Коли Крішна та Його віддані зустрічаються, таку зустріч позначають терміном йоґа, що означає «зв’язок з Господом». Такі зустрічі між Крішною та Його відданими бувають трьох різновидів, а саме в довершеності, задоволенні та зі стійкими емоціями.

Коли відданий зустрічає Крішну в палкому пориві, його стан називають довершеністю. В «Крішна-карнамріті» Білваманґала Тгакура описує, яким Крішна зустрічає Свого відданого — Він з павичевим пером, застромленим у волосся, з коштовним намистом з самоцвітів мараката на грудях, з чарівливою усмішкою на вустах, очі Його дуже жваві, а тіло ніжне й делікатне.

У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (38.34) Шукадева Ґосвамі каже цареві Парікшіту: «Любий царю! Коли Акрура, правуючи свою колісницю до Вріндавани, побачив Господа Крішну та Його старшого брата Балараму, він негайно зійшов з колісниці і, затоплений любов’ю до трансцендентного Господа, простерся біля Його лотосових стіп у шанобливім поклоні». Це — деякі з прикладів зустрічей з Крішною, які належать до різновиду зустрічі у стані довершености.

Коли відданий зустрічає Крішну після довгої розлуки, зустріч їхня має характер задоволення. У Першій пісні «Шрімад- Бгаґаватам» (11.10) наведено слова жителів Двараки, з якими вони звернулися до Господа Крішни після того, як Він повернувся з чужих країв. «Любий Господи, — казали вони, — якщо Ти ще лишатимешся на чужині так довго, ми не зможемо бачити Твого усміхненого обличчя! Спостерігати Твоє обличчя нам, Твоїм вічним слугам, дає глибоке задоволення. Тривоги нашого життя негайно зникають. А якщо Ти будеш відсутній у Двараці впродовж довгого часу, ми не матимем змоги бачити Тебе і тоді просто не зможемо жити». Це — приклад стану задоволення при зустрічі після тривалої розлуки з Крішною.

Особистий слуга Крішни, Дарука, побачивши Крішну, як той входив у міську браму Двараки, забув вшанувати Його молитовно складеними руками.

Коли відданий остаточно втверджується в стосунках із Крішною, його становище називають рівнем устійнености у відданому служінні. Така устійненість у відданому служінні описана в книзі «Хамсадута». Там розказано, як Акрура, хто для ґопі був саме втілення жаху, обговорював з Крішною справи Кауравів. Подібні устійнені стосунки з Крішною мав і Уддгава, учень Бріхаспаті. Він завжди, стаючи перед Крішною навколішки, розтирав Його лотосові стопи.

Коли відданий присвячує себе на служіння Господеві, це означає, що він сягнув досконалости в йозі. Слово йоґа перекладається як «те, що поєднує». Отже, справжні стосунки з Крішною, Верховним Богом-Особою, починають зав’язуватися тоді, коли відданий береться дійсно служити Йому. Віддані, які перебувають у трансцендентній расі слугування , здійснюють своє конкретне служіння завжди, коли є сприятлива нагода. Інколи вони сидять десь поруч Крішни, ждучи Його наказів. Дехто не охочий визнавати віддане служіння цього рівня за справжню бгакті-йоґу, і деякі Пурани також не визнають такого слугування у відданому служінні Крішні за істинну бгакті- йоґу. Але «Шрімад-Бгаґаватам» чітко вказує, що ставлення до Крішни як до свого пана кладе початок просвітленню в йозі.

В Одинадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (3.32) сказано, що віддані , ставши на шлях бгакті-йоґи , коли згадують про Крішну, то плачуть, а то сміються, часом радіють, а, буває, кажуть щось геть нісенітне. Інколи вони танцюють, інколи співають, часом здійснюють якесь практичне служіння Господу, а іноді сидять мовчазні, наче в трансі.

У Сьомій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (7.34) Прахлада Махараджа каже подібне своїм друзям: «Любі друзі! Чисті віддані Господа Крішни, коли слухають про трансцендентні розваги Господа, хто є невичерпним джерелом розваг, або про Його трансцендентні якості, переповнюються радощами. Тоді на їхніх тілах виявляються екстатичні ознаки. Вони плачуть, говорять затинаючись, на повний голос уславлюють Господа, співають і танцюють в екстазі. Ці екстатичні ознаки присутні завжди, але трапляється, що вони вибурхують назовні, так що стають очевидними для всіх».

У впокоренні Верховному Богові-Особі є шість складових: віддані приймають усе сприятливе і відмовляються від усього несприятливого для відданого служіння, вірять, що Крішна завжди захистить їх, згадують тих, хто цілковито віддався Крішні, відчувають, що без допомоги Крішни ні на що не здатні, і пам’ятають про свою залежність від Крішни повсякчас, навіть тоді, коли здатні робити щось власними силами. Коли людина твердо переконана, що Крішна оборонить її за всіх обставин, її почуття називають благоговійною відданістю. Об’єктами благоговійного відданого служіння є Верховний Бог- Особа та інші віддані, для кого Він так само є заступником.

Коли Крішна жив у Двараці, старшини роду Яду часами давали на Його розгляд деякі важливі питання, і тоді Крішна уважно ці питання розглядав. А якщо розмова сходила на жарти, Крішна починав усміхатися. Іноді, коли Крішна виконував Свої обов’язки у палаці зборів Судгарма, Він питався у старшин роду доброї поради. Ці Його дії свідчать, що Він є верховний духовний вчитель, верховний виконавчий уряд, найвищий розум, наймогутніша особа, найсильніший заступник і той, хто підтримує усе суще.