Sloka 3
ВІРШ 3
Verš
Текст
bhṛśaṁ śūdra-padāhatām
vivatsām āśru-vadanāṁ
kṣāmāṁ yavasam icchatīm
бгр̣ш́ам̇ ш́ӯдра-пада̄хата̄м
віватса̄м а̄ш́ру-вадана̄м̇
кша̄ма̄м̇ йавасам іччгатім
Synonyma
Послівний переклад
gām — kráva; ca — také; dharma-dughām — prospěšná, protože od ní lze získat náboženství; dīnām — nyní ponechána ubohá; bhṛśam — zoufalá; śūdra — nižší kasta; pada-āhatām — bitá po nohách; vivatsām — bez telete; āśru-vadanām — se slzami v očích; kṣāmām — velice slabá; yavasam — tráva; icchatīm — jako kdyby toužila po nějaké trávě, kterou by mohla jíst.
ґа̄м — корова; ча — також; дгарма-дуґга̄м — корисна тим, що дає релігійність; діна̄м — що стала нещасна; бгр̣ш́ам — що страждає; ш́ӯдра — низького класу; пада-а̄хата̄м — що її били по ногах; віватса̄м — без теляти; а̄ш́ру-вадана̄м — зі сльозами на очах; кша̄ма̄м — дуже слабка; йавасам — трави; іччгатім — немов бажаючи поїсти трави.
Překlad
Переклад
Přestože kráva je prospěšná, protože od ní lze získat náboženské zásady, byla nyní ponechána ubohá a bez telete. Po nohou ji bil śūdra. Měla slzy v očích a byla zoufalá a slabá. Dychtila po nějaké trávě na poli.
Корову, хоча вона дає всім тільки добро, забезпечуючи основу релігії, змусили страждати й відібрали в неї теля. Шудра бив нещасну знесилену корову по ногах, а вона тільки плакала. Їй дуже хотілося хоч трохи поїсти трави в полі.
Význam
Коментар
Dalším příznakem věku Kali je zoufalá situace krav. Podojením krávy získáme náboženské zásady v tekuté podobě. Velcí ṛṣiové a muniové žili jedině z mléka. Śrīla Śukadeva Gosvāmī chodil do domu hospodáře jen na dobu dojení krávy, a místo jídla vypil vždy jen malé množství mléka, a to mu stačilo k obživě. Ještě před padesáti lety by nikdo neodepřel sādhuovi jeden či dva litry mléka a každý hospodář rozdával mléko jako vodu. Každý Sanātanista (následovník védských zásad) žijící jako hospodář má mít krávy a býky jako součást hospodářství, nejen aby mohl pít mléko, ale také aby mohl čerpat náboženské zásady. Sanātanista uctívá krávy podle náboženských zásad a ctí brāhmaṇy. Kravské mléko je potřeba do obětního ohně a vykonáváním obětí může být hospodář šťastný. Malé telátko není jen krásné na pohled, ale je také potěchou pro krávu, která pak dává tolik mléka, kolik jen může. V Kali-yuze se však telata odvádějí od krav hned, jakmile je to možné, z důvodů, které snad ani nebudeme na stránkách Śrīmad-Bhāgavatamu uvádět. Kráva stojí se slzami v očích, śūdrovský dojič z ní umělým způsobem odčerpá mléko, a když už žádné mléko nemá, pošlou ji na jatka. Toto nesmírně hříšné jednání je příčinou všech potíží v současné společnosti. Lidé nevědí co dělají ve jménu hospodářského rozvoje. Vliv Kaliho je udržuje v temnotě nevědomosti. Lidé se snaží o mír a blahobyt, ale ze všeho nejdříve se musí zařídit, aby krávy a býci byli ve všech ohledech šťastní. Pošetilí lidé nevědí, jaké štěstí mohou získat tím, když se dobře postarají o krávy a býky, ale takový je zákon přírody. Přijměme tedy tento princip od od autority Śrīmad-Bhāgavatamu a použijme ho pro štěstí celého lidstva.
Ще одна ознака епохи Калі — дуже погане ставлення до корів. Доїти корову означає добувати релігійні засади в рідкій формі. Великі ріші й муні минулих часів жили на самому молоці. Шріла Шукадева Ґосвамі звичайно йшов до домогосподарів саме коли вони доїли корови і брав у них тільки трохи молока, щоб підкріпитись. Навіть якихось п’ятдесят років тому ніхто не відмовляв садгу в одному-двох літрах молока, і кожний домогосподар пригощав усіх молоком, як водою. У суспільстві, що живе за законами санатана- дгарми, тобто дотримується ведичних засад, встановлено, що домогосподар мусить тримати корови й бики, і не лише щоб мати молоко, а й щоб підтримувати засади релігії. Послідовник санатана-дгарми, дотримуючись релігійних засад, поклоняється коровам і шанує брахман. Молоко корови потрібне для вогняних жертвопринесень, а якщо домогосподар відправляє жертвопринесення, він живе щасливо. Теля радує людське око, а корові теля така втіха, що вона дає якнайбільше молока. Однак за Калі-юґи прийнято віднімати теля від корови якомога раніше, а навіщо це робиться, на сторінках «Шрімад-Бгаґаватам» навіть згадувати не годиться. Корова стоїть зі сльозами на очах, а дояр-шудра викачує з неї молоко машиною; а коли корова вже не дає молока, її посилають на бойню. Цей тяжкий гріх є причиною усіх нещасть сучасного суспільства. Люди не розуміють, що таке насправді їхній так званий економічний розвиток. Доки вони лишатимуться під впливом доби Калі, з темряви невігластва їм не вийти. Замість докладати величезних, проте безплідних зусиль заради миру і процвітання, вони повинні подбати, щоб корови й бики стали цілковито щасливі. Обмеженій людині невтямки, як, забезпечуючи щасливе життя коровам і бикам, вона здобуде щастя для себе самої. Але це — закон природи. Варто покластися у всьому на авторитет «Шрімад-Бгаґаватам» і задля загального щастя впроваджувати в життя ці засади.