Sloka 35

ВІРШ 35

Verš

Текст

sa eṣa nara-loke ’sminn
avatīrṇaḥ sva-māyayā
reme strī-ratna-kūṭastho
bhagavān prākṛto yathā

са еша нара-локе ’смінн
аватірн̣ах̣ сва-ма̄йайа̄
реме стрі-ратна-кӯт̣астго
бгаґава̄н пра̄кр̣то йатга̄

Synonyma

Послівний переклад

saḥ — On (Nejvyšší Osobnost Božství); eṣaḥ — ty všechny; nara-loke — na této planetě lidských bytostí; asmin — na této; avatīrṇaḥ — zjevil se; sva — osobní, vnitřní; māyayā — bezpříčinná milost; reme — užíval; strī-ratna — žena, která si zaslouží stát se manželkou Pána; kūṭasthaḥ — mezi; bhagavān — Osobnost Božství; prākṛtaḥ — světské; yathā — jako kdyby to bylo.

сах̣—Він (Верховний Бог-Особа); ешах̣—усі ті; нара-локе— на планеті людей; асмін — на цій; аватірн̣ах̣ — з’явившись; сва — Своєю внутрішньою; ма̄йайа̄ — безпричинною милістю; реме — насолоджувався; стрі-ратна — жінка, яка гідна стати дружиною Господеві; кӯт̣астгах̣ — серед; бгаґава̄н — Бог-Особа; пра̄кр̣тах̣ — по-земному; йатга̄ — немов.

Překlad

Переклад

Śrī Kṛṣṇa, Nejvyšší Osobnost Božství, se ze Své bezpříčinné milosti zjevil na této planetě Svojí vnitřní silou a užíval si se ženami, které toho byly hodné, jako kdyby Ho lákaly světské vztahy.

Зі Своєї безпричинної милости Верховний Бог - Особа Шрі Крішна з’явився на цій планеті зі Своєю внутрішньою енерґією. Здавалося, що, насолоджуючись з достойними Його товариства жінками, Він віддався земним заняттям.

Význam

Коментар

Pán se oženil a žil životem hospodáře. To vypadá jistě světsky, ale když uvážíme, že se oženil s 16 108 manželkami a žil s každou z nich zvlášť v 16 108 palácích, pak to jistě není světské. Pán, který žil jako hospodář se Svými vybranými manželkami, tedy není v žádném případě hmotný a Jeho jednání s nimi nelze nikdy chápat jako pozemský pohlavní vztah. Ženy, které se staly manželkami Pána, nejsou jistě žádné obyčejné ženy, jelikož získat Pána za manžela vyžaduje mnoho miliónů životů odříkání neboli tapasyi. Když se Pán zjevuje na různých planetách (lokách) nebo na této planetě lidských bytostí, předvádí Své transcendentální zábavy, aby přitáhl pozornost podmíněných duší a vzbudil v nich touhu stát se Jeho věčnými služebníky, přáteli, rodiči nebo milenkami v transcendentálním světě, kde Pán takové služby věčně opětuje. V hmotném světě je služba zastoupená v převrácené podobě a obyčejně končí předčasně a ponechává trpkou zkušenost. Oklamané živé bytosti, podmíněné hmotnou přírodou, kvůli své nevědomosti nechápou, že všechny naše vztahy v tomto hmotném světě jsou dočasné a plné nedokonalostí. Takové vztahy nám nepomohou k trvalému štěstí, ale vyvineme-li tentýž vztah s Pánem, pak po opuštění tohoto hmotného těla jsme přemístěni do transcendentálního světa a tam nás s Pánem věčně spojuje vztah, který jsme si přáli. Ženy, se kterými Pán žil jako jejich manžel, tedy nejsou ženami tohoto pozemského světa. Jsou s Ním věčně spojeny jako Jeho transcendentální manželky, což je postavení, jakého dosáhly dokonalou oddanou službou. Jsou k tomu tedy způsobilé. Pán je paraṁ brahma neboli Nejvyšší Osobnost Božství. Podmíněné duše hledají trvalé štěstí všude — nejen na této Zemi, ale i na jiných planetách po celém vesmíru — jelikož původní přirozeností duchovní jiskry je, že může cestovat do kterékoliv části Božího stvoření. V důsledku své podmíněnosti hmotnými kvalitami se však duše pokouší cestovat prostorem za pomoci vesmírných lodí, a tak nedokáže dosáhnout svých cílů. Zákon gravitace ji spoutává jako vězeňské okovy. Může se dostat kamkoliv za pomoci jiných metod, ale ani když dosáhne nejvyšší planety, nepřinese jí to trvalé štěstí, po kterém prahne život za životem. Přijde-li však k rozumu, pak se začíná ucházet o štěstí na úrovni Brahmanu, jelikož s jistotou ví, že neomezeného štěstí, které hledá, nelze nikdy dosáhnout v hmotném světě. Proto Svrchovaná Bytost, Parabrahman, jistě nehledá Své štěstí ve hmotném světě a ani Jeho příslušenství, které Mu přináší štěstí, se nenachází v hmotném světě. Pán není neosobní. Jako vůdčí a Svrchovaná Bytost z nespočetného množství živých bytostí nemůže být neosobní. Je stejný jako my a v plné míře vlastní všechny sklony individuální živé bytosti. Žení se stejně jako my, ale Jeho manželství není světské ani omezené naší zkušeností z podmíněného stavu. Jeho manželky tedy vypadají jako světské ženy, ale ve skutečnosti to jsou všechny transcendentální osvobozené duše, dokonalé projevy Jeho vnitřní energie.

Господь одружився і жив домогосподарем. Це, певно, нагадує звичайне земне життя, але коли ми дізнаємось, що Він одружився з 16 108 дружинами й жив окремо в кожному палаці з кожною дружиною водночас, це напевно вже не видається звичайною земною діяльністю. Отже, Господь, живучи як домогосподар серед Своїх достойних дружин, зовсім не є земна людина, і Його стосунки з ними аж ніяк не слід вважати за земні статеві стосунки між чоловіком і жінкою. Жінки, що стали дружинами Господа, певно не є звичайні жінки, бо отримати за чоловіка Господа — це вінець багатьох мільйонів життів, присвячених на тапас’ї (аскези). Приходячи на різноманітні локи, тобто планети, або на цю планету людей, Господь являє Свої трансцендентні розваги, щоб привабити зумовлені душі й пробудити в них прагнення стати Його вічними слугами, друзями, батьками й коханими у трансцендентному світі, де Господь вічно приймає такі вияви служіння і відповідає на них взаємністю. Служіння, яке існує в матеріальному світі, є спотворене і, обриваючись довчасу, породжує смуток. Оманена жива істота, зумовлена матеріальною природою, через невігластво нездатна зрозуміти, що всі наші земні стосунки тимчасові й занечищені. Такі стосунки не дадуть нам вічного щастя. Але якщо ті самі взаємини встановити з Господом, то по смерті матеріального тіла ми перенесемось у трансцендентний світ і навічно з’єднаємось з Ним у тих стосунках, яких прагнемо. Тож жінки, з якими жив Господь, не належать до земного світу — вони вічно пов’язані з Господом трансцендентними подружніми стосунками, і цього становища вони досягли досконалим відданим служінням. У цьому їхнє достоїнство. Господь є парам брахма, тобто Верховний Бог- Особа. Зумовлені душі шукають вічного щастя скрізь — не лише на Землі, але й на інших планетах всесвіту, бо за своєю відначальною природою духовна іскра яка вона є на силі подорожувати будь-де в Божому творінні. Однак, зумовлена матеріальними ґунами, вона намагається подорожувати космосом в космічних кораблях, і їй не вдається досягти мети. Вона — в’язень, закований у кайдани закону тяжіння. Є інші методи, які дають змогу піти куди завгодно; але хоч куди істота піде, навіть якщо досягне найвищої планети, вона не здобуде там безмежного щастя, якого шукає життя в життя. Той, хто прийшов до тями, шукає щастя Брахмана, знаючи напевно, що безконечного щастя, якого душа прагне, в матеріальному світі не знайти. А що так, то Верховна Істота, Парабрахман, вже напевно щастя в матеріальному світі не шукає. Того, що Йому дає щастя, у матеріальному світі не знайти. Він не є безособистісний. Він — повелитель і Верховна Істота серед незліченних живих істот, а тому безособистісний Він бути не може. Він достоту такий, як ми, і в Ньому є в усій повноті всі схильності індивідуальної істоти. Він одружується, як і ми, проте Його шлюб не земний і не має нічого спільного з тим, що ми знаємо в зумовленому житті. Отож хоча Його дружини видаються земними жінками, насправді вони трансцендентні звільнені душі, досконалі проявлення внутрішньої енерґії Крішни.