Skip to main content

Sloka 25

ВІРШ 25

Verš

Текст

tasyāpi tava deho ’yaṁ
kṛpaṇasya jijīviṣoḥ
paraity anicchato jīrṇo
jarayā vāsasī iva
тасйа̄пі тава дехо ’йам̇
кр̣пан̣асйа джіджівішох̣
параітй аніччгато джірн̣о
джарайа̄ ва̄сасі іва

Synonyma

Послівний переклад

tasya — toto; api — přesto; tava — tvé; dehaḥ — tělo; ayam — toto; kṛpaṇasya — toho, kdo je lakomý; jijīviṣoḥ — tebe, který toužíš žít; paraiti — rozpadne se; anicchataḥ — byť nechtěně; jīrṇaḥ — zchátralé; jarayā — staré; vāsasī — šaty; iva — jako.

тасйа   —   цього ; апі   —   попри ; тава   —   твоє ; дехах̣   —   т і л о ; айам—це; кр̣пан̣асйа—скупця; джіджівішох̣— тебе, що прагне жити; параіті  —  буде хиріти; аніччгатах̣  —  хоч і проти волі; джірн̣ах̣  —  зношене; джарайа̄  —  старе; ва̄сасі  —  вбрання; іва  —  як.

Překlad

Переклад

Přestože nechceš zemřít a přeješ si žít i za cenu své cti a pověsti, tvé staré tělo jistě zestárne a rozpadne se jako staré šaty.

Хоч як ти не хочеш вмирати і хоч як ти прагнеш жити, навіть ціною чести й поваги, твоє тіло скнари, безсумнівно, таки хирітиме і розсипатиметься, як стара одежина.

Význam

Коментар

Slova kṛpaṇasya jijīviṣoḥ jsou významná. Existují dvě třídy lidí — jedněm se říká kṛpaṇové a druhým se říká brāhmaṇové. Kṛpaṇa neboli lakomec nezná hodnotu svého hmotného těla, ale brāhmaṇa dobře zná své postavení i povahu hmotného těla. Kṛpaṇa, který nedokáže docenit své hmotné tělo, si chce jen ze všech sil užívat smyslových požitků, a dokonce i ve stáří se za pomoci lékařských nebo jiných prostředků chce stát znovu mladíkem. Dhṛtarāṣṭra je zde osloven jako kṛpaṇa, jelikož nechápe povahu svého hmotného těla a chce žít za každou cenu. Vidura se mu snaží otevřít oči, aby viděl, že nemůže žít déle než mu je dáno a že se musí připravit na smrt. Jelikož smrt je nevyhnutelná, proč by se měl tak ponižovat jenom proto, aby žil? Lepší je jít po správné cestě, i když riskuje svojí smrt. Smyslem lidského života je ukončit všechna strádání hmotné existence a život má být usměrněn tak, aby člověk mohl dosáhnout vytouženého cíle. Dhṛtarāṣṭra se svojí špatnou představou o životě už promrhal osmdesát procent energie, která mu byla dána, a proto se slušelo, aby zbývající dny svého “lakomého” života využil pro dosažení konečného dobra. Takový život je označen jako život lakomce, protože lakomý člověk náležitě nevyužívá výhod lidské životní podoby. Jedině se štěstím takový člověk potká seberealizovanou duši jako byl Vidura a díky jeho pokynům se zbaví nevědomosti hmotného bytí.

Слова кр̣пан̣асйа джіджівішох̣ заслуговують окремої уваги. Існує два класи людей. Один називають кріпана, інший    —    брахмана. Кріпана, тобто скнара, не здає собі справи з того, чого варте матеріальне тіло; брахмана натомість знає правдиву ціну і собі, і матеріальному тілові. Кріпана, маючи хибне уявлення про своє тіло, прагне щомога насолоджувати чуття і, навіть зістарившись, хоче повернути собі молодість за допомогою медицини або ще якось. Дгрітараштру тут названо кріпана, тому що, не маючи правильного уявлення про матеріальне тіло, він прагне жити будь-якою ціною. Відура намагається відкрити йому очі на те, що він не зможе прожити більше, ніж йому визначено, і що йому потрібно готуватися до смерти. Раз смерти не уникнути, то навіщо чіплятись за таке принизливе життя? Ліпше стати на правильну путь, хай на ній навіть загрожує смерть. Людське життя дане на те, щоб покласти край стражданням матеріального існування, і тому треба влаштувати своє життя так, аби досягти цієї бажаної мети. Через хибне розуміння життя Дгрітараштра вже змарнував вісімдесят відсотків даних йому сил, отож йому годилося б хоч останок свого скнарого життя використати на те, щоб здобути найвище благо. Таке життя назване скнарим, бо воно не дозволяє скористатися з переваг людської форми тіла. Лише щасливий випадок може звести такого скнару з таким Відурою, душею що усвідомила свою істинну сутність, аби її настанови звільнили його від невігластва матеріального існування.