Sloka 5
ВІРШ 5
Verš
Текст
savanaspati-vīrudhaḥ
phalanty oṣadhayaḥ sarvāḥ
kāmam anvṛtu tasya vai
саванаспаті-вірудгах̣
пгалантй ошадгайах̣ сарва̄х̣
ка̄мам анвр̣ту тасйа ваі
Synonyma
Послівний переклад
надйах̣ — річки; самудра̄х̣ — океани; ґірайах̣ — пагорби й гори; саванаспаті — овочі; вірудгах̣ — трави; пгаланті — цілющі; ошадгайах̣ — лікарські рослини; сарва̄х̣ — усі; ка̄мам — потреби; анвр̣ту — будь-якої пори року; тасйа — цареві; ваі — певно.
Překlad
Переклад
Řeky, oceány, kopce, hory, lesy, rostliny a léčivé byliny platily králi hojně svoji daň v každém období.
Річки, океани, пагорби й гори, ліси, трави й цілющі рослини сплачували цареві рясну данину будь-якої пори року.
Význam
Коментар
Jak jsme již uvedli, Mahārāje Yudhiṣṭhira chránil ajita, neomylný Pán, a proto po celém vlastnictví Pána vládlo štěstí a šťastné řeky, oceány, hory, lesy atd. odváděly králi pravidelně svoji daň. Tajemstvím úspěchu je uchýlit se pod ochranu Nejvyššího Pána. Bez Jeho svolení není možné nic. Snažit se rozvíjet hospodářství vlastní snahou za pomoci strojů a automatů není všechno. Je nutné také svolení Pána, bez něhož skončí neúspěchem vše, nehledě na jakékoliv vybavení. Konečnou příčinou úspěchu je daiva, Nejvyšší. Králové jako Mahārāja Yudhiṣṭhira dobře věděli, že král je zástupcem Nejvyššího Pána, který se stará o blaho všech lidí. Stát jinak ve skutečnosti patří Svrchovanému Pánu. Řeky, oceány, lesy, hory, léčivé byliny atd. nejsou stvořením člověka. Všechny je stvořil Nejvyšší Pán, a živé bytosti je dovoleno používat majetku Pána ke službě Pánu. Heslem dneška je, že vše je určené pro lidi, a vláda je tedy pro lid a z lidu. Ale aby svět v současné době zplodil nové lidské druhy na úrovni vědomí Boha a dokonalosti lidského života, tedy ideologie božího komunismu, musí znovu kráčet ve šlépějích králů jako byli Mahārāja Yudhiṣṭhira či Parīkṣit. Vůlí Pána je všeho dostatek a když budeme věcí správně využívat, můžeme žít pohodlně a bez nepřátelství mezi lidmi navzájem nebo mezi lidmi a zvířaty či lidmi a přírodou. Vše je pod vládou Pána a když bude Pán potěšen, bude potěšená každá složka přírody. Řeky budou plné vody a budou zúrodňovat zemi; oceány budou poskytovat dostatečné množství nerostů, perel a drahokamů; lesy budou poskytovat dostatek dřeva, bylin a lesních plodů a střídání ročních období přinese bohatství ovoce a květin. Umělý životní styl závisející na továrnách a pracovním náčiní může dát takzvané štěstí pouze omezenému počtu lidí na úkor miliónů. Jelikož energie lidí se využívá v tovární výrobě, dary přírody jsou poškozovány a lidé jsou nešťastní. Bez patřičného vzdělání se obyčejní lidé nechávají vést omezenými zájmy k vykořisťování přírodních zdrojů, a tím dochází k ostrému soupeření mezi jednotlivci a národy. Nevládne žádný kvalifikovaný zástupce Pána. Při srovnání s blahobytem za vlády Mahārāje Yudhiṣṭhira bychom měli rozpoznat nedostatky moderní civilizace a pak kráčet ve šlépějích Mahārāje Yudhiṣṭhira, očistit člověka a zbavit se přežitků.
Махараджа Юдгіштгіра, як вже сказано, перебував під захистом аджіти, нехибимого Господа, і тому все, що належить Господеві — річки, океани, пагорби, ліси й усе решта, — раділо й сплачувало цареві кожне свою данину. Секрет успіху — стати під захист Верховного Господа. Немає нічого, що відбувалося б без Його дозволу. Економічного проґресу, що заснований на наших зусиллях і потужності машин та устаткування, замало. Потрібний дозвіл від Верховного Господа, бо інакше нам і з найліпшим обладнанням успіху не досягти. У кінцевім підсумку успіх забезпечує дайва, Всевишній. Великі царі, яким був і Махараджа Юдгіштгіра, чітко усвідомлювали, що Всевишній настановляє царя дбати про добробут людського загалу. Насправді держава належить Верховному Господу. Річки, океани, ліси, пагорби, зілля і таке інше створила не людина — це все створив Верховний Господь, а живій істоті дозволено користатися власністю Господа задля служіння Йому. Гасло сьогодення таке: «Все — для добра людини!» Отож уряд створений людьми і для людей. Але щоб за сучасних обставин створити нову форму людського суспільства, заснованого на свідомості Бога і вдосконаленні людського життя, тобто на ідеях духовного комунізму, світ мусить піти стопами таких царів, як Махараджа Юдгіштгіра й цар Парікшіт. Милістю Господа всього є доволі, і, правильно використовуючи все, ми можемо жити зручно, так, щоб не було ворожнечі між людьми, між людиною і твариною та людиною і природою. Господь панує над усім, і якщо Він задоволений, задоволена кожна часточка природи: річки щедро зрошують землю, океани постачають доволі мінералів, перлів і самоцвітів, ліси дають досить деревини, лікарських та інших рослин і кожної пори року рясно родить плодів і квітів. Коли все життя суспільства залежить від фабрик та машин, щастя, та й те несправжнє, приступне лише одиницям, що живуть коштом решти мільйонів. А оскільки люди вкладають свою енерґію у промислове виробництво, обробляти те, що дає природа, нема кому, і внаслідку загал нещасний. Не маючи належної освіти і йдучи за прикладом привілейованої меншости, вони визискують природні ресурси, і через це між окремими людьми і цілими націями триває запекла боротьба. На чолі держав стоять не представники Господа, а люди, що зовсім не навчені врядувати. Ми мусимо глибоко замислитись над вадами сучасної цивілізації, порівнявши її з тою, про яку читаємо у вірші, і піти стопами Махараджі Юдгіштгіри, щоб очиститись й викорінити усі вади.