Sloka 26
ВІРШ 26
Verš
Текст
hitvā bhūta-patīn atha
nārāyaṇa-kalāḥ śāntā
bhajanti hy anasūyavaḥ
хітва̄ бгӯта-патін атга
на̄ра̄йан̣а-кала̄х̣ ш́а̄нта̄
бгаджанті хй анасӯйавах̣
Synonyma
Послівний переклад
мумукшавах̣ — ті, що бажають звільнитись; ґгора — жахливі, страхітливі; рӯпа̄н — форми, як оці; хітва̄ — відкидаючи; бгӯта-патін — півбогів; атга — з тієї причини; на̄ра̄йан̣а — Бог-Особа; кала̄х̣ — повноважні частки; ш́а̄нта̄х̣ — сповнені блаженства; бгаджанті — поклоняються; хі — напевно; анасӯйавах̣ — вільні від заздрости.
Překlad
Переклад
Ti, kteří vážně usilují o osvobození, jsou samozřejmě nezávistiví a respektují každého. Přesto však odmítají vzývat strašlivé a hrozné podoby polobohů. Uctívají pouze všeblažené podoby Pána Viṣṇua a podoby Jeho úplných částí.
Ті, хто серйозно прагнуть звільнення, безперечно, не знають заздрости й ставляться з великою пошаною до всіх. Проте вони відкидають жаскі й страхітливі форми півбогів, і поклоняються тільки сповненим блаженства формам Господа Вішну та Його повних часток.
Význam
Коментар
Nejvyšší Osobnost Božství Śrī Kṛṣṇa jako původní osobnost všech kategorií Viṣṇuů se Sám expanduje do dvou kategorií: úplných sounáležících částí a oddělených částí. Oddělené součásti jsou povinny sloužit, zatímco úplné sounáležící části, viṣṇu-tattvy, jsou předmětem úcty a služby.
ПОЯСНЕННЯ: Верховний Бог-Особа Шрі Крішна, первинна особа всіх істот категорії Вішну, поширює Себе в істоти двох різних відмін: у невідокремлені повні частки та в відокремлені складові частки. Відокремлені складові частки є слуги, а невідокремлені повні частки вішну-таттви є об’єктами служіння та поклоніння.
Všichni polobozi zplnomocnění Svrchovaným Pánem jsou však také oddělené části Pána a nepatří do kategorie viṣṇu-tattva. Ti, kteří do této kategorie patří, jsou stejně mocní jako původní Osobnost Božství. Jejich moc se projevuje různě s ohledem na čas a okolnosti. Oddělené části jsou také mocné, ale jen omezeně. Nejsou neomezeně mocné jako viṣṇu-tattva. Viṣṇu-tattvy, úplné části Nārāyaṇa neboli Osobnosti Božství, tedy nelze řadit do stejné kategorie s oddělenými součástmi. Ten, kdo tak činí, se dopouští přestupku a nazývá se pāṣaṇḍī, což znamená rouhač. V Kali-yuze je mnoho pomatených lidí, kteří se této zásadní chyby dopouštějí a obě kategorie nezákonně slučují.
Усі півбоги, що наділені владою від Верховного Господа, є теж Його відокремлені складові частки. Вони не належать до категорії вішну-таттв. До вішну-таттв належать живі істоти, що так само могутні, як і відначальна форма Бога-Особи, і виявляють різні аспекти Своєї могутности, зважаючи на конкретний час та обставини. Могутність відокремлених складових часток обмежена. Необмеженої, як у вішну-таттви, влади вони не мають. Тому ні в якому разі не можна групувати вішну-таттви, тобто повні частки Нараяни, Бога-Особи, в ту ж категорію, що і Його складові частки. Того, хто допускається цього, називають пашанді, тобто «той, хто чинить найбільшу образу». За доби Калі багато немудрих людей робить таку свавільну образу, без будь-яких підстав урівнюючи між собою обидві категорії.
Oddělené části zaujímají různá postavení s různými hmotnými silami. Polobohy jako Kāla-bhairava, Śmaśāna-bhairava, Śani, Mahākālī a Caṇḍikā uctívají většinou ti nejnižší z lidí v temnu nevědomosti. Jiné polobohy — Brahmu, Śivu, Sūryu, Gaṇeśe a podobná božstva — uctívají lidé v kvalitě vášně, které žene touha po hmotném požitku. Člověk, který se však nachází v kvalitě dobra (sattva-guṇa), uctívá výhradně viṣṇu-tattvy. Viṣṇu-tattvy mají různé podoby a jména, jako Nārāyaṇa, Dāmodara, Vāmana, Govinda či Adhokṣaja.
Залежно від своєї матеріальної могутности, відокремлені складові частки посідають різне становище. Декому з них, як-от півбогиням Кала-бгайраві, Шмашана-бгайраві, Шані, Махакалі та Чандіці, поклоняються головно ті, що перебувають на найнижчих рівнях існування — в ґуні темряви, невігластва. Іншим півбогам, як ось Брахмі, Шіві, Сур’ї, Ґанеші та численним божествам того ж ряду, поклоняються люди в ґуні страсти, рушій якої — прагнення матеріальної насолоди. Але ті, що перебувають в якості добра (саттва-ґуні) матеріальної природи, поклоняються тільки вішну-таттвам. Вішну-таттви представлені під різними іменами і у різних формах, як Нараяна, Дамодара, Вамана, Ґовінда, Адгокшаджа.
Kvalifikovaní brāhmaṇové uctívají viṣṇu-tattvu ve formě śālagrāma-śily, a někteří příslušníci vyšších kast — kṣatriyové a vaiśyové — rovněž uctívají především viṣṇu-tattvy.
Кваліфіковані брахмани поклоняються вішну-таттвам у вигляді шалаґрама-шіли. Представники вищих каст, кшатрії та вайш’ї, назагал теж поклоняються вішну-таттвам.
Vysoce kvalifikovaný brāhmaṇa, pevně ustanovený v kvalitě dobra, nemá žádné námitky proti způsobům uctívání jiných lidí. Má patřičnou úctu k ostatním polobohům, ať už mají sebehroznější podobu (jako např. Kāla-bhairava a Mahākālī). Je si velmi dobře vědom skutečnosti, že tyto strašlivé podoby energií Nejvyššího Pána jsou nakonec také jen Pánovi služebníci, kteří mají určitou funkci. Sám však odmítá jak hrozné, tak i přitažlivé podoby polobohů uctívat. Soustřeďuje se na podoby Viṣṇua, protože jeho zásadním cílem je osvobození z hmotného podmínění. Polobozi včetně nejvyššího z nich, Brahmy, nejsou schopni dát osvobození nikomu. Hiraṇyakaśipu se podrobil velmi tvrdému pokání, aby docílil věčného života, ale Brahmā, kterého uctíval, mu tuto touhu nemohl splnit. Jedině Viṣṇu se tedy může nazývat mukti-pāda, a nikdo jiný. Jen On, Nejvyšší Osobnost Božství, může dát člověku osvobození, mukti. Vzhledem k tomu, že polobozi jsou v podstatě stejní jako ostatní živé bytosti v tomto hmotném světě, jsou po zničení hmotných struktur do posledního zničeni. Když ani sami sebe nemohou osvobodit, jak by potom toto požehnání mohli dopřát lidem, kteří je vzývají? Polobozi dopřávají svým oddaným pouze dočasné vymoženosti. Ne však věčný prospěch.
У брахман високої кваліфікації, що перебувають в ґуні добра, способи поклоніння інших ніколи не викликають недобрих почуттів. Вони ставляться з повагою до всіх півбогів, навіть якщо ті страхітливі на вигляд, приміром, як Кала-бгайрава чи Махакалі. Вони добре знають, що всі ці жаскі проявлення Верховного Господа служать Господу в тих чи тих умовах, однак, відкидаючи поклоніння як відразливим, так і привабливим формам півбогів, вони зосереджуються виключно на формах Вішну, в серйозному прагненні звільнитись від матеріальної зумовлености. Півбоги, аж по рівень Брахми, найвищого з півбогів, нікого не можуть винагородити звільненням. Хіран’якашіпу відбув найсуворіші аскези, щоб зробити своє життя вічним, проте Брахма, божество, якому він поклонявся, задоволити його, тобто дати на те благословення, не зміг. Саме тому тільки Вішну називають мукті-пада: Бог-Особа, що здатний обдарувати мукті, звільненням. Півбоги, так само як і всі інші живі істоти матеріального світу, під час заглади матеріального творіння будуть знищені. Вони не на силі звільнити навіть себе — дарма й гадати, що вони звільнять своїх відданих. На винагороду своїм шанувальникам півбоги можуть дати лише деякі тимчасові блага. Наділити ж найвищим благом вони не можуть.
Jen z tohoto důvodu kandidáti na osvobození vědomě odmítají uctívat polobohy. Žádného z nich však nemají v neúctě.
Саме з цієї причини ті, хто хоче звільнитися, свідомо відкидають поклоніння півбогам, хоча і ставляться до них з повагою.