Sloka 31
ВІРШ 31
Verš
Текст
sāmbo jāmbavatī-sutaḥ
anye ca kārṣṇi-pravarāḥ
saputrā ṛṣabhādayaḥ
са̄мбо джа̄мбаваті-сутах̣
анйе ча ка̄ршн̣і-правара̄х̣
сапутра̄ р̣шабга̄дайах̣
Synonyma
Послівний переклад
сушен̣ах̣ — Сушена; ча̄рудешн̣ах̣ — Чарудешна; ча — та; са̄мбах̣ — Самба; джа̄мбаваті-сутах̣ — син Джамбаваті; анйе — інші; ча—також; ка̄ршн̣і—сини Господа Крішни; правара̄х̣— всі головні; са-путра̄х̣ — з синами; р̣шабга — Рішабга; а̄дайах̣ — та інші.
Překlad
Переклад
Daří se všem vůdčím synům Pána Kṛṣṇy — Suṣeṇovi, Cārudeṣṇovi, Sāmbovi, synovi Jāmbavatī, a Ṛṣabhovi — a také jejich synům?
Чи все гаразд у найзначніших синів Господа Крішни — Сушени, Чарудешни, Самби (сина Джамбаваті), Рішабги та в їхніх синів?
Význam
Коментар
Jak už bylo řečeno, Pán Kṛṣṇa se oženil se 16 108 manželkami a každá z nich měla deset synů. To znamená 16 108 x 10 = 161 080 synů. Všichni vyrostli a každý z nich měl tolik synů, kolik měl jejich otec, takže celkový počet rodinných členů Pána se pohyboval okolo 1 610 800. Pán je otcem všech nespočetných živých bytostí, a k Jeho transcendentálním zábavám ve Dvārace na této Zemi bylo tedy přizváno pouze několik z nich. Na tom, že se Pán staral o svoji rodinu, která měla tolik členů, není nic divného. Pánovo postavení bychom raději neměli srovnávat se svým, a vše snadno pochopíme, jakmile porozumíme alespoň částečnému rozsahu transcendentálního postavení Pána. Když se král Yudhiṣṭhira ptal na Pánovy syny a vnuky ve Dvārace, jmenoval pouze hlavní z nich, protože nebylo možné, aby si pamatoval všechna jména členů Jeho rodiny.
ПОЯСНЕННЯ: Ми вже казали, що Господь Крішна мав 16 108 дружин, і кожна з них народила Йому десять синів. Отже, всього в Господа було 161 080 синів. Усі вони повиростали, і в кожного народилося стільки ж синів, скільки було в їхнього батька, тож загалом родина Господа нараховувала десь 1 610 800 членів. Господь — батько всіх живих істот, а їх є безліч. Тож скласти товариство Господу в Його трансцендентних розвагах, як це було у Двараці на Землі, обрані тільки лічені істоти. В тому, що Господь утримував величезну родину, нема нічого дивного. Ліпше не проводити ніяких паралелей між становищем Господа та нашим становищем. Щойно ми хоч трохи починаємо усвідомлювати велич трансцендентного становища Господа, це стає очевидним. Запитуючи про синів і внуків Господа у Двараці, цар Юдгіштгіра згадує імена лише найзначніших з-поміж них, бо втримати в пам’яті імена всіх членів родини Господа просто неможливо.