Sloka 49

ВІРШ 49

Verš

Текст

iti putra-kṛtāghena
so ’nutapto mahā-muniḥ
svayaṁ viprakṛto rājñā
naivāghaṁ tad acintayat

іті путра-кр̣та̄ґгена
со ’нутапто маха̄-муніх̣
свайам̇ віпракр̣то ра̄джн̃а̄
наіва̄ґгам̇ тад ачінтайат

Synonyma

Послівний переклад

iti — takto; putra — syn; kṛta — co učinil; aghena — hříchem; saḥ — on (muni); anutaptaḥ — litoval; mahā-muniḥ — mudrc; svayam — osobně; viprakṛtaḥ — takto uražen; rājñā — králem; na — ne; eva — jistě; agham — hřích; tat — tento; acintayat — myslel na.

іті — так; путра — син; кр̣та — вчинене; аґгена — гріхом; сах̣ — він (муні); анутаптах̣ — картаючись; маха̄-муніх̣ — мудрець; свайам — сам; віпракр̣тах̣ — ображений; ра̄джн̃а̄ — царем; на — не; ева — певно; аґгам — гріх; тат — то; ачінтайат — вважав.

Překlad

Переклад

Mudrc takto litoval hříchu, kterého se dopustil jeho syn. Sám nebral urážku od krále příliš vážně.

Так мудрець картався за гріх свого сина. Образливий вчинок царя він не розцінив як щось серйозне.

Význam

Коментар

Celý případ je nyní vyjasněn. To, že Mahārāja Parīkṣit pověsil mudrci kolem ramen mrtvého hada, nebylo nikterak vážným přestupkem, ale to, že Śṛṅgi krále proklel, vážným přestupkem bylo. Tohoto vážného přestupku se však dopustilo pouze pošetilé dítě, a proto si chlapec zasloužil odpuštění Nejvyššího Pána, i když nebylo možné zbavit se hříšné reakce. Mahārājovi Parīkṣitovi také nevadila kletba, kterou dostal od pošetilého brāhmaṇy. Naopak, plně využil situace a vůlí Pána dosáhl prostřednictvím milosti Śrīly Śukadeva Gosvāmīho nejvyšší životní dokonalosti. Vše bylo vlastně Pánovou touhou a Mahārāja Parīkṣit, Ṛṣi Śamīka a jeho syn Śṛṅgi byli pouze nástroji při plnění Jeho touhy. Žádný z nich se proto nedostal do nesnází, jelikož vše se odehrávalo ve spojení s Nejvyšší Osobou.

Усьому, що сталося, підведено риску. Те, що Махараджа Парікшіт накинув на шию мудрецеві, як ґірлянду, мертву змію, зовсім не було серйозною образою; натомість Шрінґі, проклявши царя, вчинив тяжку образу. Однак цю серйозну образу вчинила нерозумна дитина, і тому вона заслуговувала на прощення від Верховного Господа, хоча від наслідків цього гріховного вчинку звільнитися було неможливо. Махараджа Парікшіт своєю чергою не надав ваги прокляттю нерозумного брахмани. Ба більше, Махараджа Парікшіт повністю скористався зі складного становища, і милістю Шукадеви Ґосвамі з верховної волі Господа досяг найвищої досконалости життя. Отже, зрештою ніхто не лишився у скрутному становищі, бо все, що відбувалося, мало стосунок до Верховного Господа.