Sloka 7
ВІРШ 7
Verš
Текст
sa tadā bhṛgu-nandana
dadarśa puruṣaṁ kañcid
dahyamāno ’stra-tejasā
са тада̄ бгр̣ґу-нандана
дадарш́а пурушам̇ кан̃чід
дахйама̄но ’стра-теджаса̄
Synonyma
Послівний переклад
ма̄тух̣ — матері; ґарбга — в лоні; ґатах̣ — перебуваючи; вірах̣ — великий воїн; сах̣ — маленький Парікшіт; тада̄ — тоді; бгр̣ґу-нандана — сину Бгріґу; дадарш́а — міг бачити; пурушам—Верховного Господа; кан̃чіт — наче хто інший; дахйама̄нах̣—страждав у вогні; астра—брахмастра; теджаса̄ — жаром.
Překlad
Переклад
Ó synu Bhṛgua (Śaunako), když byl velký bojovník Parīkṣit jako dítě v lůně své matky Uttary a trpěl žhnoucím teplem brahmāstry (kterou vypustil Aśvatthāmā), uviděl, jak k němu přichází Nejvyšší Pán.
Любий сину Бгріґу [Шаунака]! Коли маленького Парікшіта, в майбутньому великого воїна, у лоні його матері Уттари стала обпікати нестерпним жаром брахмастра Ашваттгами, він побачив Верховного Господа, що наближався до нього.
Význam
Коментар
Smrt obvykle přináší sedm měsíců nepřetržitého bezvědomí. Živá bytost může podle svých činů vstoupit prostřednictvím semene otce do lůna matky, kde se vyvíjí tělo, které odpovídá jejím touhám. Takový je zákon narození v určitém těle podle našich minulých činů. Po probuzení z bezvědomí cítí živá bytost nesmírné nepohodlí, jelikož je sevřená v děloze, a chce se dostat ven. V šťastnějším případě se někdy modlí k Pánu o své osvobození. Když byl Mahārāja Parīkṣit v lůně své matky, zasáhla ho brahmāstra, kterou vypustil Aśvatthāmā, a on cítil žhnoucí teplo. Jelikož však byl oddaným Pána, Pán se Svojí všemocnou energií ihned v lůně zjevil a dítě vidělo, že ho někdo přišel zachránit. I v takto beznadějných podmínkách Parīkṣit jako malé dítě vydržel nesnesitelnou teplotu, neboť měl povahu velkého bojovníka. Z tohoto důvodu je v tomto verši použito slovo vīraḥ.
Звичайно після смерти істота на сім місяців входить у стан трансу. Відповідно до своїх дій вона отримує змогу увійти через батькове сім’я в лоно певної матері і розвиває тіло, якого прагнула. Так діє закон, за яким істота народжується в тілі, що відповідає її минулій діяльності. Пробудившись з того трансу, істота починає відчувати муки ув’язнення в тісняві материнського лона і тому прагне на волю; інколи, у щасливім випадку, вона молиться до Господа про звільнення. В Махараджу Парікшіта, коли той був у лоні матері, Ашваттгама випустив брахмастру, і Парікшіта став обпікати її нестерпний жар. Але Парікшіт був відданий Господа, і тому Господь через Свою всемогутню енерґію одразу Сам з’явився в лоні, і дитина побачила, що хтось прийшов врятувати її. Маленький Парікшіт, за вдачею великий воїн, навіть у такому безпорадному стані стійко зносив нестерпний жар. Саме тому у вірші вжите слово вı̄рах̣.