Sloka 36
ВІРШ 36
Verš
Текст
vrīḍāvaloka-nihato madano ’pi yāsām
sammuhya cāpam ajahāt pramadottamās tā
yasyendriyaṁ vimathituṁ kuhakair na śekuḥ
врід̣а̄валока-ніхато мадано ’пі йа̄са̄м
саммухйа ча̄пам аджаха̄т прамадоттама̄с та̄
йасйендрійам̇ віматгітум̇ кухакаір на ш́екух̣
Synonyma
Послівний переклад
uddāma — velice vážný; bhāva — výraz; piśuna — vzrušující; amala — neposkvrněný; valgu-hāsa — nádherně se usmívající; vrīḍa — koutkem oka; avaloka — pohlížející; nihataḥ — přemohly; madanaḥ — Amor (nebo amadana–velice snášenlivý Śiva); api — rovněž; yāsām — jejichž; sammuhya — přemožený; cāpam — luky; ajahāt — odložil; pramada — žena, která může pobláznit; uttamāḥ — vysokého stupně; tā — všechny; yasya — jehož; indriyam — smysly; vimathitum — znepokojit; kuhakaiḥ — magickými kouzly; na — nikdy; śekuḥ — byla schopná.
удда̄ма—дуже стриманий; бга̄ва—вираз; піш́уна—збудливі; амала—бездоганні; валґу-ха̄са—чарівні усмішки; врід̣а— кутиком ока; авалока — позираючи; ніхатах̣ — підкорити; маданах̣ — Купідон (чи амадана — Шіва, що посідає велике терпіння); апі — також; йа̄са̄м — того; саммухйа — переможений; ча̄пам — лук ; аджаха̄т — відкинути ; прамада — жінка, що зводить з розуму; уттама̄х̣ — найвищою мірою; та̄ — усі; йасйа — чиї; індрійам — чуття; віматгітум — збурити; кухакаіх̣ — чарами; на — ніколи; ш́екух̣ — були на силі.
Překlad
Переклад
Přestože všechny nádherné úsměvy královen a jejich kradmé pohledy byly neposkvrněné a vzrušující a přestože samotného Amora mohly donutit, aby přemožen odložil luk, a i snášenlivý Śiva jim mohl padnout za oběť, přesto žádná jejich magická kouzla a žádné půvaby nemohly vzrušit smysly Pána.
Прекрасні усмішки цариць і погляди, що вони кидали крадькома, були чисті й збудливі і могли підкорити самого Купідона, примусивши його в розпачі відкинути свій лук; вони змогли б причарувати навіть стійкого Шіву. Проте ніякі їхні чари, ані їхня привабливість були не на силі збудити чуття Господа.
Význam
Коментар
Cesta spasení, cesta zpátky k Bohu, nikdy nepřipouští společnost žen a celý systém sanātana-dharma nebo varṇāśrama-dharma spolčování se ženami zakazuje či alespoň omezuje. Jak lze potom přijmout za Nejvyšší Osobnost Božství někoho, kdo se oddává více než šestnácti tisícům manželek? Takovou otázku může někdy položit zvídavý člověk, který chce skutečně poznat transcendentální povahu Nejvyššího Pána. Jako odpověď na takové otázky mudrci v Naimiṣāraṇyi probrali transcendentální charakter Pána v tomto a dalších verších. Jasně se zde říká, že přitažlivé ženské rysy, které mohou přemoci Amora nebo i nanejvýš snášenlivého Pána Śivu, nemohly přemoci smysly Pána. Zaměstnáním Amora je podněcovat světský chtíč. Celý vesmír se pohybuje na popud Amorových šípů. Všechny činnosti na světě se točí kolem přitažlivosti mezi mužem a ženou. Muž hledá partnerku podle svého vkusu a žena hledá vhodného partnera; to jsou hmotné pohnutky. Jakmile se muž se ženou spojí, hmotné otroctví živé bytosti je ihned pevně uzamčené pohlavním vztahem, a v důsledku toho se jejich sladký domov, rodná zem, tělesní potomci, společnost, přátelství a hromadění majetku stává iluzorním polem jejich činností a takto se projevuje nezdolná připoutanost k dočasné hmotné existenci, která je plná strádání. Těm, kteří jsou na cestě spasení a kteří chtějí zpátky domů, zpátky k Bohu, tedy všechny pokyny písem obzvláště doporučují osvobodit se od všech těchto druhů hmotné připoutanosti. A to je možné jedině ve společnosti oddaných Pána, kterým se říká mahātmové. Amor vystřeluje své šípy na živé bytosti, aby začaly šílet po opačném pohlaví, bez ohledu na krásu příslušného protějšku. Amorovo dráždění probíhá i ve zvířecí společnosti, jejíž členové se očím civilizovaných národů jeví jako oškliví. Vliv Amora se tedy uplatňuje i v těch nejošklivějších podobách, o dokonale krásných tvorech ani nemluvě. Pán Śiva, který je uznávaný jako nejtolerantnější, byl také zasažen Amorovým šípem, neboť i on začal šílet po Mohinī, inkarnaci Pána, a sám uznal, že byl poražen. Tento Amor ovšem podlehl vážnému a vzrušujícímu chování bohyní štěstí a s pocitem porážky dobrovolně odložil svůj luk a šíp. Tak krásné a přitažlivé byly královny Pána Kṛṣṇy. Přesto však nemohly vzrušit transcendentální smysly Pána. Je tomu tak proto, že Pán je naprosto dokonalý ātmārāma, neboli soběstačný. Pro Své osobní uspokojení nepotřebuje žádnou vnější pomoc. Královny tedy nemohly uspokojit Pána svojí ženskou přitažlivostí, ale uspokojovaly Ho svojí upřímnou láskou a službou. Čistá transcendentální láskyplná služba byla jediným způsobem, jak mohly Pána uspokojit, a Pán se k nim na oplátku s radostí choval jako ke Svým manželkám. Takto uspokojený jejich čistou službou a ničím jiným jim jejich službu opětoval jako věrný manžel. Neměl jinak žádný důvod přijímat tolik manželek. Je manželem každého, ale k tomu, kdo Ho tak přijímá, se chová příslušným způsobem. Tuto čistou lásku k Pánu nelze nikdy srovnávat se světským chtíčem. Je ryze transcendentální. A důstojné jednání královen, které projevovaly přirozeně ženským způsobem, bylo také transcendentální, neboť své pocity vyjadřovaly v transcendentální extázi. Již v předchozím verši bylo vysvětleno, že Pán sice vypadal jako obyčejný manžel, ale ve skutečnosti byly Jeho vztahy s Jeho manželkami transcendentální, čisté a nepodmíněné kvalitami hmotné přírody.
На шляху звільнення, тобто на шляху повернення до Бога, спілкуватися з жінками завжди заборонялося. І вся система санатана-дгарми, тобто варнашрама- дгарми, спілкування з жінками забороняє або обмежує. Як тоді визнати за Верховного Бога-Особу того, хто зв’язаний більш як із шістнадцятьма тисячами дружин? Таке доречне запитання може поставити допитлива людина, яка жадає справді пізнати трансцендентну природу Верховного Господа. І щоб відповісти на це запитання, мудреці Наймішаран’ї в цьому й дальшому віршах з’ясовують трансцендентні якості Господа. Цей вірш розповідає, що чуттів Господа була безсила збудити привабливість жінок, які могли б підкорити самого Купідона чи й Господа Шіву — найстійкішого зі стійких. Діло Купідона — збуджувати земну хіть. Цілий світ приводять у рух стріли Купідона. Все у матеріальному всесвіті обертається навколо потягу між жінкою й чоловіком. Чоловік шукає собі жінку до вподоби, щоб спаруватись з нею, а жінка шукає підхожого чоловіка, що був би їй доброю парою. Саме це є спонукою всієї матеріальної діяльности. І щойно чоловік і жінка з’єднуються, статеві стосунки туго затягують вузол матеріального рабства живої істоти. Внаслідку прив’язаність чоловіка й жінки до затишного дому, батьківщини, нащадків, свого тіла, суспільства, дружби й накопичення багатства створює поле ілюзорної діяльности, і так проявляється хибна, однак неослабна прив’язаність до тимчасового матеріального існування, що сповнене страждань. Тому тим, хто прямує шляхом звільнення і прагне повернутися додому, назад до Бога, всі писання радять насамперед звільнитися від прив’язаности до таких матеріальних атрибутів. Можливо це тільки якщо спілкуватися з відданими Господа, махатмами. Купідон вражає своїми стрілами живу істоту, щоб вона втратила голову за протилежною статтю, незважаючи на те, вродлива насправді її пара чи ні. Купідон не облишає своїх підступів ніде і ніколи, він діє навіть у спільнотах, представники яких подібні до звірів і цивілізованій людині видаються потворними. Влада Купідона поширюється навіть на найпотворніші форми, а вже на тих, що вирізняються досконалою вродою, і поготів. Господа Шіву вважають за найстійкішого, але і в Нього влучила Купідонова стріла: він втратив розум за Мохіні, втіленням Господа, і визнав себе переможеним. Однак Купідон і сам підпав під чари величного й бентежного поводження богинь процвітання й у розпачі відкинув свій лук із стрілами. Така була краса й привабливість цариць Господа Крішни. Проте й вони не могли збудити трансцендентних чуттів Господа. Річ у тім, що Господь — досконалий у всьому атмарама, тобто повністю самодостатній. Щоб бути задоволеному, Він не потребує ніякої сторонньої допомоги. Отже, цариці не могли задовольнити Господа своєю жіночою привабливістю — але вони задовольняли Його щирою любов’ю й служінням. Лише бездомісним трансцендентним любовним служінням вони могли вдовольнити Господа, і Він був радий на відповідь поводитися з ними як із дружинами. Тож Господь, задоволений єдино їхнім бездомісним служінням, відповідав на нього як відданий чоловік. Інакше ставати чоловіком стількох дружин Йому було б ні до чого. Він чоловік кожної істоти, але відповідає тільки на почуття тих, хто сприймає Його відповідно. Така бездомісна любов до Господа не має нічого спільного з земною хтивістю — вона абсолютна. І стриманість, що її суто по-жіночому проявляли цариці, також була трансцендентна, бо їхні почуття були виявом трансцендентного екстазу. В попередньому вірші пояснено, що Господь виглядав наче земний чоловік, але насправді стосунки Його з дружинами були трансцендентні, чисті, і ґуни матеріальної природи їх не занечищували.