání a odpoutání od hmotné existence, jsme se již zmiňovali. Některé osoby však mají za to, že jisté činnosti, včetně náboženských, jsou naopak určeny k dosažení hmotného zisku. Je to všeobecně známá věc. Všude na světě mají lidé sklon požadovat za svou náboženskou či jakoukoliv jinou službu určitou odměnu. Dokonce i ve védské literatuře jsou zmínky o tom, že člověka za dobře vykonaný náboženský skutek čeká zisk, a většina lidí těmto lákadlům, zvaným náboženská požehnání, neodolá. Jak je možné, že takzvaně zbožné lidi tolik okouzluje hmotný zisk? Důvod je zcela jasný — hmotný zisk umožňuje splnit přání, která dávají požitek smyslům. Koloběh činností tedy začíná takzvaným náboženstvím, pokračuje hmotným ziskem a končí splněním přání. Smyslový požitek je společným jmenovatelem pro všechny, kteří jsou stále něčím zaměstnáni. Výrok Sūty Gosvāmīho, tedy výrok Śrīmad-Bhāgavatamu, však tyto cíle prohlašuje za scestné.

ПОЯСНЕННЯ: Ми вже говорили за те, що до людини, яка виконує чисте віддане служіння Господеві, самі собою приходять досконале знання та неприв’язаність до матеріального існування. Але є й такі люди, що вважають: уся різноманітна визначена діяльність, не виключаючи й релігії, існує про матеріальну користь. Людям у будь-якій частині світу властиво сподіватися, що за своє релігійне і будь-яке інше визначене для них служіння вони матимуть якийсь матеріальний зиск. Навіть ведичні писання пропонують на винагороду за всілякі релігійні дії різні манливі матеріальні здобутки, і ці принади та благословіння є для людини найпривабливіше, що дає релігійність. Чому ж так званого віруючого вабить матеріальний зиск? Тому що матеріальний зиск дасть йому змогу здійснити свої бажання, а це своєю чергою задоволить прагнення чуттєвої насолоди. Отаке це коло визначених обов’язків людини: так звана релігійність, що веде до матеріального достатку, і матеріальний достаток, що дає задоволення бажань. Інтерес усіх груп активного населення один    —    чуттєва насолода. Але слова Сути Ґосвамі повністю спростовують цю концепцію, і їх можна вважати за остаточний присуд «Шрімад-Бгаґаватам».

Nikdo by se neměl zaměstnávat v určité službě pouze pro hmotný zisk. Hmotného zisku by se také nemělo využívat k uspokojování smyslů. Jak bychom tedy hmotný zisk měli užívat je vysvětleno následovně.

Ні в якому разі не слід виконувати визначеного служіння, прагнучи тільки матеріального зиску. Не можна також вживати матеріальний здобуток на чуттєві втіхи. З дальшого вірша можна дізнатися про те, як слід використовувати матеріальні надбання.