Skip to main content

KAPITOLA DEVATENÁCTÁ

ГЛАВА ДЕВ’ЯТНАДЦЯТА

Příchod Śukadeva Gosvāmīho

З’явлення Шукадеви Ґосвамі

Sloka 1:
Śrī Sūta Gosvāmī řekl: Při návratu domů král (Mahārāja Parīkṣit) cítil, že čin, kterého se dopustil proti neposkvrněnému a mocnému brāhmaṇovi, byl ohavný a necivilizovaný, a byl z toho smutný.
ВІРШ 1:
Сута Ґосвамі сказав: повертаючись додому, цар [Махараджа Парікшіт] думав, що повівся з бездоганним, могутнім брахманою огидно і по-дикунськи. Та думка страшенно гнітила його.
Sloka 2:
(Král Parīkṣit si myslel:) Jelikož jsem zanedbal příkazy Nejvyššího Pána, musím nevyhnutelně očekávat, že mě v blízké budoucnosti čekají nějaké potíže. Bezvýhradně si teď přeji, aby ta pohroma přišla nyní, protože tak bych mohl být osvobozen od hříšného činu a už se nikdy takového přestupku nedopustit.
ВІРШ 2:
[Цар Парікшіт думав:] Я знехтував настанови Верховного Господа, і через це у найближчім часі на мене безперечно впадуть великі труднощі. Я щиро бажаю, щоб нещастя прийшли уже зараз, бо кара звільнить мене від наслідків гріха, і я більше ніколи не вчиню такої образи.
Sloka 3:
Jsem necivilizovaný a hříšný, jelikož opomíjím bráhmanskou kulturu, vědomí Boha a ochranu krav. Přeji si proto, aby mé království, síla a bohatství ihned shořely ohněm brāhmaṇova hněvu, abych už v budoucnosti nikdy nedopustil takové nepříznivé věci.
ВІРШ 3:
Я дикун і грішник, тому що легковажу брахманічну культуру, свідомість Бога і не піклуюсь про захист корів. Тому я хотів би, щоб мої царство, сила і багатство одразу згоріли на вогні гніву брахмани, бо тоді у майбутньому я не піддамся поклику таких недобрих нахилів.
Sloka 4:
Když král takto litoval svého činu, doslechl se o své nadcházející smrti, kterou způsobí uštknutí okřídleného hada podle kletby mudrcova syna. Král to přijal jako dobrou zprávu, protože takto bude moci být lhostejný ke světským věcem.
ВІРШ 4:
Так цар картав себе, а тимчасом до нього прийшла звістка про те, що через прокляття, яке наклав син мудреця, він неминуче має загинути від укусу летючого змія. Цар прийняв це як добру звістку, гадаючи, що це допоможе йому позбутися прив’язаности до всього земного.
Sloka 5:
Mahārāja Parīkṣit usedl rozhodně na břehu Gangy, aby soustředil mysl na vědomí Kṛṣṇy, a zavrhl všechny jiné metody seberealizace, protože transcendentální láskyplná služba Kṛṣṇovi je nejvyšším cílem, který překonává vše ostatní.
ВІРШ 5:
Махараджа Парікшіт всівся при березі Ґанґи, щоб уже більше не рухатись з місця і, відкинувши усі інші методи самоусвідомлення, зосередити розум на свідомості Крішни, тому що трансцендентне любовне служіння Крішні є найвище осягнення і перевершує усі інші методи.
Sloka 6:
V té řece (Ganze, u níž král usedl, aby se postil) teče ta nejblahodárnější voda, která je smíšena s prachem z lotosových nohou Pána a s lístky tulasī. Tato voda posvěcuje tři světy uvnitř a vně a posvěcuje i Pána Śivu a jiné polobohy. Proto každý, komu je určeno zemřít, se musí uchýlit k této řece.
ВІРШ 6:
Річка [Ґанґа, понад якою цар влаштувався тримати піст] несе найблагословенніші води, змішані з пилом з лотосових стіп Господа та листочками туласі. Тому ця вода освячує зсередини й ззовні всі три світи і навіть Господа Шіву та решту півбогів. Кожний, кому судилось померти, має прийняти притулок цієї річки.
Sloka 7:
Takto se král, důstojný potomek Pāṇḍuovců, jednou provždy rozhodl a usedl na břehu Gangy, aby se až do smrti postil a aby se odevzdal lotosovým nohám Pána Kṛṣṇy, který jediný může udělit osvobození. Zřekl se veškeré společnosti a připoutanosti a složil sliby mudrce.
ВІРШ 7:
Отож цар, гідний нащадок Пандав, вирішив влаштуватися при березі Ґанґи і постити там, нікуди не рухаючись, чекаючи смерти, так, щоб зрештою віддати себе лотосовим стопам Господа Крішни, хто єдиний на силі дарувати звільнення. Обірвавши так усяке спілкування і прив’язаності, він склав обітницю мудреця.
Sloka 8:
Tehdy tam pod záminkou poutní cesty dospěli všichni velcí myslitelé, doprovázeni svými učedníky, a mudrci, kteří mohli posvětit každé poutní místo už jen svojí pouhou přítomností.
ВІРШ 8:
На той час туди, немовби мандруючи святими місцями, прибули всі великі філософи разом зі своїми учнями, а також мудреці, що самою своєю присутністю освячують місця прощі.
Sloka 9-10:
Z různých částí vesmíru tam dospěli velcí mudrci jako Atri, Cyavana, Śaradvān, Ariṣṭanemi, Bhṛgu, Vasiṣṭha, Parāśara, Viśvāmitra, Aṅgirā, Paraśurāma, Utathya, Indrapramada, Idhmavāhu, Medhātithi, Devala, Ārṣṭiṣeṇa, Bhāradvāja, Gautama, Pippalāda, Maitreya, Aurva, Kavaṣa, Kumbhayoni, Dvaipāyana a velká osobnost Nārada.
ВІРШІ 9-10:
З різних частин усесвіту туди прибули великі мудреці, як- то Атрі, Ч’явана, Шарадван, Аріштанемі, Бгріґу, Васіштга, Парашара, Вішвамітра, Анґіра, Парашурама, Утатг’я, Індрапрамада, Ідгмаваху, Медгатітгі, Девала, Арштішена, Бгарадваджа, Ґаутама, Піппалада, Майтрея, Аурва, Каваша, Кумбгайоні, Двайпаяна, а також славетний Нарада.
Sloka 11:
Bylo tam také mnoho jiných svatých polobohů, králů a zvláštních vladařů zvaných aruṇādayové (zvláštní vrstva rājarṣiů) z různých dynastií mudrců. Když se všichni shromáždili, aby se setkali s králem, Parīkṣit je náležitě přivítal a poklonil se hlavou k zemi.
ВІРШ 11:
Прибули також багато інших святих півбогів, царів та правителів окремого царського ранґу, яких називають арунадаями [особлива категорія раджарші] з різних династій мудреців. Вони зібралися усі разом, щоб зустрітися з імператором [Парікшітом], а він привітав їх як належить, схиливши перед ними голову до самої землі.
Sloka 12:
Poté, co se všichni ṛṣiové a ostatní pohodlně usadili, král, který před nimi pokorně stál se sepjatýma rukama, jim pověděl o svém rozhodnutí postit se až do své smrti.
ВІРШ 12:
Коли всі ріші й інші вигідно повсідалися, цар, смиренно ставши перед ними з молитовно складеними руками, повідомив їх про своє рішення постити, чекаючи смерти.
Sloka 13:
Král, který byl skutečně obdařený štěstím, pravil: Jsme vskutku nejvděčnější ze všech králů, kteří jsou vychováváni dostávat přízeň velkých duší. Vy (mudrci) obvykle pokládáte královský řád za něco zavrženíhodného, co je lépe ponechávat na odlehlém místě.
ВІРШ 13:
Благословенний цар сказав: Поістині з усіх царів, кого навчено шукати благословень великих душ, нам випала найбільша ласка, і ми вдячні долі найвищою мірою. Назагал ви [мудреці] вважаєте царів за сміття, що його слід викинути і триматись від нього якомога далі.
Sloka 14:
Vládce transcendentálních a hmotných světů, Nejvyšší Osobnost Božství, mne milostivě přemohl v podobě brāhmaṇovy kletby. Byl jsem příliš připoutaný k rodinnému životu, a Pán, aby mne zachránil, se přede mnou proto zjevil v takové podobě, že už jen ze strachu se odpoutám od světa.
ВІРШ 14:
Верховний Бог-Особа, володар і трансцендентного, і земного світу, пославши це прокляття брахмани, великодушно появив Свою владу наді мною. Я був надто прив’язаний до родини й дому, і Господь, щоб врятувати мене, з’явився переді мною у такій подобі, щоб я з самого страху відкинув усі матеріальні прив’язаності.
Sloka 15:
Ó brāhmaṇové, přijměte mě prosím jako zcela odevzdanou duši a nechť matka Ganga, představitelka Pána, mě přijme také tak, neboť jsem již pojal lotosové nohy Pána do svého srdce. Nechť mě okřídlený had — nebo jakýkoliv brāhmaṇův magický výtvor — uštkne okamžitě. Má jediná touha je, abyste pouze všichni pokračovali v opěvování skutků Pána Viṣṇua.
ВІРШ 15:
О брахмани, прийміть мене як душу, без останку віддану Господеві, і нехай так само прийме мене матінка Ґанґа, що представляє Господа, бо я вже взяв лотосові стопи Господа у своє серце. Нехай летючий змій чи будь-яке інше чудо, що його створив брахмана, вжалить мене просто зараз. Я маю тільки одне бажання: щоб ви всі далі оспівували діяння Господа Вішну.
Sloka 16:
Klaním se vám všem, ó brāhmaṇové, a modlím se, pokud se budu muset znovu narodit v hmotném světě, abych měl úplnou oddanost k neomezenému Pánu Kṛṣṇovi, společnost Jeho oddaných a přátelské vztahy se všemi živými bytostmi.
ВІРШ 16:
Я знов складаю поклони вам усім, шановні брахмани, і благаю вас: якщо мені знов випаде народитися в матеріальному світі, нехай я матиму неподільну прив’язаність до безмежного Господа Крішни, товариство Його відданих і дружні стосунки з усіма живими істотами.
Sloka 17:
Mahārāja Parīkṣit pak s dokonalým sebeovládáním usedl na rohož ze stébel trávy, jejíž kořeny směřovaly k východu. Umístil ji na jižním břehu Gangy a posadil se čelem na sever. Předtím ještě předal starost o království svému synovi.
ВІРШ 17:
Досконало оволодівши собою, Махараджа Парікшіт сів обличчям на північ над південним берегом Ґанґи на солом’яну підстилку, що в ній трава, з якої її сплетено, дивилася корінням на схід. Перед цим турботу про царство він передав своєму синові.
Sloka 18:
Takto král Mahārāja Parīkṣit usedl, aby se až do smrti postil. Polobozi z vyšších planet chválili královo jednání a z radosti neustále shazovali na Zemi květy a hráli na nebeské bubny.
ВІРШ 18:
Так цар, Махараджа Парікшіт, всівся, щоб постити, чекаючи смерти. Усі півбоги з вищих планет уславлювали дії царя і на радощах безупинно осипали землю квітами й били у небесні барабани.
Sloka 19:
Všichni velcí mudrci, kteří tam byli shromážděni, rovněž chválili rozhodnutí Mahārāje Parīkṣita a vyjádřili svůj souhlas slovy “výborně, výborně”. Všichni mudrci mají přirozený sklon konat dobro obyčejným lidem, protože všichni mají kvalitativní síly Nejvyššího Pána. Byli proto velice potěšeni, když viděli Mahārāje Parīkṣita, oddaného Pána, a promluvili následovně.
ВІРШ 19:
Усі великі мудреці, що зібралися там, також схвалили рішення Махараджі Парікшіта і виявили своє схвалення вигуками: «Чудово!» Мудреці природно схильні робити добро звичайним людям, тому що вони наділені всіма різноманітними якостями і силами Верховного Господа. Тим то вони були дуже раді бачити Махараджу Парікшіта, відданого Господа, і промовили такі слова.
Sloka 20:
(Mudrci řekli:) Ó vůdče všech svatých králů pāṇḍuovské dynastie, kteří se přísně drží pokynů Pána Śrī Kṛṣṇy! Vůbec nás neudivuje, že ses vzdal svého trůnu, který zdobí helmice mnoha králů, abys dosáhl věčné společnosti Osobnosti Božství.
ВІРШ 20:
[Мудреці сказали:] О найліпший з усіх святих царів роду Панду, вірних послідовників Господа Шрі Крішни! Немає нічого дивного в тому, що ти задля можливости вічно спілкуватися з Богом-Особою відрікся від трону, окрасою якого були шоломи численних царів.
Sloka 21:
Všichni zde budeme čekat do té doby, dokud se velký oddaný Pána, Mahārāja Parīkṣit, nevrátí na nejvyšší planetu, která je zcela prostá všeho světského znečištění a veškerého nářku.
ВІРШ 21:
Ми всі чекатимем тут, аж поки найліпший відданий Господа, Махараджа Парікшіт, повернеться на верховну планету, на якій немає і сліду скорботи чи скверни матеріального світу.
Sloka 22:
Vše, co řekli velcí mudrci, bylo velice sladké slyšet, plné významu a vhodně podané jako dokonalá pravda. Po vyslyšení jejich slov tedy Mahārāja Parīkṣit, který toužil naslouchat o činnostech Pána Śrī Kṛṣṇy, Osobnosti Božství, velkým mudrcům blahopřál.
ВІРШ 22:
Довершено правдиві й доладні, слова великих мудреців були сповнені глибокого смислу і тішили слух. Вислухавши їх, Махараджа Парікшіт, що прагнув почути про діяння Господа Шрі Крішни, Бога-Особи, звернувся до великих мудреців з вітанням.
Sloka 23:
Král řekl: Ó velcí mudrci, je od vás velice laskavé, že jste se sem všichni sešli ze všech částí vesmíru. Všichni jste stejně dobří jako zosobněné svrchované poznání, které sídlí na planetě nad třemi světy (Satyaloce). V důsledku toho máte přirozený sklon konat dobro všem ostatním, a jen to je vaším jediným zájmem, v tomto životě i v příštím.
ВІРШ 23:
Цар сказав: О великі мудреці! Те, що ви всі зібралися тут з різних частин усесвіту,    —    вияв вашої великої ласки. Ви не хто інші, як уособлене верховне знання, чиєю оселею є планета понад трьома світами [Сат’ялока], і тому ви від природи маєте схильність робити добро іншим. Окрім цього ніякого іншого інтересу ні в цьому житті, ні в наступному для вас не існує.
Sloka 24:
Ó důvěryhodní brāhmaṇové, ptám se vás nyní na svou bezprostřední povinnost. Prosím, povězte mi po náležitém uvážení, co je opravdovou povinností každého za všech okolností a zvláště toho, kdo má právě zemřít.
ВІРШ 24:
О гідні довіри брахмани! Тепер я хотів би почути від вас, що мені належить зараз робити. Прошу вас, розваживши все як слід, скажіть мені, в чому полягають досконалі обов’язки кожної людини за будь-яких умов, і насамперед обов’язки тих, хто стоїть на порозі смерти.
Sloka 25:
V tu chvíli se tam objevil mocný syn Vyāsadeva, který cestoval po zemi bez zájmu a spokojený sám v sobě. Neprojevoval příznaky žádného společenského řádu či životního stavu. Obklopovaly ho ženy a děti a byl oblečený tak, jako kdyby ho druzí zavrhovali.
ВІРШ 25:
На тім слові з’явився наділений надзвичайною могутністю син В’ясадеви, що мандрував Землею до всього байдужий і задоволений сам у собі. З його вигляду було не пізнати, до якої верстви суспільства і життєвого стану він належить. За ним йшла юрма жінок і дітей, а вдягнений він був так, начеб люди вже не звертали на нього ніякої уваги.
Sloka 26:
Tomuto synovi Vyāsadeva bylo pouhých šestnáct let. Jeho nohy, ruce, stehna, paže, ramena, čelo a všechny další části jeho těla byly jemně tvarované. Jeho oči byly nádherně široké a jeho nos a uši vysoce zdvižené. Měl velice přitažlivou tvář a jeho krk byl dobře stavěný a nádherný jako lastura.
ВІРШ 26:
Синові В’ясадеви було лише шістнадцять років. Ноги, долоні, стегна, руки, плечі, чоло та інші частини його тіла були ніжні й витончені. Він мав широкі гарні очі, піднесений ніс і високо посаджені вуха. В нього було дуже привабливе обличчя, а його красива, мов виточена, шия була подібна до мушлі.
Sloka 27:
Jeho klíční kosti byly obalené masem, jeho hruď byla široká a silná, jeho pupek hluboký a na břiše měl nádherné pruhy. Měl dlouhé paže a jeho kadeřavé vlasy mu padaly do jeho nádherné tváře. Byl nahý a barva pleti jeho těla přesně připomínala barvu pleti Pána Kṛṣṇy.
ВІРШ 27:
Ключиці його були вкриті м’язами, груди були широкі й випуклі, пуп глибокий, а живіт прикрашали чудові складки. Руки були довгі, і на прекрасне обличчя спадали кучері. Юнак був голий, а колір його тіла був точно як у Господа Крішни.
Sloka 28:
Byl načernalý a krásný díky svému mládí. Zvláštní krásou svého těla a svými úsměvy skýtal potěšení ženám. Přestože se snažil zakrýt svoji přirozenou slávu, všichni přítomní mudrci velice dobře ovládali umění fyziognomie, a proto ho uctili povstáním ze svých míst.
ВІРШ 28:
Його тіло було темного кольору, і його юна врода була чудова. Краса його тіла й усміх були до серця жіноцтву. Хоча він старався приховувати свою природну велич, усі присутні великі мудреці, що добре зналися на мистецтві фізіономіки, одразу повставали з місць на знак шани до нього.
Sloka 29:
Mahārāja Parīkṣit, známý také jako Viṣṇurāta (ten, jehož vždy chrání Viṣṇu), sklonil hlavu, aby přivítal hlavního hosta, Śukadeva Gosvāmīho. Všechny nevědomé ženy a chlapci ho tehdy přestali doprovázet a Śukadeva Gosvāmī, přijímající úctu ode všech, usedl na své vyvýšené místo.
ВІРШ 29:
Махараджа Парікшіт, кого називають ще Вішнурата [той, кого завжди захищає Вішну], привітав головного гостя, Шукадеву Ґосвамі, шанобливим поклоном. Тоді юрма нетямущих жінок та дітей врешті відстала від нього. Прийнявши знаки шани від усіх присутніх, він сів на почесному високому сидінні.
Sloka 30:
Śukadeva Gosvāmīho pak obklopili svatí mudrci a polobozi stejně jako Měsíc obklopují hvězdy, planety a jiná nebeská tělesa. Jeho přítomnost byla oslňující a všichni mu vzdávali úctu.
ВІРШ 30:
Шукадеву Ґосвамі оточували святі мудреці та півбоги, як Місяць оточують зорі, планети та інші небесні тіла. Від його постаті віяло величчю, і всі присутні відчували до нього глибоку шану.
Sloka 31:
Mudrc Śrī Śukadeva Gosvāmī seděl dokonale klidný, inteligentní a připravený odpovídat bez váhání na jakékoliv otázky. Velký oddaný Mahārāja Parīkṣit k němu přistoupil, vzdal mu úctu tím, že se před ním poklonil, a zdvořile se ho tázal sladkými slovy a se sepjatýma rukama.
ВІРШ 31:
Мудрець Шрі Шукадева Ґосвамі, що мав могутній інтелект, сидів цілковито вмиротворений і був готовий відповісти без вагань на будь-яке запитання. Махараджа Парікшіт, великий відданий, наблизився до нього, шанобливо вклонився йому і зі складеними долонями ввічливою приємною мовою почав задавати запитання.
Sloka 32:
Štěstím obdařený Mahārāja Parīkṣit pravil: Ó brāhmaṇo, pouze svojí milostí nás posvěcuješ a jen tím, že jsi zde přítomný jako můj host, nás připodobňuješ k poutním místům. Tvojí milostí můžeme dnes sloužit oddanému, třebaže náležíme k nižší vládnoucí třídě.
ВІРШ 32:
Щасливий цар Парікшіт мовив: О брахмано! Лише зі своєї ласки, прийшовши просто як гість, ти освятив нас і перетворив кожного з нас майже на місце прощі. Твоєю милістю ми, просто негідний нащадок царського роду, отримали змогу служити відданому.
Sloka 33:
Už jen tím, když na tebe vzpomínáme, se naše domy okamžitě posvětí. Co teprve říci o tom, když se s tebou setkáváme, dotýkáme se tě, myjeme tvé svaté nohy a nabízíme ti ve svém domě místo k sezení?
ВІРШ 33:
Коли ми просто згадуємо про тебе, наші оселі одразу освячуються. А що вже казати про змогу бачити тебе, торкатися, омивати твої святі стопи й про нагоду запросити сісти в нашому домі?
Sloka 34:
Stejně jako ateista nemůže vydržet v přítomnosti Osobnosti Božství, tak také ve tvojí přítomnosti jsou ihned zničeny všechny nenapravitelné hříchy, ó světče, ó veliký mystiku!
ВІРШ 34:
Як безбожник не на силі стояти перед Богом-Особою, так і непростимі гріхи людини зникають без сліду, якщо з’являєшся ти, о великий святий і неперевершний містику!
Sloka 35:
Pán Kṛṣṇa, Osobnost Božství, který je velice drahý synům krále Pāṇḍua, mě přijal jako jednoho z nich jen proto, aby potěšil Své velké bratrance a bratry.
ВІРШ 35:
Господь Крішна, Бог-Особа, кого сини Панду люблять усім серцем, прийняв мене за одного зі Своїх родичів, тільки щоб задовольнити Своїх великих рідних і двоюрідних братів.
Sloka 36:
Jak by jinak bylo možné (kdyby tě neinspiroval Pán Kṛṣṇa), aby ses tady dobrovolně objevil, přestože se pohybuješ nepoznán obyčejnými lidmi a pro nás, kteří jsme na pokraji smrti, jsi neviditelný?
ВІРШ 36:
Хіба інакше [якби тебе не надихнув Господь Крішна] ти з’явився б тут доброю волею, коли ти ходиш невпізнаним для звичайних людей і не маєш звичаю являти себе зорові тих, хто ось-ось повинен померти?
Sloka 37:
Jsi duchovním mistrem velkých světců a oddaných. Prosím tě proto, abys ukázal cestu dokonalosti všem a zvláště tomu, kdo má právě zemřít.
ВІРШ 37:
Ти духовний вчитель великих святих та відданих, і тому я благаю тебе: покажи мені шлях, що їм прийде досконалости кожний, а передусім той, хто став на порозі смерти.
Sloka 38:
Prosím prozraď mi, čemu má člověk naslouchat, o čem zpívat, na co vzpomínat a koho uctívat a také co dělat nemá. To vše mi, prosím, vysvětli.
ВІРШ 38:
Будь ласка, повідай мені, що людині слід слухати, що повторювати, пам’ятати і кому поклонятися, а також чого їй не слід робити. Прохаю, поясни мені це.
Sloka 39:
Ó mocný brāhmaṇo, říká se, že zůstáváš v domech lidí jen tak krátce, že stěží stačí podojit krávu.
ВІРШ 39:
Могутній брахмано! Розповідають, що ти рідко зупиняєшся в чиємусь домі навіть на стільки часу, скільки потрібно, щоб подоїти корову.
Sloka 40:
Śrī Sūta Gosvāmī řekl: Král takto oslovil mudrce a otázal se ho vybraným jazykem. Syn Vyāsadeva, velká a mocná osobnost, který znal zásady náboženství, pak začal odpovídat.
ВІРШ 40:
Шрі Сута Ґосвамі сказав: Ось так приємною мовою цар задав мудрецеві свої запитання. Тоді великий, могутній син В’ясадеви, знавець релігійних засад, почав відповідати.