Kapitola třináctá
РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ
Pět zvláště účinných způsobů oddané služby
П’ять найпотужніших аспектів відданого служіння
Rúpa Gósvámí uvedl, že pět druhů oddané služby — pobyt v Mathuře, uctívání Božstva Pána, přednášení Šrímad Bhágavatamu, sloužení oddanému a zpívání Haré Kršna mantry — má takovou sílu, že jen malé pouto k jedné z těchto činností vzbudí extázi oddanosti i u začátečníka.
Рупа Ґосвамі стверджує, що п’ять різновидів діяльности у відданому служінні, а саме проживати в Матгурі, поклонятися Божеству Господа, декламувати і слухати «Шрімад-Бгаґаватам», служити відданому та оспівувати мантру Харе Крішна, є настільки могутніми, що й найменша прив’язаність до будь-якого з цих п’яти різновидів діяльности здатна пробудити екстаз відданости навіть у початківцеві.
Ohledně uctívání podoby Pána neboli Božstva napsal Rúpa Gósvámí následující verš: „Můj drahý příteli, toužíš-li i nadále si užívat společnosti svých přátel v tomto hmotném světě, pak se nedívej na podobu Kršny, který stojí na břehu Kéši-ghátu (na místě, kde se lidé ve Vrndávaně koupají). Je známý jako Góvinda a má velice okouzlující oči. Hraje na flétnu, na hlavě má paví pero a celé Jeho tělo ozařuje měsíční svit.“
Стосовно поклоніння формі Господа, тобто Божеству, Рупа Ґосвамі написав такого вірша: «Любий друже! Якщо ти хочеш далі втішатися у матеріальному світі в товаристві своїх друзів, то не ходи на берег Кеші-ґгати [одне з місць омовіння у Вріндавані], де стоїть Крішна, що Його називають Ґовіндою, чиї очі зачаровують усіх. Він грає на флейту, Його волосся прикрашене павичевим пером, а все тіло Його осяває потік місячного світла — то не ходи і не дивись на цього Крішну».
Znamená to, že začne-li někoho přitahovat uctívání Božstva Kršny, śrī-mūrti, pak zapomene na svůj vztah k takzvanému přátelství, lásce a společnosti. Je povinností každého hospodáře zasvětit doma Božstva Pána a začít Je spolu se všemi svými rodinnými členy uctívat. To ochrání každého před nechtěnými činnostmi jako je chození do klubů, kin, na taneční večírky, kouření, pití apod. Bude-li se věnovat domácímu uctívání Božstev, na všechny takové nesmysly zapomene.
Якщо хтось розвинув прив’язаність до шрі-мурті, Божества Крішни, поклоняючись Йому вдома, він обов’язково колись забуде усі свої «дружбу», «любов», «товариство» — ось який смисл цього вірша. Отже, обов’язок кожного домогосподаря є встановити в своєму домі Божество Господа і разом зі своєю родиною поклонятись Йому. Це врятує кожного від небажаної діяльности — відвідин клубів, кінотеатрів, вечірок з танцями, від куріння, випивок тощо. Людина, яка зосереджується на поклонінні Божеству, що встановила у себе вдома, геть забуває всі ті безглузді речі.
Rúpa Gósvámí dále píše: „Můj drahý hloupý příteli, mám za to, že jsi již něco slyšel z příznivého Šrímad Bhágavatamu, který ostře odsuzuje tužby po výsledcích plodonosných činností, hospodářského rozvoje a osvobození. Myslím, že nyní je jisté, že postupně dolehnou k tvým uším verše desátého zpěvu Šrímad Bhágavatamu, které popisují zábavy Pána, a proniknou ti do srdce.“
Рупа Ґосвамі пише далі: «Мій любий немудрий друже! Гадаю, тобі вже доводилося чути щось із того, що міститься у благословенному «Шрімад-Бгаґаватам». «Шрімад-Бгаґаватам» засуджує усяке прагнення плодів, що їх дає виконання обрядів, зусилля, скеровані на поліпшення умов матеріального існування та звільнення. Я певний, що вірші Десятої пісні «Шрімад- Бгаґаватам», де описані розваги Господа, через твої вуха поступово увійдуть у твоє серце».
Na začátku Šrímad Bhágavatamu se říká, že dokud není člověk schopen odhodit jako smetí všechny výsledky obřadů, hospodářského rozvoje a splynutí s Nejvyšším (neboli vysvobození), nemůže porozumět Šrímad Bhágavatamu. Bhágavatam pojednává výlučně o oddané službě. Zábavám Pána, které jsou popsány v desátém zpěvu, může porozumět pouze ten, kdo studuje Šrímad Bhágavatam v duchu odříkání. Člověk by se neměl snažit porozumět námětům desátého zpěvu jako je rāsa-līlā (tanec lásky), dokud není ke Šrímad Bhágavatamu spontánně přitahován. Člověk se musí nacházet na úrovni čisté oddané služby, a pak teprve může vychutnat Šrímad Bhágavatam takový, jaký je.
На початку «Шрімад-Бгаґаватам» сказано, що доки людина не стане здатна відкинути геть, наче сміття, бажання мати плоди ритуальних обрядів, доки не зможе відмовитися від поліпшення матеріальних умов і від злиття з Усевишнім, тобто від досягнення спасіння, доти вона не зможе зрозуміти «Шрімад- Бгаґаватам». «Бгаґаватам» описує виключно віддане служіння. Зрозуміти розваги Господа, що їх описано у Десятій пісні, можливо лише для того, хто вивчає «Шрімад-Бгаґаватам» у дусі відречення. Іншими словами, людина не має права братися до Десятої пісні, в якій змальований, наприклад, танець раса (любовний танець), доти, доки вона не розвине спонтанного прагнення з любов’ю вивчати «Шрімад-Бгаґаватам». Спочатку слід утвердитися у чистому відданому служінні — тільки тоді можливо насолоджуватися істинним смаком « Шрімад- Бгаґаватам».
Ve dvou výše zmíněných verších Rúpy Gósvámího jsou obrazné analogie, které nepřímo zavrhují styk s materialistickou společností, s přátelstvím a láskou. Lidé jsou obvykle přitahováni společností, přátelstvím a láskou a s velkou námahou se spletitě snaží toto hmotné znečištění rozvinout. Pohled na śrī-mūrti Rádhy a Kršny však přináší zapomenutí na tužby po hmotné společnosti. Rúpa Gósvámí složil tento verš takovým způsobem, že zdánlivě hmotnou společnost, přátelství a lásku chválí a návštěvu śrī-mūrti Góvindy zavrhuje. Tato metafora je tak obratně sestavena, že to, co se zdá být chvályhodné, je zavrženo, a to, co by mělo být zavrženo, je chváleno. Skutečný význam tohoto verše však je, že člověk musí shlédnout podobu Góvindy, chce-li zapomenut na celý ten nesmysl, jakým je hmotné přátelství, láska a společnost.
У двох наведених вище віршах Рупа Ґосвамі, використовуючи метафоричні порівняння, непрямо засуджує тісну прив’язаність до матеріалістичних дружби, любови і товариства. Люди, як правило, дуже сильно прив’язані до цих речей, вони безнастанно розробляють якісь плани і докладають величезних зусиль до того, щоб мати те все, і все на те, щоб чимдалі більше загрузати в матеріальній скверні. Але той, хто споглядає шрі- мурті Радги та Крішни, обов’язково забуде усю свою жадобу до матеріального спілкування. Рупа Ґосвамі склав цього вірша так, що на перший погляд здається, буцім він вихваляє матеріальні товариство, дружбу й любов і не радить дивитися на шрі- мурті, Ґовінду. Ця розгорнута метафора має особливу будову: те, що автор нібито вихваляє, він насправді засуджує, а що на позір засуджує, те насправді вихваляє. Справжній смисл цього вірша в тому, що той, хто бажає забути оманні матеріальні дружбу, любов і товариство, мусить споглядати образ Ґовінди.
Šríla Rúpa Gósvámí podobně popsal transcendentální chuť a povahu vychutnávání námětů, které se týkají Kršny. Oddaný jednou řekl: „Je velice udivující, že od doby, kdy jsem spatřil Šrí Kršnu, Osobnost Božství, kterého omývají slzy z mých očí, se mé tělo chvěje a On způsobil, že jsem selhal při vykonávání svých hmotných povinností. Od doby, kdy jsem Ho spatřil, nemohu zůstat v tichosti doma. Neustále toužím jít za Ním.“ Jakmile se člověku poštěstí natolik, že se setká s čistým oddaným, musí okamžitě dychtit po tom, aby mohl naslouchat o Kršnovi, učit se o Kršnovi neboli být si zcela vědom Kršny.
Шріла Рупа Ґосвамі так само описує трансцендентну природу насолоди описами, що пов’язані з Крішною. Один відданий якось сказав: «Це справжнє диво, що відтоді, як я побачив Бога-Особу, чий образ омивають сльози, що струмують мені з очей, моє тіло проймає дрож; через Нього я вже не здатний виконувати свої матеріальні обов’язки. Від того часу, як я побачив Його, я вже не можу спокійно сидіти вдома — мене весь час тягне до Нього». Пояснити сказане можна так: якщо комусь пощастило бути в товаристві чистого відданого, він мусить негайно почати розпитуватися про Крішну, щоб слухати про Нього — іншими словами, він мусить цілковито зануритися у свідомість Крішни.
Existuje podobný citát o naslouchání a zpívání mahá-mantry: „Říká se, že světci jsou schopni slyšet struny víny, na kterou hraje Nárada, když neustále opěvuje slávu Pána Kršny. Stejná zvuková vibrace nyní pronikla do mých uší a neustále cítím přítomnost Nejvyšší Osobnosti. Všechna má pouta k hmotnému požitku postupně zanikají.“
Подібний смисл має також дальше твердження щодо слухання та оспівування маха-мантри: «Відомо, що святі особистості змогли почути гучання струн віни в руках Наради, а Нарада завжди оспівує велич Господа Крішни. Цей самий звук його віни влився й у мої вуха, і відтепер скрізь я відчуваю присутність Найвищої Особи. Відтак усі мої бажання матеріальних утіх поступово зникають».
Šríla Rúpa Gósvámí znovu líčí Mathurá-mandalu: „Vzpomínám na Pána, tak překrásného mezi stromy kadamba, jak stojí na břehu řeky Jamuny, kde mnoho ptáků zpívá v zahradách. Takové dojmy mi vždy přinášejí transcendentální realizaci krásy a blaženosti.“ Tyto pocity z Mathurá-mandaly a Vrndávany, které popisoval Rúpa Gósvámí, mohou mít dokonce i neoddaní. Místa na osmdesáti čtyřech čtverečních mílích mathurské oblasti jsou tak nádherně umístěna na březích řeky Jamuny, že každý, kdo tam přijde, se nikdy nebude chtít vrátit do hmotného světa. Výroky Rúpy Gósvámího jsou skutečně realizované popisy Mathury a Vrndávany. Všechny vlastnosti dokazují, že Mathurá a Vrndávana jsou transcendentálně umístěny. Jinak by nebylo možné, aby se na těchto místech probouzely naše transcendentální city. Když člověk dorazí do Mathury nebo Vrndávany, zcela jistě to ihned probudí transcendentální cítění.
Шріла Рупа Ґосвамі також змальовує Матгура-мандалу такими словами: «Я згадую Господа, як Він стоїть при березі Ямуни, прекрасного Господа серед дерев кадамба, і ніжні співи пташок у садах. Щоразу, коли я згадую це, я починаю відчувати, які то є трансцендентні краса та блаженство». Ці почуття, викликані спогадами про Матгура-мандалу та Вріндавану, що їх описує Рупа Ґосвамі, можуть виникнути навіть у невідданих. В окрузі Матгура (її площа становить близько півтораста квадратних кілометрів) місця на берегах річки Ямуна такі чудові, що кожний, хто побував там, вже не хоче повертатися до матеріального світу. Слова Рупи Ґосвамі — це по суті описи Матгури і Вріндавани, за якими стоїть глибоке авторове усвідомлення. Усе це доводить, що Матгура і Вріндавана є трансцендентні, бо в іншому разі ці місця не викликали б у нас трансцендентих переживань. Насправді ж трансцендентні емоції постають в кожнім одразу, скоро він прибуває до Матгури чи Вріндавани.
Z těchto citátů o oddané službě se může někdy zdát, že jsou přehnané, ale ve skutečnosti tomu tak není. Zjevená písma uvádějí, že ačkoliv to není možné pro všechny, někteří oddaní díky takové společnosti obdrželi okamžité výsledky. Z Kumárů se například okamžitě stali oddaní pouhým přičichnutím k vonným tyčinkám v chrámu. Bilvamangala Thákura pouze zaslechl o Kršnovi a okamžitě opustil svou krásnou dívku a vydal se do Mathury a Vrndávany, kde se stal dokonalým vaišnavou. Není to žádné přehánění, ani vymyšlené příběhy. Tyto příběhy jsou skutečné, avšak týkají se jen určitých oddaných, a takové účinky se nemusí bezpodmínečně vztahovat na všechny. Musíme je přijmout tak, jak jsou, třebaže je považujeme za nadsázku. Jen tak přesuneme svou pozornost z povrchní hmotné krásy na věčnou krásu vědomí Kršny. Pro lidi, kteří již přišli s vědomím Kršny do styku, nejsou popisované výsledky nikterak neobvyklé.
Читачеві може видатися, що ці свідчення щодо відданого служіння — гіперболи, до яких автор вдається, аби посилити виразність поетичних образів, але насправді жодного перебільшення в них немає. Деякі віддані, як про це свідчать священні писання, негайно відчувають наслідки свого перебування у тих місцях, але це так не для всіх. Прикладами такого трансцендентного впливу можуть послужити четверо Кумар, що стали відданими після того, як вдихнули аромат курінь у храмі. Білваманґала Тгакура, щойно почув про Крішну, покинув свою вродливу коханку і вирушив до Матгури та Вріндавани і там став досконалим вайшнавою. Отже, ці твердження не є ані перебільшенням, ані вигаданими оповідями. Це — правдиві факти з життя, і так і буває з деякими відданими, але це не значить, що кожний відчуватиме те саме. Такі описи, навіть якщо хтось і назве їх гіперболами, слід сприймати як вони є, і тоді це дасть нам змогу відвернути увагу від минущої матеріальної краси і скерувати її на красу вічну, свідомість Крішни. А вже для тих, хто має щось спільне із свідомістю Крішни, описане стає не чимось незвичайним.
Někteří učenci namítají, že pouhým dodržováním pravidel varen a ášramů člověk postupně získá stejné dokonalosti, které přinese oddaná služba. Velké autority však tuto námitku nepřijímají. Pán Čaitanja tuto myšlenku zavrhl, když rozmlouval s Rámánandou Rájou o postupném vývoji oddané služby. Myšlenku o důležitosti varnášrama-dharmy zamítl, když ji Rámánanda Rája předložil. Řekl, že pokrok varen a ášramů je více méně vnější. Existuje vyšší zásada. Také v Bhagavad-gítě Pán řekl, že člověk se musí vzdát ostatních zásad povýšení a zaměřit se pouze na vědomí Kršny. To mu pomůže dosáhnout nejvyšší životní úrovně.
Деякі вчені зауважують, що, просто дотримуючи засад системи варн та ашрамів, можна поступово піднятися на рівень досконалости, що на нього підносить практика відданого служіння. Однак значні авторитети не надають цьому слушности. Господь Чайтан’я під час бесіди з Раманандою Раєю про поступ у відданому служінні також засудив подібну думку. Коли Рамананда Рая почав говорити про важливість соціального влаштовання варнашрама-дгарми, Господь не прийняв його твердження, сказавши, що такий поступ у межах варн та ашрамів є зовнішнім. Насправді є речі набагато значущіші. У «Бгаґавад-ґіті» Господь також каже, що треба відмовитись від усіх інших методів духовного поступу і просто виконувати служіння у свідомості Крішни. Це запевно допоможе людині вивершити успіхом своє життя.
V jedenáctém zpěvu, dvacáté kapitole, 9. verši Šrímad Bhágavatamu samotný Pán říká: „Člověk by měl vykonávat předepsané povinnosti varny a ášramu tak dlouho, dokud nevyvine spontánní pouto k naslouchání o Mých zábavách a činnostech.“ Jinými slovy: pravidla pro varny a ášramy jsou více méně náboženské obřady zaměřené na hospodářský rozvoj, smyslový požitek a spasení. To vše se doporučuje lidem, kteří nevyvinuli vědomí Kršny, a ve skutečnosti jsou všechny takové činnosti ve zjevených písmech doporučeny pouze k tomu, aby člověka přivedly k vědomí Kršny. Ten, kdo vyvinul spontánní pouto ke Kršnovi, však již nepotřebuje dodržovat povinnosti předepsané v písmech.
В Одинадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (20.9) Сам Господь каже: «Виконувати приписані для варн і ашрамів обов’язки людина повинна доти, доки її почне спонтанно вабити до слухання про Мої розваги та діяння». Іншими словами, приписані для варн та ашрамів обов’язки є просто релігійними обрядами, що призначені дати змогу поліпшувати умови матеріального існування, мати чуттєве задоволення або прийти спасіння. Усе це існує для тих, хто не розвинув у собі свідомости Крішни; власне усі такі дії священні писання радять виключно з метою підвести людину безпосередньо до свідомости Крішни. Але тим, хто розвинув у собі спонтанну прихильність до Крішни, виконувати обов’язки, що їх приписують шастри, вже не потрібно.