Kapitola třicátá čtvrtá
РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ
Nektar oddanosti
Нектар відданости
Určitý druh extatického pocitu lásky, který se vyvíjí v srdci oddaného, označujeme vibhāva, a výsledné projevy, jako je pohyb obočí, strach, údiv a úsměvy, které jsme dříve vysvětlili, se nazývají anubhāva. Anubhāva a vibhāva mají různé příčiny rozvoje, které se nazývají setrvávající extáze neboli sañcāri-bhāva.
Конкретний різновид екстатичних любовних почуттів, що розвивається в серці відданого, називають вібгавою, а зовнішні вияви цього почуття, як оце порухи брів, страх, подив та усмішки, що за них йшлося вище, називають анубгавою. Що стосується різноманітних причин, що викликають вияви анубгави й вібгави, їх називають стійким екстазом, або санчарі-бгавою.
Kdykoliv se přednáší poezie nebo hraje divadelní představení o různých zábavách Kršny, u lidí v obecenstvu se rozvine určitý druh transcendentální láskyplné služby Pánu. Těší se z různých druhů vibhávy, anubhávy a saňčári-bhávy.
У тих, хто слухає вірші, що оспівують розваги Крішни, чи дивиться драматичні вистави про них, помітні різного роду ознаки виявів трансцендентного любовного служіння Господу — вони насолоджуються різними типами вібгави, анубгави та санчарі-бгави.
Žádný člověk, který se nachází na hmotné úrovni, by neměl rozmlouvat o různých popisech bhávy a anubhávy citováním různých výroků v transcendentálních písmech. Jsou to projevy Pánovy transcendentální energie blaženosti. Člověk by se měl pouze snažit pochopit, že na duchovní úrovni existuje při výměně lásky mnoho rozmanitostí. Takové láskyplné výměny bychom nikdy neměli považovat za hmotné. V Mahábháratě, Udjama-parvě, je varování, že věci, které jsou nepochopitelné, by neměly být předmětem polemiky. Činnosti duchovního světa jsou pro nás v našem současném stavu skutečně nepochopitelné. Velké osvobozené duše jako Rúpa Gósvámí a jiní se nám pokusili nějak naznačit transcendentální činnosti v duchovním světě, ale celkově pro nás toto jednání zůstane v současnosti nepochopitelné. Pochopit výměny transcendentální láskyplné služby s Kršnou je možné pouze tehdy, je-li člověk opravdu ve styku s energií blaženosti Nejvyššího Pána.
Доки людина не позбулася матеріальних уявлень, їй не слід обговорювати описи бгави та анубгави, що їх містять різні трансцендентні твори. Будь-які ознаки вібгави й анубгави є виявами трансцендентної потенції насолоди Господа. Треба просто постаратися зрозуміти, що духовному буттю притаманне безмежне розмаїття форм любовних взаємостосунків. Такий обмін любовними почуттями ні в якому разі не можна вважати за щось матеріальне. «Махабгарата» («Уд’яма-парва») застерігає нас робити власні висновки щодо того, збагнути що понад наші сили. Великі звільнені душі, як оце Рупа Ґосвамі й інші, зробили спробу дати нам якесь уявлення про трансцендентну діяльність духовного світу, але в цілому ця сфера поки що лишається для нас недоступною. Зрозуміти природу обміну почуттями у трансцендентному любовному служінні Крішні можливо лише для того, хто насправді має зв’язок з енерґією насолоди Верховного Господа.
V této souvislosti dává Šrí Rúpa Gósvámí příklad mraků na obloze. Mraky na obloze pocházejí z oceánu, a když se z mraků opět stane voda a spadne na zem, stečou do oceánu zpátky. Kršnova energie blaženosti se tedy přirovnává k oceánu. Čistý oddaný je jako blažený mrak, a když je naplněn transcendentální láskyplnou službou, může udělit svou milost jako liják deště — a energie blaženosti se vrátí do oceánu Kršny.
Пояснюючи, що це за зв’язок, Шрі Рупа Ґосвамі наводить приклад хмар у небі. Хмари утворюються з океану, далі проливаються дощем на землю і знову повертаються в океан. Енерґію насолоди Крішни порівнюють до океану. Чистий відданий — це хмара, що всотала в себе насолоду, і коли трансцендентні почуття в любовному служінні переповнюють його, він проливає свою милість, як хмара дощ, і тоді енерґія блаженства повертається знову до океану Крішни.
Přímé a nepřímé pouto ke Kršnovi
Безпосередні та непрямі вияви прихильности до Крішни
Transcendentální radost získanou z oddané služby můžeme rozdělit na dvě skupiny: přímá oddaná služba a nepřímá oddaná služba. Přímou oddanou službu můžeme rozdělit do pěti transcendentálních nálad neboli příchutí a nepřímou oddanou službu do sedmi transcendentálních nálad. Přímé oddané služby jsou následující: neutrálnost, služebnictví, přátelství, rodičovství a milostná láska. K nepřímé oddané službě patří smích, soucit, hněv, rytířství, obavy, údiv a hrůza. Oddaná služba může být tedy rozdělena na dvanáct druhů, z čehož každý má odlišnou barvu. Jsou to: bílá, mnohobarevná, oranžová, červená, světle zelená, šedá, žlutá, šedobílá, kouřová, růžová, černá a mlhavá. Dvanáct různých druhů transcendentálních nálad ovládají různé inkarnace Boha, a to Kapila, Mádhava, Upéndra, Nrsinha, Nanda-nandana, Balaráma, Kúrma, Kalki, Rághava, Bhárgava, Varáha a Matsja.
Трансцендентну насолоду, що її дає віддане служіння, поділяють на дві групи: насолоду від прямого відданого служіння та насолоду від непрямого відданого служіння. Пряме віддане служіння поділяється на п’ять трансцендентних настроїв, або смаків, а непряме — на сім трансцендентних смаків. Пряме віддане служіння виявляється у нейтральних стосунках, слугуванні, братерській дружбі, батьківських почуттях й стосунках закоханих. Непряме віддане служіння виражається через сміх, співчуття, гнів, лицарські почуття, страх, подив та відразу. Отож загалом вирізняють дванадцять різновидів відданого служіння, причому кожному з них властиве певне забарвлення. Ці барви такі: біла, строката, жовтогаряча, червона, світлозелена, сіра, жовта, майже біла, димчаста, рожева, чорна й кольору хмари. Над цими дванадцятьма різновидами трансцендентних взаємин панують різні втілення Бога — Капіла, Мадгава, Упендра, Нрісімха, Нанда-нандана, Баларама, Курма, Калкі, Раґгава, Бгарґава, Вараха та Матс’я.
Zachování, projevení, expanze, odražení a naříkání je pět viditelných příznaků ve výměnách extatické lásky. Oddanou službu můžeme tedy rozpoznat podle těchto pěti příznaků. V neutrální oddané službě je zachování, v rytířské oddané službě je rozšíření, v soucitné oddané službě je odražení, v hněvivé oddané službě je naříkání atd.
Підтримання, проявлення, поширення, розмірковування та нарікання складають п’ять виявлених ознак у любовних екстатичних взаєминах. Який саме із настроїв відданого служіння переважає, визначають за виявами цих п’яти ознак. У нейтральних стосунках відданого служіння бачимо підтримання, у лицарських стосунках — поширення, відданому служінню у співчутті властиве розмірковування, відданому служінню у гніві притаманне нарікання тощо.
Zdánlivě nepříznivé podmínky v oddané službě mohou nezkušenému studentu připadat bolestné, ale zkušení oddaní považují pocity oddaného v žalostných podmínkách za extatické. Příběh Rámájany může být například považován za žalostný a smutný, ale ve skutečnosti tomu tak není. Rámájana líčí, jak otec poslal Pána Rámu do lesa právě když měl být korunován. Po Rámově odchodu Jeho otec, Mahárádža Dašaratha, zemřel. Jeho manželku Sítu unesl v lese Rávana a vypukla velká válka. Když byla Sítádéví nakonec osvobozena z Rávanových spárů, celá Rávanova rodina, jeho království a Rávana samotný byli zničeni. Když Sítádéví přišla domů, prošla zkouškou ohněm a po několika dnech byla znovu vyhnána do lesa. Všechny tyto události Rámájany se zdají být velice smutné a tomu, kdo je vypráví, mohou připadat sužující, ale ve skutečnosti takové nejsou. Proč by potom Hanumán, velký oddaný Šrí Rámačandry, denně četl z Rámájany o činnostech Šrí Rámačandry? Ve skutečnosti je ve všech výše zmíněných dvanácti transcendentálních náladách oddané služby vše transcendentálně blažené.
Недосвідченому початківцеві становище відданого може видатися жалюгідним і вартим співчуття, однак досвідчені віддані розуміють, що відданий переживає в тому становищі екстаз. Скажімо, «Рамаяна» описує події, що, як видається, викликають почуття жалю і крають серце, але насправді це не так. «Рамаяна» оповідає, як батько Господа Рами вислав Його жити до лісу безпосередньо перед тим, як Раму мали коронувати на царство. Махараджа Дашаратга, вирядивши сина, Господа Раму, на заслання, сам невдовзі помер. Коли Господь Рама жив у лісі, Равана викрав Його дружину Сітадеві, і це стало причиною великої війни. Зрештою, коли Сітадеві визволили з полону Равани, уся родина Равани, його царство і самий Равана загинули. Сітадеві повернулася додому, і Їй випало пройти крізь випробування вогнем, але за кілька днів Її знову вислано до лісу. Усі описані в «Рамаяні» події можуть видатися сумними, і читач «Рамаяни» мав би почуватися пригніченим, однак насправді це не так, бо чого б це тоді Хануман, великий відданий Господа Рамачандри, щодня читав про діяння Господа Рамачандри, про що сказано в самій «Рамаяні»? Вся річ у тому, що будь-що, пов’язане з кожною з дванадцяти вищезгаданих трансцендентних взаємин відданого служіння, виповнене трансцендентного блаженства.
Šríla Rúpa Gósvámí v této souvislosti litoval lidi, kteří jsou v ohni falešného odříkání, suchého spekulativního návyku, a kteří opomíjejí oddanou službu. Lidé, kteří jsou připoutaní k obřadům doporučeným ve Védách a k neosobnímu Brahmanu, nemohou vychutnat transcendentální blaženost oddané služby. Šrí Rúpa Gósvámí proto radí, aby oddaní, kteří již ochutnali nektar oddanosti, velice opatrně chránili oddanou službu před těmito suchými spekulanty, lidmi zajímajícími se o povýšení prostřednictvím obřadů a o neosobní spasení. Oddaní by měli ochraňovat svůj cenný drahokam duchovní lásky před spáry zlodějů a lupičů. Jinými slovy, čistý oddaný by neměl vyprávět o oddané službě a popisovat její aspekty suchým spekulantům a těm, kteří si falešně odříkají.
Шріла Рупа Ґосвамі тому з жалем згадує тих, кого палить вогонь несправжнього зречення й сухих умоглядних роздумів і хто нехтує віддане служіння. Людям, кого вабить до ритуальних ведичних обрядів і до осягнення безособистісного Брахмана, відчути смак трансцендентного блаженства у відданому служінні неприступно. Тому Шріла Рупа Ґосвамі радить тим відданим, які вже звідали смаку нектару відданости, пильнувати, дбайливо оберігаючи віддане служіння від зазіхань сухих філософів-теоретиків, виконавців формальних обрядів, що прагнуть піднестися на вищі планети, та імперсоналістів, що шукають спасіння в безособистісному. Віддані повинні пильно оберігати безцінний самоцвіт духовної любови від злодіїв та розбійників. Це означає, що чистий відданий не має права обговорювати віддане служіння та його різні специфічні подробиці з тими, хто тяжіє до сухих розумувань та штучного зречення.
Lidé, kteří nejsou oddaní, nikdy nemohou dosáhnout prospěchu oddané služby. Jim jsou náměty oddané služby vždy velice těžko pochopitelné. Pouze lidé, kteří odevzdali své životy lotosovým nohám Nejvyšší Osobnosti Božství, mohou ochutnat skutečný nektar oddanosti.
Невіддані позбавлені можливости отримати блага, які дає віддане служіння. Осягнути те, що пов’язане з відданим служінням, їм дуже важко. Скуштувавши справжнього нектару відданости доступно лише тим, хто присвятив своє життя на любовне служіння лотосовим стопам Верховного Бога-Особи.
Když člověk transcenduje úroveň extatické lásky a tak se dostane na nejvyšší úroveň čistého dobra, rozumí se, že již očistil srdce od všeho hmotného znečištění. Očištěný potom může ochutnat nektar a této schopnosti se odborně říká rasa neboli transcendentální nálada.
Якщо відданий перевершує рівень екстатичної любови і відтак стає на найвищий щабель — підноситься на рівень чистого добра, це означає, що його серце вже повністю чисте від матеріальної скверни. На цьому чистому ступені життя відданий стає здатний куштувати нектар відданости, і здатність відчувати його солодощ позначають терміном раса, «трансцендентний настрій».
Takto končí Bhaktivédantova souhrnná studie druhé části Bhakti-rasámrta-sindhu, která pojednává o obecné oddané službě.
Так закінчує Бгактіведанта оглядовий виклад другої частини книги «Бгакті-расамріта-сіндгу», в якій подані загальні відомості щодо відданого служіння.