Skip to main content

Kapitola patnáctá

РОЗДІЛ П’ЯТНАДЦЯТИЙ

Spontánní oddaná služba

Спонтанне віддане служіння

Příklady spontánní oddané služby můžeme velice snadno vidět na Kršnových přímých společnících ve Vrndávaně. Spontánní jednání obyvatel Vrndávany ve vztahu ke Kršnovi se nazývá rāgānugā. Nemusí se o oddané službě nic učit, jsou již dokonalí ve všech usměrňujících zásadách a dosáhli spontánní láskyplné služby Nejvyšší Osobnosti Božství. Například pasáčci, kteří si s Kršnou hrají, se nemusí učit jak si s Ním hrát pomocí pokání, odříkání nebo mystické jógy. Všemi zkouškami usměrňujících zásad již prošli ve svých předchozích životech, a díky tomu jsou nyní povýšeni do postavení, kdy se s Kršnou stýkají přímo jako Jeho drazí přátelé. Jejich spontánnímu přístupu se říká rāgānugā-bhakti.

Найяскравішим прикладом спонтанного відданого служіння є служіння безпосередніх супутників Крішни у Вріндавані. Невимушені любовні стосунки жителів Вріндавани з Крішною називають раґануґа. Цим живим істотам немає потреби вчитися відданого служіння — вони вже сягнули досконалости у дотриманні реґулівних засад релігії і виконують любовне служіння Верховному Богу-Особі спонтанно. Скажімо, хлопчикам-пастушкам, що бавляться з Крішною, не потрібно через аскези і покути або через практику йоґи вчитися, як саме гратися з Господом. Усі іспити на знання реґулівних засад вони склали за попередніх життів і, завдяки цьому піднісшись на рівень безпосереднього спілкування з Крішною, стали Його дорогими друзями. Їхнє спонтанне, невимушене ставлення до Крішни називається раґануґа-бгакті.

Šrí Rúpa Gósvámí definoval rāgānugā-bhakti jako spontánní přitažlivost k něčemu, v čem jsou zcela ponořeny myšlenky se silnou touhou milovat. Oddaná služba vykonávaná s takovými pocity spontánní lásky se nazývá rāgānugā-bhakti. Oddaná služba rāgānugā může být dále rozdělena do dvou skupin: první skupina se nazývá „smyslové pouto“ a druhá „příbuzenství“.

Шрі Рупа Ґосвамі визначає раґануґа-бгакті як спонтанне тяжіння до чогось, коли розум цілковито зосереджений на цьому об’єкті в прагненні стосунків любови. Віддане служіння, здійснюване з такими почуттями спонтанної любови, називають раґануґа-бгакті. Віддане служіння раґануґа далі можна поділити на дві категорії: перша категорія — «чуттєвий потяг», друга — «родинні стосунки».

Nárada Muni říká v sedmém zpěvu, první kapitole, 30. verši Šrímad Bhágavatamu Judhišthirovi: „Můj drahý králi, existuje mnoho oddaných, které zpočátku ke Kršnovi přitahoval smyslový požitek, závist k Němu, strach před Ním nebo touha po láskyplném styku s Ním. Tato pouta se ale nakonec očistí od všeho hmotného znečištění a uctívající postupně vyvine duchovní lásku a dosáhne konečného životního cíle, po kterém touží čistý oddaný.“

Щодо цього у Сьомій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (1.30) Нарада Муні, звертаючись до Юдгіштгіри, каже: «Любий царю! Чимало відданих привертаються до Бога-Особи, спочатку мавши ціллю власну чуттєву втіху, заздрячи Йому, боячись Його або прагнучи з Ним любовних стосунків. Зрештою потяг до Господа очищує їх від матеріальної скверни, і поступово ці шанувальники Господа далі розвивають у собі духовну любов і досягають тої найвищої мети життя, якої прагнуть чисті віддані».

Gópí můžeme považovat za příklad spontánní lásky se smyslovým poutem. Gópí jsou mladé dívky a Kršna je mladý chlapec. Povrchně se může zdát, že gópí jsou ke Kršnovi přitahovány na základě pohlavní touhy. Krále Kansu podobně ke Kršnovi přitahoval strach. Bylo mu předpovězeno, že dítě jeho sestry, Kršna, ho zabije, a on se Ho proto neustále bál. Šišupála také Kršnovi neustále záviděl a potomci krále Jadua na Něj díky jejich rodinnému vztahu neustále mysleli jako na jednoho z nich. Spontánní přitažlivost oddaných těchto různých skupin oddaných ke Kršnovi je různého druhu a všichni dosáhnou stejného vytouženého životního cíle.

За взірець спонтанної любови у чуттєвому потязі можна взяти ґопі. Ґопі — молоденькі дівчата, а Крішна — юнак. На позір виглядає, що ґопі вабить до Крішни через статевий потяг. Цар Камса весь час думав про Крішну, бо боявся Його. Його завжди виповнював страх перед Крішною: адже було провіщено, що його вб’є син його рідної сестри. Шішупала заздрив Крішні і ненавидів Його. А нащадки царя Яду, що були Крішні родичами, ставились до Нього як до члена своєї сім’ї. Усі ці різні типи відданих мають спонтанний потяг до Крішни; цей потяг належить до різних категорій, але всі ці типи відданих досягають одної й тої самої бажаної цілі».

Pouto gópí ke Kršnovi a náklonnost členů jaduovské dynastie považujeme za přitažlivost spontánní neboli rāgānugā. Kansovo pouto ke Kršnovi ze strachu a Šišupálovo ze závisti se však nepřijímá jako oddaná služba, protože jejich přístup není příznivý. Oddaná služba by se měla vykonávat pouze v příznivém duchu. Tato pouta proto Šríla Rúpa Gósvámí nepovažuje za oddanou službu. Vrací se k rozboru náklonnosti Jaduovců: Je-li na úrovni přátelství, pak je to spontánní láska, je-li však na úrovni usměrňujících zásad, pak to spontánní láska není. Náklonnost náleží do skupiny čisté oddané služby pouze tehdy, dosahuje-li úrovně spontánní lásky.

Як і любов ґопі до Крішни, ніжні почуття Ядав до Крішни визнані за спонтанні, раґануґа. Натомість потяг Камси до Крішни, причиною якого є страх, і потяг Шішупали, в основі якого лежить зненависть, за віддане служіння вважати не можна, тому що їхнє ставлення до Крішни не є приязне. Віддане служіння може виконувати тільки той, хто налаштований до Крішни доброзичливо. Тому, згідно з думкою Шріли Рупи Ґосвамі, стосунки, що їх відзначає неприязнь до Крішни, до категорії відданого служіння не зараховують. Далі він досліджує потяг до Крішни Ядав. Коли цей потяг ґрунтується на дружніх почуттях, тоді це спонтанна любов, а коли він тримається на реґулівних засадах, тоді спонтанною любов’ю його назвати не вийде. Тільки коли ваблення до Крішни піднімається до рівня спонтанної любови, його вважають за належний до категорії чистого відданого служіння.

Může nám být zatěžko pochopit, že jak gópí, tak Kansa dosáhli stejného cíle. Tomuto bodu bychom měli jasně rozumět, jelikož přístup Kansy a Šišupály se od přístupu gópí lišil. I když v obou případech je středem pozornosti Nejvyšší Osobnost Božství a všichni oddaní jsou povýšeni do duchovního světa, přesto existuje mezi těmito dvěma druhy duší rozdíl. V prvním zpěvu Šrímad Bhágavatamu se říká, že Absolutní Pravda je jedna a že se projevuje jako neosobní Brahman, Paramátmá (Nadduše) a Bhagaván (Nejvyšší Osobnost Božství). Zde je jistý duchovní rozdíl. Brahman, Paramátmá a Bhagaván jsou jedna a tatáž Absolutní Pravda, nicméně oddaní jako Kansa nebo Šišupála mohou dosáhnout pouze záře Brahmanu. Nemohou realizovat Paramátmu nebo Bhagavána. To je onen rozdíl.

Комусь, можливо, буде непросто зрозуміти, як це і ґопі, і Камса досягли одного й того самого. Цей момент слід добре усвідомити — адже ставлення Камси та Шішупали до Крішни геть відмінне від ставлення до Крішни ґопі. Хоча в усіх вищезгаданих випадках осереддям є Верховний Бог-Особа і кожний з цих відданих піднімається до духовного світу, різниця між двома розрядами душ таки існує. У Першій пісні «Шрімад- Бгаґаватам» сказано, що Абсолютна Істина, Бог, є один і що Він виявляє Себе у трьох аспектах — як безособистісний Брахман, як Параматма (Наддуша) та як Бгаґаван (Верховний Бог-Особа). Тут вже бачимо духовну відмінність. Хоча Брахман, Параматма та Бгаґаван є одним і тим самим Богом, Абсолютною Істиною, віддані Камса та Шішупала досягли лише сяйва Брахман. Усвідомити Параматму чи Бгаґавана вони не могли. Саме в цьому і полягає різниця.

Můžeme uvést příklad se Sluncem a sluneční září: Setrvávat ve sluneční záři neznamená, že člověk došel na Slunce. Teplota Slunce je jiná, než teplota slunečních paprsků. Ten, kdo proletěl v letadle nebo v kosmické lodi slunečními paprsky, nemusel ještě bezpodmínečně dorazit na Slunce. Sluneční paprsky a Slunce jsou ve skutečnosti jedno a totéž, ale přesto je mezi nimi rozdíl, neboť jedno je energie a druhé je zdroj energie. Nejvyšší Pán, Absolutní Pravda, a Jeho tělesná zář jsou také současně totožné a odlišné. Kansa a Šišupála dosáhli Absolutní Pravdy, ale nebylo jim dovoleno vstoupit na Gólóku Vrndávanu. Impersonalisté a Pánovi nepřátelé mají dovoleno díky svému poutu k Němu vstoupit do Božího království, nemají však dovoleno vstoupit na vaikunthské planety nebo na planetu Nejvyššího Pána, Gólóku Vrndávanu. Vstoupit do království a vstoupit do králova paláce není jedno a totéž.

Сказане можна проілюструвати на прикладі аналогії з сонячною кулею та сонячним світлом: перебувати в сонячному промінні ще не означає досягти сонячної кулі. Температура сонячного світла не така, як у сонячної кулі. Летіти крізь потік сонячного світла у літакові або космічному кораблі — це одне, а сягнути сонячної кулі — зовсім інше. Хоча сонячне світло і сонячна куля по суті невідмінні, однак різниця між ними існує, бо перше — це енерґія, а друга — її джерело. Так само і Абсолютна Істина, Бог-Особа, і випромінення Його тіла є одне і водночас відмінні між собою. Камса і Шішупала досягли Абсолютної Істини, але їм не дозволили увійти до обителі Господа, Ґолоки Вріндавани. Імперсоналістам й ворогам Господа дозволяється увійти в Його царство, тому що вони мають потяг до Нього, але на планети Вайкунтги або планету Верховного Господа Ґолоку Вріндавану вхід їм заборонений. Бути пропущеному через кордон царства чи бути допущеному до царського палацу — далеко не одне й те саме.

Šríla Rúpa Gósvámí se zde snaží popsat, čeho dosáhnou impersonalisté a čeho personalisté. Impersonalisté a ti, kteří jsou vůči Nejvyšší Osobnosti Božství nepřátelští, mohou obvykle vstoupit pouze do neosobního Brahmanu, pokud vůbec dosáhnou duchovní dokonalosti. Neosobní filozofové jsou v tomto smyslu Pánovi nepřátelé, protože jak naprostí nepřátelé Pána, tak impersonalisté mohou vstoupit pouze do neosobní záře brahmajyoti. Z toho vidíme, že patří do stejné skupiny. Impersonalisté jsou skutečně nepřátelé Boha, protože nesnášejí Jeho bezkonkurenční vznešenost a bohatství. Neustále se snaží se Mu vyrovnat. Způsobuje to jejich závistivý postoj. Šrí Čaitanja Maháprabhu prohlašoval, že impersonalisté se dopouštějí vůči Bohu přestupků. Pán je ale tak laskavý, že i když jsou to Jeho nepřátelé, přesto jim dovolí vstoupit do duchovního království a zůstat v neosobní brahmajyoti, v nerozlišeném světle Absolutního.

Шріла Рупа Ґосвамі описує тут різні місця призначення, яких досягають шанувальники безособистісного та особистісного аспектів Абсолютної Істини. Взагалі імперсоналістам і тим, хто ставиться до Верховного Бога-Особи вороже, коли і якщо вони сягають рівня духовної досконалости, дозволяють увійти лише у безособистісний Брахман. Філософи-імперсоналісти у певному розумінні подібні до ворогів Господа, а тому і імперсоналістам, і явним ворогам Господа дозволено увійти тільки у безособистісне сяйво, брахмаджйоті. Отже, можна висновити, що їх зараховують до одного й того самого розряду. По суті, імперсоналісти є ворогами Бога-Особи, бо вони не здатні спокійно ставитись до незрівнянних щедрот Господа. Вони завжди намагаються поставити себе на один рівень з Господом, бо мають заздрість до Нього. Шрі Чайтан’я Махапрабгу сказав, що імперсоналісти чинять образи проти Господа. Проте Господь надзвичайно ласкавий, і тому Він дозволяє їм, дарма що вони Його противники, увійти в духовне царство і лишитися там у безособистісному брахмаджйоті, недиференційованому випроміненні Абсолюту.

Impersonalisté se někdy mohou postupně povýšit k osobnímu pojetí Pána. Bhagavad-gítá to potvrzuje: „Po mnoha zrozeních a smrtích se ten, kdo je skutečně obdařen poznáním, odevzdá Mně.“ Když se impersonalista odevzdá, může být povýšen na Vaikunthalóku (duchovní planetu), kde jako odevzdaná duše obdrží podobné tělo jako má Pán.

Іноді трапляється, що імперсоналіст поступово підіймається до рівня сприйняття Господа як особи. «Бгаґавад-ґіта» підтверджує це: «По численних народженнях та смертях людина, котра набула справжнього знання, віддається Мені». Завдяки такому переданню себе Господу імперсоналіст може піднятись на Вайкунтгалоку (духовну планету) і там, як віддана Господеві душа, одержати тіло, подібне до тіла Господа.

V Brahmánda Puráně se říká: „Ti, kteří dosáhli osvobození z hmotného znečištění, a démoni, které zabil Nejvyšší Pán, se ponoří do Brahmanu a sídlí v duchovní obloze, kterou tvoří brahmajyoti.“ Toto duchovní nebe je daleko za hmotným nebem. Za tímto hmotným nebem je jiné, věčné nebe. Potvrzuje to i Bhagavad-gítá. Nepřátelé a impersonalisté mohou vstoupit do záře Brahmanu, ale Kršnovi oddaní mohou dojít až na duchovní planety. Čistí oddaní vyvinuli spontánní lásku k Nejvyšší Osobnosti Božství a mohou tudíž vstoupit na duchovní planety a užívat si duchovní blaženosti ve společnosti Nejvyšší Osobnosti Božství.

У «Брахманда Пурані» сказано: «Ті, хто очистився від матеріальної скверни, а також демони, яких вбиває Верховний Бог-Особа, занурюються в безособистісний Брахман і так перебувають у духовному небі, брахмаджйоті. Це духовне небо простерте ген далеко поза межами матеріального неба; це підтверджує і «Бгаґавад-ґіта»: поза межами матеріального світу, сказано там, існує інший, вічний світ. Ворогам Господа та імперсоналістам дозволено ввійти у це сяйво Брахман, але віддані Господа підносяться аж на духовні планети. Чисті віддані розвинули у собі спонтанну любов до Верховного Бога-Особи, і тому їм дозволено вступити на духовні планети і там насолоджуватись духовним блаженством у товаристві Верховного Бога-Особи.

V desátém zpěvu, osmdesáté sedmé kapitole, 23. verši Šrímad Bhágavatamu říkají zosobněné Védy: „Můj drahý Pane, jógíni meditují o Tvém lokalizovaném rysu a tak dosáhnou duchovní dokonalosti a splynou s neosobní brahmajyoti. Lidé, kteří se k Tobě chovají jako nepřátelé, dosáhnou stejné dokonalosti bez meditování. Gópí, které objímáš svýma hadovitýma rukama a které k Tobě přistupují s chtíčem, dosáhnou téže dokonalosti. Co se nás týče, my jako polobozi spravující různé části védského poznání vždy následujeme šlépěje gópí a doufáme, že dosáhneme stejné dokonalosti jako ony.“ Uslyšíme-li o „stejné dokonalosti“, musíme si vždy vzpomenout na příklad Slunce a slunečních paprsků. Impersonalisté mohou splynout s brahmajyoti, která je jako sluneční paprsky, zatímco ti, kteří milují Nejvyšší Osobu, se dostanou do nejvyššího sídla Pána, do Gólóky Vrndávany.

У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (87.23) уособлені Веди звертаються до Господа: «Шановний Господи! Йоґи медитують на Твій локалізований аспект і завдяки цьому сягають духовної досконалости занурення у безособистісне брахмаджйоті. Ті, хто ставиться до Тебе як до ворога, сягають тої самої досконалости без ніякої медитації. Ґопі, що чують до Тебе «хтивий» потяг і кого Ти обіймаєш Своїми гнучкими руками, що подібні до двох змій, досягають того самого. Що стосується до нас, півбогів, а кожному з нас визначено відповідати за певний аспект ведичного знання, то ми завжди йдемо стопами ґопі. Ми сподіваємось, що таким способом досягнем тієї самої досконалости». Вживаючи вираз «та сама досконалість», ми повинні завжди пам’ятати приклад сонця та сонячного світла. Імперсоналісти можуть лише злитися з брахмаджйоті, а це подібно до того, як бути в сонячному світлі, тимчасом як віддані, що пов’язані з Найвищою Особою любовними стосунками, безпосередньо входять до верховної обителі Господа, на Ґолоку Вріндавану.

„Chtivý přístup“ gópí se nevztahuje k žádnému druhu sexuálního požitkářství. Šríla Rúpa Gósvámí vysvětluje, že tato „chtivá touha“ poukazuje na zvláštní přístup oddaného ke Kršnovi. Každý oddaný má ve svém dokonalém postavení k Pánu spontánní pouto. Takové pouto se někdy nazývá „chtivá touha“ oddaného. Tato smyslnost nebo chtíč je vroucí touha oddaného sloužit Pánu s určitými schopnostmi. Může se zdát, že jde o touhu mít z Pána požitek, ale ve skutečnosti je to touha sloužit Pánu určitým způsobem. Oddaný může například toužit po tom, aby se s Kršnou stýkal jako Jeho přítel pasáček krav. Chce sloužit Pánu tím, že Mu bude pomáhat v hlídání krav na pastvinách. Může to vypadat, že touží užívat si Pánovy společnosti, ale ve skutečnosti když slouží Kršnovi tím, že Mu pomáhá starat se o transcendentální krávy, je to spontánní láska.

«Хтивий» потяг ґопі не має нічого спільного зі статевими втіхами жодного різновиду. Шріла Рупа Ґосвамі пояснює, що такі «хтиві» бажання вказують на особливий настрій відданого в його стосунках з Крішною. Кожен відданий на своєму індивідуальному рівні досконалости має спонтанний потяг до Господа. Такий потяг відданого іноді визначають як «хіть». Ця хіть є, власне, нестримним бажанням служити Господу у стосунках певного різновиду. Може видаватися, що відданий просто бажає насолоджуватися товариством Господа, але насправді він намагається вкласти своє певне ставлення до Господа у служіння Йому. Скажімо, відданий бажає спілкуватися з Богом- Особою як Його товариш-пастушок, допомагаючи Господу випасати корови. Можуть подумати, що таким способом він хоче втішатися у товаристві Господа, але насправді це — спонтанна любов, яка виявляє себе у тому, що відданий допомагає Господу пасти трансцендентні корови.

Smyslové pouto

Чуттєвий потяг до Крішни

Tato neobyčejná touha sloužit Pánu se projevuje v transcendentální zemi Vradži, zvláště mezi gópími. Láska gópí ke Kršnovi je tak vznešená, že se někdy popisuje jako „chtivá touha“ jenom proto, abychom jí byli schopni porozumět.

Нестримне бажання служити Господу виявлено на трансцендентнім терені Враджі. Але особливою мірою воно виявлене в ґопі. Любов ґопі до Крішни надзвичайно піднесена, і тому коли її позначають словом «хіть», це робиться єдино щоб ми могли скласти принаймні якесь уявлення щодо неї.

Autor Čaitanja-čaritámrty, Kavirádža Kršnadása, vysvětluje rozdíl mezi chtivými touhami a služebnickým přístupem takto: „ ,Smyslná touhà poukazuje na touhu uspokojovat své vlastní smysly a ,transcendentální touhà se vztahuje na touhu sloužit smyslům Pána.“ V hmotném světě nikdy neexistuje, že by milenci chtěli uspokojit smysly toho druhého. V hmotném světě ve skutečnosti všichni chtějí uspokojit především své vlastní smysly. Gópí však nechtějí nic jiného, než uspokojit smysly Pána, což nemá v hmotném světě obdoby. Učenci někdy popisují extatickou lásku gópí ke Kršnovi jako „chtivou touhu“ hmotného světa, ale vlastně bychom to neměli chápat v doslovném významu. Je to pouze označení, se kterým se snažíme porozumět této transcendentální situaci.

Автор «Шрі Чайтан’я-чарітамріти», Кавіраджа Крішнадаса, пояснив різницю між хіттю і бажанням служити так: «Словами «хтиве бажання» позначають бажання служити власним чуттям, а словами «трансцендентне бажання» позначають прагнення служити чуттям Господа». У матеріальному світі просто не буває такого, щоби коханці прагнули задовольняти чуття одне одного. У матеріальному світі кожний бажає головно задовольняти свої власні чуття. Ґопі, однак, не хотіли нічого, крім як задовольняти чуття Господа; прикладів цьому в матеріальному світі немає. Тому іноді екстатичну любов ґопі до Крішни вчені описують як подібну до хіті матеріального світу, але насправді цього не слід приймати буквально. До такого позначення вдаються єдино щоб допомогти хоч якось наблизитись до розуміння стану речей в трансцендентному світі.

Velcí oddaní až k úrovni Uddhavy jsou velice drazí přátelé Pána a touží jít ve stopách gópí. Láska gópí ke Kršnovi jistě není hmotná smyslná touha. Jak by jinak mohl Uddhava toužit jít v jejich stopách? Dalším příkladem je Pán Čaitanja samotný. Když vstoupil do životního stádia odříkání, byl velice přísný a vyhýbal se ženské společnosti, ale přesto učil, že neexistuje lepší způsob uctívání Kršny, než je způsob gópí. Gópí uctívaly Kršnu jakoby poháněny chtivými touhami, a Šrí Čaitanja Maháprabhu to vysoce chválil. Znamená to, že ačkoliv se zdá, že pouto gópí ke Kršnovi je smyslné, není ani trochu hmotné. Dokud nejsme zcela na transcendentální úrovni, je velice obtížné vztahu gópí ke Kršnovi porozumět. Vypadá jako obyčejné chování mladých chlapců a dívek, a následkem toho je někdy tento vztah mylně vykládán jako obyčejný sex hmotného světa. Lidé, kteří nemohou porozumět transcendentální povaze milostného poměru gópí a Kršny, bohužel pokládají Kršnův milostný poměr s gópími zcela samozřejmě za světské jednání, a proto někdy nemístně malují nemravné obrázky v moderním stylu.

Великі віддані аж до рівня Уддгави є найдорожчими друзями Господа, і всі вони прагнуть іти стопами ґопі. Отже, любов ґопі до Крішни безперечно не є матеріальною хіттю. В противному разі як міг би Уддгава захотіти йти їхніми стопами? Інший приклад — це Сам Господь Чайтан’я. Прийнявши санн’ясу, Він надзвичайно строго дотримував принципу уникати спілкування з жінками — і водночас вчив, що немає ліпшого способу поклонятися Крішні, за той, яким Йому поклонялись ґопі. Ґопі поклонялись Господу наче спонукувані хтивим бажанням — і при тому їхньому способу поклоніння давав найвищу оцінку навіть Шрі Чайтан’я Махапрабгу. Саме це свідчить, що хоча потяг ґопі до Крішни, здавалося б, заснований на хтивому бажанні, в ньому немає і тіні матеріального. Тільки той, хто цілковито втвердився на трансцендентному рівні, здатний збагнути стосунки ґопі з Крішною. Ці стосунки на перший погляд видаються звичайними стосунками між юнаком і дівчатами, а тому іноді їх неправильно розуміють як звичайні статеві стосунки матеріального світу. На жаль, деякі люди, котрі не здатні зрозуміти трансцендентної природи любовних взаємин ґопі з Крішною, вважають, що любовні справи Крішни з ґопі — це звичайний земний любовний зв’язок, і тому подеколи малюють непристойні зображення у модерновому стилі.

Chtivou touhu Kubdži naproti tomu vzdělaní učenci označují jako „téměř chtivou touhu“. Kubdžá byla hrbatá žena, která toužila po Kršnovi s velkou extatickou láskou. Její touha po Kršnovi však byla téměř světská a její lásku tak nelze s láskou gópí srovnávat. Její láskyplné pouto ke Kršnovi se nazývá kāma-prāyā neboli téměř jako láska gópí ke Kršnovi.

З іншого боку, хтивий потяг Кубджі до Крішни знавці описують як «майже хтиве» бажання. Кубджа була горбаня, і вона бажала з’єднатися з Крішною, мавши до Нього велику екстатичну любов. Але її потяг до Крішни був майже земним, плотським, і тому її любов не можна порівнювати з любов’ю ґопі. Її любовна прив’язаність до Крішни називається кама- прая, або майже така сама, як любов до Крішни ґопі.