Sloka 6
ВІРШ 6
Verš
Текст
kṛṣṇāṅghri-reṇv-abhyadhikāmbu-netrī
punāti lokān ubhayatra seśān
kas tāṁ na seveta mariṣyamāṇaḥ
кр̣шн̣а̄н̇ґгрі-рен̣в-абгйадгіка̄мбу-нетрі
пуна̄ті лока̄н убгайатра сеш́а̄н
кас та̄м̇ на севета марішйама̄н̣ах̣
Synonyma
Послівний переклад
yā — řeka, která; vai — vždy; lasat — teče s; śrī-tulasī — lístky tulasī; vimiśra — smíšená; kṛṣṇa-aṅghri — lotosové nohy Pána; reṇu — prach; abhyadhika — příznivý; ambu — voda; netrī — to, co nese; punāti — posvěcuje; lokān — planety; ubhayatra — vyšší i nižší nebo uvnitř i vně; sa-īśān — společně s Pánem Śivou; kaḥ — kdo jiný; tām — tu řeku; na — ne; seveta — uctívá; mariṣyamāṇaḥ — ten, kdo má zemřít každým okamžikem.
йа̄ — річка, що; ваі — завжди; ласат — плине з; ш́рі-туласі — листочками туласі; віміш́ра — змішана; кр̣шн̣а-ан̇ґгрі — з лотосових стіп Господа Шрі Крішни; рен̣у — з пилом; абгйадгіка — благословенні; амбу — води; нетрі — що несе; пуна̄ті — освячує; лока̄н — планети; убгайатра — нижчі й вищі чи зсередини і ззовні; са-іш́а̄н — разом з Господом Шівою; ках̣ — хто ще; та̄м — цій річці; на — не; севета — поклонятиметься; марішйама̄н̣ах̣ — з тих, хто може вмерти будь-якої хвилини.
Překlad
Переклад
V té řece (Ganze, u níž král usedl, aby se postil) teče ta nejblahodárnější voda, která je smíšena s prachem z lotosových nohou Pána a s lístky tulasī. Tato voda posvěcuje tři světy uvnitř a vně a posvěcuje i Pána Śivu a jiné polobohy. Proto každý, komu je určeno zemřít, se musí uchýlit k této řece.
Річка [Ґанґа, понад якою цар влаштувався тримати піст] несе найблагословенніші води, змішані з пилом з лотосових стіп Господа та листочками туласі. Тому ця вода освячує зсередини й ззовні всі три світи і навіть Господа Шіву та решту півбогів. Кожний, кому судилось померти, має прийняти притулок цієї річки.
Význam
Коментар
Když se Mahārāja Parīkṣit dozvěděl, že za sedm dní zemře, ihned se zřekl rodinného života a odešel na posvátný břeh řeky Yamuny. Obvykle se říká, že král odešel ke Ganze, ale podle Śrīly Jīvy Gosvāmīho král usedl na břehu Yamuny. Vzhledem k zeměpisné situaci se zdá, že tvrzení Śrīly Jīvy Gosvāmīho více odpovídá skutečnosti. Mahārāja Parīkṣit pobýval ve svém hlavním městě Hastināpuru, které se nacházelo poblíž současného Dillí, kde protéká řeka Yamunā. Bylo přirozené, aby se král uchýlil k Yamuně, neboť tekla u brány jeho paláce. A co se týče posvátnosti, řeka Yamunā má přímější spojení s Pánem Kṛṣṇou než Ganga. Pán posvěcoval řeku Yamunu od počátku Svých transcendentálních zábav v tomto světě. Když Jeho otec Vasudeva přecházel Yamunu s malým Pánem Kṛṣṇou, aby Ho donesl do bezpečí v Gokule na opačném břehu od Mathury, Pán spadl do řeky a ihned ji posvětil prachem ze Svých lotosových nohou. Zde se výslovně uvádí, že Mahārāja Parīkṣit se uchýlil k té řece, která překrásně teče a přenáší prach z lotosových nohou Pána Kṛṣṇy smíšený s lístky tulasī. Na lotosových nohách Pána Kṛṣṇy jsou vždy nalepené lístky tulasī a jakmile Jeho lotosové nohy přijdou do styku s vodou Gangy a Yamuny, řeky jsou ihned posvěceny. S řekou Yamunou měl Pán ovšem větší styk nežli s Gangou. Podle Varāha Purāṇy, jak cituje Śrīla Jīva Gosvāmī, není žádný rozdíl mezi vodou z Gangy a Yamuny, ale je-li voda z Gangy stokrát posvěcená, nazývá se Yamunā. Podobně je v písmech řečeno, že tisíci jmen Viṣṇua se rovná jedno jméno Rāmy a tři jména Pána Rāmy se rovnají jednomu jménu Kṛṣṇy.
ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Парікшіт, отримавши звістку, що за сім днів помре, одразу покинув родинні справи і переселився на берег священної Ямуни. Зазвичай кажуть, що цар прийняв притулок Ґанґи, однак Шріла Джіва Ґосвамі каже, що цар прийняв притулок Ямуни. Якщо взяти до уваги географічні міркування, твердження Шріли Джіви Ґосвамі видається ближчим до істини. Махараджа Парікшіт жив у своїй столиці Хастінапурі, що поблизу нинішнього Делі, а повз це місто тече саме Ямуна. Тому цар, природно, прийняв притулок радше Ямуни, що текла повз браму царського палацу. А що стосується до святости, річка Ямуна пов’язана з Господом Крішною тісніше за Ґанґу. Господь освятив Ямуну ще від самого початку Своїх трансцендентних розваг у матеріальному світі. Коли Васудева, батько Господа Крішни, переходив Ямуну з новонародженим Господом Крішною на руках — а він ніс Господа у безпечне місце, до Ґокули, що на другому березі Ямуни, навпроти Матгури, — Господь впав у річку, і вона одразу освятилась пилом з Його лотосових стіп. У вірші окремо зазначено, що Махараджа Парікшіт прийняв притулок прекрасної річки з чудовими водами, які несуть пил з лотосових стіп Господа Крішни, змішаний з листочками туласі. Лотосові стопи Крішни завжди прикрашені листочкам туласі, і щойно Його лотосові стопи торкаються вод Ґанґи чи Ямуни, ці річки одразу освячуються. Господь, однак, частіше торкається вод Ямуни, ніж Ґанґи. Згідно з «Вараха Пураною», яку зацитував Шріла Джіва Ґосвамі, між водами Ґанґи та Ямуни немає різниці, одне що Ямуною називають Ґанґу, коли її води освячені стократно. Аналогічно в писаннях сказано, що тисяча імен «Вішну» мають таку могутність, як одне ім’я «Рама», а три імені «Рама» — як одне ім’я «Крішна».