Sloka 28
ВІРШ 28
Verš
Текст
samarcito hy asya gṛhīta-pāṇibhiḥ
pibanti yāḥ sakhy adharāmṛtaṁ muhur
vraja-striyaḥ sammumuhur yad-āśayāḥ
самарчіто хй асйа ґр̣хіта-па̄н̣ібгіх̣
пібанті йа̄х̣ сакхй адгара̄мр̣там̇ мухур
враджа-стрійах̣ саммумухур йад-а̄ш́айа̄х̣
Synonyma
Послівний переклад
nūnam — jistě v předchozím životě; vrata — slib; snāna — koupel; huta — oběť v ohni; ādinā — tím vším; īśvaraḥ — Osobnost Božství; samarcitaḥ — dokonale uctívaný; hi — jistě; asya — Jeho; gṛhīta-pāṇibhiḥ — řádnými manželkami; pibanti — vychutnávají; yāḥ — ti, kdo; sakhi — ó přítelkyně; adhara-amṛtam — nektar z Jeho rtů; muhuḥ — znovu a znovu; vraja-striyaḥ — dívky z Vrajabhūmi; sammumuhuḥ — často omdlévaly; yat-āśayāḥ — v očekávání této přízně.
нӯнам — певно, за попередніх народжень; врата — обітниця; сна̄на — омовіння; хута — вогняні жертвопринесення; а̄діна̄— усіма цими; іш́варах̣ — Бог-Особа; самарчітах̣ — досконало вшанований; хі—певно; асйа—Його; ґр̣хіта-па̄н̣ібгіх̣— законні дружини; пібанті — насолоджується; йа̄х̣ — ті, хто; сакгі — подруго; адгара-амр̣там — нектаром Його вуст; мухух̣ — знов і знов; враджа-стрійах̣ — дівчата Враджабгумі; саммумухух̣ — часто непритомніли; йат-а̄ш́айа̄х̣ — сподіваючись такої ласки.
Překlad
Переклад
Ó přítelkyně, jen pomyslete na Jeho ženy, které přijal za manželky. Kolik musely složit slibů, provést očistných koupelí a ohňových obětí a jak dokonale musely uctívat Pána vesmíru, aby nyní mohly neustále vychutnávat nektar z Jeho rtů (polibky). Dívky z Vrajabhūmi často omdlévaly v pouhém očekávání takové přízně.
Любі подруги, лише подумайте про тих, кого Він узяв за дружин! Яких то обітниць вони мали дотримуватись, які омовіння робити, які вогняні жертвопринесення виконувати і як бездоганно поклонятися Господеві всесвіту, щоб тепер мати змогу повсякчас насолоджуватися нектаром Його вуст [у поцілунку]. Дівчата Враджабгумі часто непритомніли, просто мріючи про таку ласку.
Význam
Коментар
Náboženské rituály předepsané v písmech jsou určeny k tomu, aby očistily podmíněné duše od světských vlastností a připravily je tak k postupnému povýšení na úroveň transcendentální služby Nejvyššímu Pánu. Dosažení tohoto stupně čistého duchovního života je tou nejvyšší dokonalostí a tento stupeň se nazývá svarūpa neboli skutečná totožnost živé bytosti. Osvobození znamená obnovení této svarūpy. Živá bytost na dokonalé úrovni svarūpa poskytuje láskyplnou službu pěti druhů, z nichž jedním je mādhurya-rasa neboli nálada milostné lásky. Pán je vždy dokonalý Sám v Sobě a nikdy po ničem netouží. Aby však naplnil silnou lásku Svých oddaných, stává se pánem, přítelem, synem či manželem. Tato sloka hovoří o dvou skupinách oddaných Pána na úrovni milostné lásky. Jednou skupinou je svakīya, druhou je parakīya, a obě mají s Osobností Božství Kṛṣṇou vztah milostné lásky. Královny ve Dvārace byly svakīya neboli řádně provdané Pánovy manželky, ale dívky z Vraji byly mladými přítelkyněmi Pána v době, kdy byl ještě svobodný. Pán žil ve Vṛndāvanu do Svých šestnácti let a Jeho přátelské vztahy s dívkami ze sousedství spadaly do kategorie parakīya. Tyto dívky podstoupily stejně jako královny přísná pokání a dodržovaly sliby a koupele a prováděly oběti ohni, jak předepisují písma. Tyto rituály jako takové ovšem nejsou cílem samy o sobě a stejně tak plodonosné činy, rozvoj poznání či dokonalost mystických sil nejsou konečným cílem. Jsou to vše prostředky k dosažení nejvyšší úrovně zvané svarūpa — vykonávat přirozenou transcendentální službu Pánu. Každá živá bytost má své individuální postavení v jednom z pěti výše uvedených druhů vzájemného vztahu s Pánem, a v čisté duchovní podobě svarūpa se tento vztah projevuje bez hmotných sklonů. Polibky Pánových manželek či mladých přítelkyň, které chtěly, aby se Pán stal jejich snoubencem, nemají zvrácený světský charakter. Kdyby se jednalo o světské záležitosti, jistě by se jimi nezaobíral Śukadeva Gosvāmī, což je zcela osvobozená duše, a Pán Śrī Caitanya Mahāprabhu by po zřeknutí se světského života neměl žádný zájem mít s těmito tématy cokoliv společného. Je to stupeň, kterého je možno dosáhnout po mnoha životech pokání.
Релігійні обряди, що їх радять виконувати писання, призначені очистити зумовлені душі від матеріальних якостей і дати їм можливість поступово піднестися на рівень трансцендентного служіння Верховному Господу. Досягнути рівня чистого духовного життя, сварупи, чи своєї справжньої сутности, — найвища досконалість для живої істоти. Звільнитися означає повернутися до стану сварупи. На досконалому рівні, досягнувши сварупи, жива істота втверджується в одному з п’яти різновидів любовного служіння, одним з яких є мадгур’я-раса, тобто стосунки закоханих. Господь завжди довершений Сам у Собі і тому нічого не жадає для Себе. Однак, щоб відповісти на палку любов Свого відданого, Він стає його паном, другом, сином чи чоловіком. У вірші згадано два типи відданих Господа у стосунках кохання. Один тип — свакія, інший — паракія. І ті, і ті перебувають з Богом-Особою Крішною у стосунках кохання. Цариці Двараки були свакія, тобто законні дружини, натомість дівчата Враджі — це юні подружки Господа за часів, коли Він був неодружений. Господь жив у Вріндавані до шістнадцяти років, і Його стосунки з сусідськими дівчатами були стосунками паракія. Ці дівчата, як і цариці, виконували суворі покути: складали обітниці, робили омовіння і приносили жертви на вогонь, як то радять робити писання. Обряди не є самоціллю, як не є самоціллю і кармічна діяльність, плекання знань чи досконале володіння містичною силою; все це — лише засоби досягти найвищого рівня, сварупи, щоб виконувати трансцендентне служіння Господеві, що саме і є природою живої істоти. Кожна істота перебуває з Крішною в якихось певних з вищезгаданих п’яти різновидів стосунків, і ті стосунки проявляються у чистому стані сварупи не занечищені земними прив’язаностями. Коли юні подружки Господа, які прагнуть мати Його за свого нареченого, чи дружини Крішни цілують Його, їхні почуття абсолютно вільні від будь-чого матеріального, спотвореного. Якби ці стосунки були матеріальні, то Шукадева Ґосвамі, звільнена душа, не завдавав би собі клопоту оповідати про них і не насолоджувався б ними, ані став би Господь Шрі Чайтан’я Махапрабгу, вже зрікшись світу, цікавитись цими оповідями. Ці стосунки — то рівень, якого досягають покутами у численних життях.