Sloka 5
ВІРШ 5
Verš
Текст
vañcito ’haṁ mahā-rāja
hariṇā bandhu-rūpiṇā
yena me ’pahṛtaṁ tejo
deva-vismāpanaṁ mahat
ван̃чіто ’хам̇ маха̄-ра̄джа
харін̣а̄ бандгу-рӯпін̣а̄
йена ме ’пахр̣там̇ теджо
дева-вісма̄панам̇ махат
Synonyma
Послівний переклад
арджунах̣ ува̄ча — Арджуна сказав; ван̃чітах̣ — покинутий ним; ахам — я; маха̄-ра̄джа — о царю; харін̣а̄ — Богом-Особою; бандгу-рӯпін̣а̄ — як щирий друг; йена — ким; ме — я; апахр̣там — позбавлений; теджах̣ — сили; дева — півбогів; вісма̄панам — що дивувала; махат — дивовижної.
Překlad
Переклад
Arjuna řekl: Ó králi! Nejvyšší Osobnost Božství, Pán Hari, který se ke mně choval jako k důvěrnému příteli, mě nechal samotného. Ztratil jsem proto svoji úžasnou moc, která udivovala i polobohy.
Арджуна сказав: О царю! Верховний Бог-Особа Харі, що ставився до мене як близький друг, покинув мене, і відтак від мене пішла моя дивовижна сила, що на неї дивувалися навіть півбоги.
Význam
Коментар
V Bhagavad-gītě (10.41) Pán říká: “Každý, kdo je výjimečně mocný a oplývá majetkem, silou, krásou, poznáním a vším, co je hmotně lákavé, má být považován za výtvor bezvýznamné části úplného celku Mé energie.” Nikdo tedy nemůže být žádnou měrou nezávisle mocný, pokud ho těmito schopnostmi neobdaří Pán. Když Pán sestupuje na Zemi se Svými věčně osvobozenými společníky, nejen že projevuje Svoji vlastní božskou energii, ale také obdaří Své společníky-oddané energií potřebnou k tomu, aby naplnili poslání Jeho inkarnace. V Bhagavad-gītě (4.5) je rovněž řečeno, že Pán a Jeho věční společníci sestupují na Zemi mnohokrát, ale Pán si úlohy všech různých inkarnací pamatuje, zatímco společníci na ně Jeho svrchovanou vůlí zapomínají. Podobně, když Pán odchází z planety Země, bere všechny Své společníky s Sebou. Moc a síla, jimiž byl Arjuna obdařen, byly potřebné k naplnění Pánova poslání, ale když bylo toto poslání dovršeno, mimořádné síly byly Arjunovi opět odebrány, protože jeho úžasná moc, která udivovala i obyvatele nebes, už nebyla zapotřebí a nebyla určena k tomu, aby ho doprovázela zpátky domů, zpátky k Bohu. Když Pán může udělit a odebrat moc i tak velkému oddanému jako je Arjuna nebo i nebeským polobohům, pak nemusíme ani mluvit o obyčejných živých bytostech, které ve srovnání s takovými velkými dušemi nejsou ničím. Z toho plyne, že nikdo nemá být nafoukaný ze své moci, kterou má propůjčenou od Pána. Rozumný člověk by měl být Pánovi raději vděčný za taková požehnání a použít těchto sil ve službě Pánu. Pán může tuto moc kdykoliv odebrat a nejlépe je tedy zaměstnat veškerou moc a bohatství ve službě Jemu.
У «Бгаґавад-ґіті» (10.41) Верховний Господь каже: «Треба розуміти, що кожен, хто володіє особливою могутністю чи багатством — грошима, силою, красою, знанням чи будь-чим, що привабливе для всіх, хто живе у матеріальному світі, є лише утвором незначної частки Моєї сукупної енерґії». Отже, ніхто не може посідати хоч якоїсь незалежної могутности — її може дарувати тільки Господь. Коли Господь зі Своїми безсмертними, вічно вільними супутниками сходить на Землю, Він не лише Сам появляє божественну енерґію , а й наділяє нею Своїх супутників-відданих — тою мірою, якою вимагає місія конкретного втілення. Крім того, у «Бгаґавад-ґіті» (4.5) сказано, що Господь та Його вічні супутники сходять на Землю багато разів, однак Господь пам’ятає всі Свої ролі, які Він бере на Себе у різних втіленнях, тимчасом як Його супутники з Його волі забувають їх. А коли Господь іде з Землі, Він забирає усіх Своїх супутників з Собою. Сила та могутність, даровані Арджуні, були потрібні для місії Господа; а коли Господь завершив Свою місію, надзвичайні сили в Арджуни зникли, бо та його дивовижна могутність, що вражала навіть небожителів, була вже непотрібна і ніяк не допомагала йому на шляху додому, до Бога. Якщо навіть у великих відданих, як Арджуна, ба навіть у півбогів з райських планет Господь може, наділивши спочатку могутністю, забрати її назад, то у звичайних живих істот, які проти тих великих душ наче крихітні піщинки, і поготів. Висновок з цього можна зробити такий: нікому не слід пишатися зі своєї, позиченої в Господа, могутности. Розсудлива людина радше повинна розуміти, що вона в боргу перед Господом за всі Його добродійства, і застосовувати отриману від Нього могутність у служінні Йому. Господь кожної миті може забрати дані від Нього щедроти, а тому могутність та багатство найліпше застосовувати у служінні Господеві.