Sloka 13-15
ВІРШІ 13-15
Verš
Текст
sva-pūrveṣāṁ mahātmanām
pragīyamāṇaṁ ca yaśaḥ
kṛṣṇa-māhātmya-sūcakam
сва-пӯрвеша̄м̇ маха̄тмана̄м
праґійама̄н̣ам̇ ча йаш́ах̣
кр̣шн̣а-ма̄ха̄тмйа-сӯчакам
aśvatthāmno ’stra-tejasaḥ
snehaṁ ca vṛṣṇi-pārthānāṁ
teṣāṁ bhaktiṁ ca keśave
аш́ваттга̄мно ’стра-теджасах̣
снехам̇ ча вр̣шн̣і-па̄ртга̄на̄м̇
теша̄м̇ бгактім̇ ча кеш́аве
prīty-ujjṛmbhita-locanaḥ
mahā-dhanāni vāsāṁsi
dadau hārān mahā-manāḥ
прітй-уджджр̣мбгіта-лочанах̣
маха̄-дгана̄ні ва̄са̄м̇сі
дадау ха̄ра̄н маха̄-мана̄х̣
Synonyma
Послівний переклад
tatra tatra — všude, kam král zavítal; upaśṛṇvānaḥ — neustále slyšel; sva-pūrveṣām — o svých předcích; mahā-ātmanām — kteří byli velkými oddanými Pána; pragīyamāṇam — těm, kteří ho takto oslovovali; ca — také; yaśaḥ — slávu; kṛṣṇa — Pán Kṛṣṇa; māhātmya — slavné činy; sūcakam — naznačující; ātmānam — jeho vlasní já; ca — také; paritrātam — osvobodil; aśvatthāmnaḥ — Aśvatthāmy; astra — zbraň; tejasaḥ — mocné paprsky; sneham — náklonnost; ca — také; vṛṣṇi-pārthānām — mezi potomky Vṛṣṇiho a potomky Pṛthy; teṣām — ti všichni; bhaktim — oddanost; ca — také; keśave — k Pánu Kṛṣṇovi; tebhyaḥ — k nim; parama — krajně; santuṣṭaḥ — potěšen; prīti — přitažlivost; ujjṛmbhita — potěšeně otevřené; locanaḥ — ten, kdo má takové oči; mahā-dhanāni — hodnotné bohatství; vāsāṁsi — oblečení; dadau — dával milodarem; hārān — náhrdelník; mahā-manāḥ — ten, kdo má širší rozhled.
татра татра—скрізь, куди прибував цар; упаш́р̣н̣ва̄нах̣— він знов і знов чув; сва-пӯрвеша̄м — про своїх предків; маха̄-а̄тмана̄м — що всі були великі віддані Господа; праґійама̄н̣ам—ті, хто до них так звертався; ча—також; йаш́ах̣— слава; кр̣шн̣а — Господь Крішна; ма̄ха̄тмйа — славетні подвиги; сӯчакам—вказуючи; а̄тма̄нам—на нього самого; ча — також ; парітра̄там — що її випустив; аш́ваттга̄мнах̣ — Ашваттгама; астра — зброя; теджасах̣ — могутнє випромінення; снехам—приязнь; ча—також; вр̣шн̣і-па̄ртга̄на̄м—що зв’язувала нащадків Врішні та нащадків Прітги; теша̄м — усіх їх; бгактім — відданість; ча — також; кеш́аве — Господеві Крішні; тебгйах̣ — до них; парама — надзвичайно ; сантушт̣ах̣ — задоволений; прı̄ті — прихильність; уджджр̣мбгіта — від задоволення розплющеними; лочанах̣ — той, в кого такі очі; маха̄-дгана̄ні — цінні багатства; ва̄са̄м̇сі — вбрання; дадау — роздавав дари; ха̄ра̄н — намиста; маха̄-мана̄х̣ — широкоглядний.
Překlad
Переклад
Všude, kam král zavítal, neustále slyšel o slávě svých velkých předků, kteří byli všichni oddanými Pána, a také o slavných činech Pána Kṛṣṇy. Slyšel také, jak jeho samotného Pán ochránil před mocným žárem Aśvatthāmovy zbraně. Lidé rovněž hovořili o veliké náklonnosti mezi potomky Vṛṣṇiho a Pṛthy plynoucí z velké oddanosti, kterou Pṛthā a její potomci měli k Pánu Keśavovi. Král, kterého velice potěšili zpěváci opěvující tuto slávu, otevřel oči s velkým uspokojením. Při jeho velkodušnosti mu bylo potěšením darovat jim velice cenné náhrdelníky a oděvy.
Скрізь, куди прибував цар, він чув хвалу своїм великим предкам, що всі були віддані Господа, а також подвигам Господа Крішни. Чув він і оповіді про те, як Господь оборонив його самого від страшного жару Ашваттгаминої зброї. Крім того, говорили про велику приязнь між нащадками Врішні й Прітги, причиною якої була велика відданість нащадків Прітги Господу Кешаві. Цар, надзвичайно задоволений зі співців, котрі здіймали хвалу його предкам, у радіснім захваті широко розкривав очі. Великодушний з природи, він обдаровував усіх коштовними намистами та пишними строями.
Význam
Коментар
Král a velké osobnosti ve státě jsou vítáni proslovy. Je to zvykem od nepaměti a Mahārāja Parīkṣit jako jeden ze známých světových vladařů byl rovněž vítán proslovy ve všech částech světa, které navštívil. Námětem těchto uvítacích projevů byl Kṛṣṇa. Kṛṣṇa znamená Kṛṣṇa a Jeho věční oddaní, stejně jako král znamená král a jeho blízcí společníci.
Царів та великих державних діячів заведено зустрічати вітальними промовами. Так ведеться від непам’ятних часів. Махараджу Парікшіта, одного з найславетніших імператорів світу, у всіх країнах, в які він прибував, теж вітали шанобливими промовами. Усі ті вітальні промови були безпосередньо пов’язані з Господом Крішною. «Крішна» завжди означає «Крішна та Його віддані», так само як «цар» означає «цар та його близькі слуги».
Kṛṣṇa a Jeho čistí oddaní nemohou být nikdy odděleni, a proto oslavovat oddaného znamená oslavovat Kṛṣṇu a naopak. Mahārāje Parīkṣita by netěšilo naslouchat o slávě svých předků jako byl Mahārāja Yudhiṣṭhira a Arjuna, kdyby se to nepojilo s činy Pána Kṛṣṇy. Pán sestupuje zvláště proto, aby osvobodil Své oddané (paritrānāya sādhūnām). Oddaní jsou oslavováni přítomností Pána, protože nemohou žít ani na okamžik bez přítomnosti Pána a Jeho různých energií. Pán je pro oddaného přítomen Svými činy a slávou, a proto Mahārāja Parīkṣit cítil Jeho přítomnost, když byly oslavovány činy Pána, zvláště jak zachránil krále v lůně jeho matky. Oddaní Pána nejsou nikdy v nebezpečí, ale v hmotném světě, kde číhají různá nebezpečí na každém kroku, se někdy zdánlivě dostanou do nebezpečných situací, a když jsou Pánem zachráněni, Pán je oslavován. Pán Kṛṣṇa by nebyl oslavován jako mluvčí Bhagavad-gīty, kdyby na Kuruovském bitevním poli nestáli Jeho oddaní Pāṇḍuovci. O všech těchto činech Pána se mluvilo v uvítacích projevech a Mahārāja Parīkṣit, který byl plně uspokojen, řečníky odměňoval. Rozdíl mezi dnešními a tehdejšími uvítacími projevy spočívá v tom, že dříve byly tyto projevy určeny osobám jako byl Mahārāja Parīkṣit. Projevy byly plné faktů a skutečných postav, a ti, kteří je přednášeli, dostali náležitou odměnu, zatímco v současné době uvítací projevy nehovoří vždy o skutečnosti, ale často jsou plné lichotivých lží, aby potěšily toho, kdo je právě u moci, a ubohý adresát zřídkakdy přednašeče těchto uvítacích proslovů odmění.
Крішна невіддільний від Своїх бездомісних відданих, а тому уславлювати відданих — то уславлювати і Господа, а уславлювати Господа означає уславлювати і Його відданих. Махараджу Парікшіта не радували б оповіді про славетні діяння його предків — Махараджі Юдгіштгіри та Арджуни, якби вони не були пов’язані з Господом Крішною. Господь приходить власне щоб звільнити Своїх відданих (парітра̄н̣а̄йа са̄дгӯна̄м). Відданих прославляють через те, що вони завжди з Господом: вони не можуть жити без Господа та Його різноманітних енерґій і хвилі. Господь являє себе відданим в оповідях про Його славетні діяння та велич, і тому коли Господа уславлювали за Його діяння, а надто коли описували, як Він врятував Махараджу Парікшіта ще в лоні матері, Парікшіт живо відчував Його присутність. Відданим Господа ніколи нічого не загрожує, однак у матеріальному світі, в якому небезпека чигає на кожному кроці, трапляється, що віддані опиняються у різних, як видається, небезпечних ситуаціях; і коли Господь приходить їм на порятунок, це тільки примножує Його славу. Якби віддані Крішни, як оце Пандави, не брали участи у битві на Курукшетрі, Він не повів би «Бгаґавад-ґіти». У привітаннях, що ними зустрічали Махараджу Парікшіта, були уславлені всі такі діяння Господа, і Махараджа Парікшіт, цілковито задоволений, щедро винагороджував усіх, хто вітав його. Між сучасними та колишніми вітальними промовами є різниця: колись такі промови виголошували на честь таких осіб, як Махараджа Парікшіт, наводячи факти та цифри, і промовці отримували щедру нагороду. Натомість сучасні вітальні промови часами не спираються ні на які правдиві відомості і призначені тільки для задоволення високопоставленої особи, причому часто в них повно облудних лестощів. До того ж ті, хто виступає з вітальною промовою, винагороди майже ніколи не отримують, бо «шановані особи» не мають що дати.