Skip to main content

Sloka 44

ВІРШ 44

Verš

Текст

yan manyase dhruvaṁ lokam
adhruvaṁ vā na cobhayam
sarvathā na hi śocyās te
snehād anyatra mohajāt
йан манйасе дгрувам̇ локам
адгрувам̇ ва̄ на чобхайам
сарватга̄ на хі ш́очйа̄с те
снеха̄д анйатра мохаджа̄т

Synonyma

Послівний переклад

yat — i tehdy, když; manyase — si myslíš; dhruvam — Absolutní Pravda; lokam — osoby; adhruvam — to, co je neskutečné; — ani; na — ne; ca — také; ubhayam — nebo obojí; sarvathā — za všech okolností; na — nikdy; hi — jistě; śocyāḥ — předmět nářku; te — oni; snehāt — z náklonnosti; anyatra — nebo jinak; moha-jāt — kvůli zmatení.

йат  —  хоча; манйасе  —  гадаєш; дгрувам  —  Абсолютна Істина; локам  —  особистості; адгрувам  —  нереальність; ва̄  —  чи; на  —  чи ні; ча  —  також; убгайам  —  чи і те, і те; сарватга̄  —   будь-як; на  —  ніколи; хі  —  певно; ш́очйа̄х̣  —  причина журитися; те  —  вони; снеха̄т  —  через прив’язаність; анйатра  —   або якось інакше; моха-джа̄т  —  через оману.

Překlad

Переклад

Ó králi, ať už si myslíš, že duše je věčnou podstatou nebo že hmotné tělo je dočasné, že vše existuje v neosobní Absolutní Pravdě nebo že vše je nevysvětlitelnou kombinací hmoty a ducha, pocity odloučení jsou vždy jen výsledkem citové náklonnosti a ničím jiným.

Чи ти вважаєш душу за вічну сутність, а матеріальне тіло за тлінне, а чи думаєш, що все існує у безособистісній Абсолютній Істині, чи гадаєш, що все є незбагненним поєднанням матерії та духу,    —    в будь-якому разі, шановний царю, біль розлуки виникає через ілюзорну прив’язаність і тільки через неї.

Význam

Коментар

Skutečností je, že každá živá bytost je individuální nedílnou částí Nejvyšší Bytosti a jejím přirozeným postavením je být podřízeným služebníkem a tak spolupracovat s Pánem. Ať už v podmíněné hmotné existenci nebo v osvobozeném stavu plného poznání a věčnosti, živá bytost je věčně pod vládou Nejvyššího Pána. Ti, kteří nejsou seznámeni se skutečným poznáním, však předkládají mnoho vyspekulovaných teorií o pravém postavení živé bytosti. Všechny filozofické školy ovšem uznávají, že živá bytost je věčná a že tělesný obal z pěti hmotných prvků je pomíjivý a dočasný. Věčná živá bytost transmigruje podle zákona karmy z jednoho hmotného těla do druhého, a hmotná těla jsou svojí povahou pomíjivá. Není tedy nad čím naříkat, když se duše přemístí do jiného těla nebo když hmotné tělo v jisté fázi zaniká. Jiní zase věří ve splynutí duše s Nejvyšším Duchem po odstranění hmotného uvěznění, a další vůbec nevěří v existenci ducha či duše, ale věří v hmatatelnou hmotu. Každý den vidíme mnoho příkladů, jak hmota mění svoji podobu, a nikdy nad těmito změnami nenaříkáme. Ve všech případech je však síla božské energie nezadržitelná; nikdo ji nedokáže ovlivnit, a proto není žádný důvod ke smutku.

Істина полягає в тому, що кожна жива істота є осібна, невід’ємна частка Верховної Істоти, і її природне становище    —    добровільно підпорядковуватись й служити вищій волі. Жива істота вічно підвладна Господеві і в зумовленому матеріальному існуванні, і у звільненому стані повного знання і невмирущости. Однак ті, хто не посідає істинного знання, висувають численні теорії щодо справжнього становища живої істоти. Втім, усі філософські школи визнають, що жива істота вічна, а складене з п’яти елементів тіло, яке її вкриває, тимчасове і тлінне. За законами карми вічна жива істота переселяється з одного матеріального тіла до іншого, а матеріальні тіла тлінні зі своєї природи. Тому немає причин тужити, коли жива істота переселяється до іншого тіла чи коли матеріальне тіло на певній стадії вмирає. Є й інші філософи, які вважають, що коли з духовної душі спадає матеріальна оболонка, душа зливається з Верховним Духом. Є ще такі, які не вірять в існування духа чи душі, а тільки в дану у відчуттях матерію. Ми щодня стикаємося у житті з перетвореннями матерії з однієї форми в іншу, однак не побиваємся через ці зміни. Хоч би якого погляду трималась людина, в будь-якому випадку опиратися дії божественної енерґії вона нездатна. Ця енерґія не кориться нікому, а тому журитися нема чого.