Skip to main content

Mantra dvanáctá

МАНТРА ДВАНАДЦЯТА

Verš

Текст

andhaṁ tamaḥ praviśanti
ye ’sambhūtim upāsate
tato bhūya iva te tamo
ya u sambhūtyāḿ ratāḥ
андгам̇ тамах̣ правіш́анті
йе ’самбгӯтім упа̄сате
тато бгӯйа іва те тамо
йа у самбгӯтйа̄м̇ рата̄х̣

Synonyma

Послівний переклад

andham — nevědomost; tamaḥ — temnota; praviśanti — vstoupí; ye — ti, kteří; asambhūtim — polobozi; upāsate — uctívají; tataḥ — než to; bhūyaḥ — ještě více; iva — jako to; te — ti, kdo; tamaḥ — temno; ye — kdo; u — také; sambhūtyām — v Absolutnu; ratāḥ — zaměstnáni.

андгам—невігластво; тамах̣—пітьма; правіш́анті—входять до; йе—ті, хто; асамбгӯтім—напівбоги; упа̄сате—поклоняються; татах̣—ніж те; бгӯйах̣—ще більше; іва—подібно; те—ті; тамах̣—пітьма; йе—ті, хто; у—також; самбгӯтйа̄м—в Абсолюті; рата̄х̣—залучені до.

Překlad

Переклад

Ti, kteří uctívají polobohy, vstoupí do nejtemnějších končin nevědomosti. Ještě více to platí pro ty, kteří uctívají Absolutno.

Ті, хто поклоняються напівбогам, потрапляють в пітьму невігластва, але ще гірше доведеться тим, хто поклоняється безособистісному Абсолюту.

Význam

Коментар

Sanskrtské slovo asambhūti označuje bytosti, jejichž existence není nezávislá. Sambhūti je Absolutní Osobnost Božství, Nejvyšší Pán, který nezávisí na ničem. Absolutní Osobnost Božství, Šrí Kršna, praví v Bhagavad-gítě:

Санскритське слово асамбгӯті вживають стосовно тих, хто позбавлений самостійного існування. Самбгӯті — це повністю незалежний Абсолютний Бог-Особа. В Бгаґавад-ґı̄ті (10.2) Абсолютний Бог-Особа, Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, констатує:

na me viduḥ sura-gaṇāḥ
prabhavaṁ na maharṣayaḥ
aham ādir hi devānāṁ
maharṣīṇāṁ ca sarvaśaḥ
на ме відух̣ сура-ґан̣а̄х̣
прабгавам̇ на махаршайах̣
ахам а̄дір хі дева̄на̄м̇
махаршı̄н̣а̄м̇ ча сарваш́ах̣

“Ani zástupy polobohů, ani velcí mudrci neznají Můj původ nebo Mé vlastnosti, vždyť i oni mají v každém ohledu svůj počátek ve Mně.” (Bg. 10.2) Kršna je tedy původcem sil, jichž se dostalo polobohům, velkým mudrcům a mystikům. Přestože jsou obdařeni velkými silami, mohou velmi těžko pochopit, jakým způsobem se Kršna svou vlastní, vnitřní silou projevuje v lidské podobě.

«Я є першоджерелом сили, якою вповноважені напівбоги, великі мудреці й містики. Їхня могутність, якою Я наділяю їх, обмежена, і тому їм дуже важко збагнути, як Я, завдяки Своїй внутрішній потенції, являюсь у людській подобі в цей світ».

Všichni filozofové a ršiové nebo mystici se pokoušejí svými nepatrnými rozumovými schopnostmi odlišit absolutní od relativního. Mohou se tak dopracovat pouze k popírání všeho relativního, aniž by při tom realizovali cokoliv pozitivního z Absolutna. Definice Absolutna negací není úplná. Takovéto negativní definice vedou k vytváření vlastních představ, například že Absolutno musí být bez tvaru a vlastností. Negativní vlastnosti jsou pouze opakem vlastností pozitivních a jsou tedy také relativní. Člověk, který si představuje Absolutno, může dospět nanejvýše k neosobní záři Boha, známé jako Brahman, avšak nemůže dosáhnout realizace Bhagavána, Osobnosti Božství.

Усі філософи й видатні р̣ші, містики, покладаючись на обмежену силу свого розуму, намагаються розмежувати Абсолютне й відносне. Це може допомогти їм досягти лише стадії заперечення відносності, без реалізації жодної позитивної риси Абсолюту. Шляхом заперечення неможливо цілком з’ясувати, що таке Абсолют. Такі заперечливі визначення приводять до створення власних ідей і уявлення, що Абсолют має бути безформним і позбавленим якостей. Подібні заперечення являють собою лише протилежності відносним формам і якостям і тому самі є відносними. Намагаючись таким чином збагнути Абсолют, найбільше, чого можна досягнути — це безособистісного сяєва Бога, що відоме як Брахман, але Бгаґава̄н, Бог-Особа, залишиться недосяжним.

Tito mentální spekulanti nevědí, že Kršna je Absolutní Osobnost Božství, že neosobní Brahman je oslňující září Jeho transcendentálního těla, a že Paramátmá, Nadduše, je Jeho všepronikajícím aspektem. Nevědí ani to, že Kršna je věčnou podobou Boha s transcendentálními vlastnostmi věčné blaženosti a poznání. Podřízení polobozi a velcí mudrci Ho mylně považují za mocného poloboha a zář Brahmanu za Absolutní Pravdu. Kršnovi oddaní, kteří Mu jsou zcela odevzdáni, však vědí, že je Absolutní Osobou a že vše emanuje z Něho. Takovíto oddaní nepřetržitě prokazují Kršnovi, zdroji všeho, láskyplné služby.

Спекулятивні мислителі не відають, що Кр̣шн̣а — це Абсолютний Бог-Особа, що безособистісний Брахман — це сліпуче палання Його трансцендентного тіла, а Парама̄тма̄, Наддуша — це Його поширення, яке пронизує все. Не знають вони також того, що тіло Кр̣шн̣и має Свою вічну форму, трансцендентними якостями якої є вічне щастя і знання. Підлеглі Йому напівбоги й видатні мудреці помилково вважають Його за могутнього напівбога, а сяєво Брахмана — за вершину пізнання Абсолютної Істини. Але віддані Кр̣шн̣и, які схиляються перед Ним з неподільною любов’ю, знають, що Він є Абсолютною Особою, і що все походить із Нього. Чисті віддані безперервно з любов’ю служать Кр̣шн̣і, усвідомлюючи Його як першоджерело всього сущого.

V Bhagavad-gítě (7.20) se rovněž praví, že pouze zmatení lidé, poháněni silnou touhou po smyslových požitcích, uctívají polobohy, aby vyřešili své dočasné problémy. Dočasné zmírnění jistých obtíží uctíváním některého poloboha je řešením, jež vyhledávají pouze méně inteligentní lidé. Lidská bytost je spoutána hmotou, a má-li dosáhnout věčného vysvobození na duchovní rovině, kde vládne věčná blaženost, život a poznání, musí být úplně oproštěna od materiálního otroctví.

В Бгаґавад-ґı̄ті (7.20,23) сказано також, що лише сліпці, які керуються нестримними потягами своїх чуттів, поклоняються напівбогам задля вирішення своїх тимчасових проблем. Тимчасове полегшення, дароване якимось великим напівбогом, влаштовує лише неуків. Жива істота залежить від матеріальної природи, і, отже, мусить повністю звільнитись з матеріального рабства, віднайти остаточну свободу духовного світу, де править вічне блаженне життя та знання.

Śrī Īśopaniṣad therefore instructs that we should not seek temporary relief of our difficulties by worshiping the dependent demigods, who can bestow only temporary benefit. Rather, we must worship the Absolute Personality of Godhead, Kṛṣṇa, who is all-attractive and who can bestow upon us complete freedom from material bondage by taking us back home, back to Godhead.

V Bhagavad-gítě (7.23) též stojí, že uctívači polobohů mohou přijít na planety polobohů. Uctívači Měsíce mohou přijít na Měsíc, uctívači Slunce na Slunce atd. Moderní vědci se snaží dostat raketami na Měsíc, ale ve skutečnosti to nejsou žádné nové pokusy. Lidské bytosti mají pokročilé vědomí, a proto mají též přirozený sklon k cestám po dalekém vesmíru a na jiné planety pomocí kosmických lodí, mystických sil nebo uctíváním polobohů vládnoucích příslušným planetám. Ve védských spisech se praví, že kterýmkoliv z těchto způsobů je možno dostat se na jiné planety, ale nejobvyklejší metodou je uctívání poloboha, který vládne nad vytouženou planetou. Všechny planety tohoto hmotného vesmíru jsou však pouze dočasná sídla; jediné stálé planety jsou Vaikunthalóky. Nalézají se v duchovním světě a panuje na nich sám Nejvyšší Pán. Jak stojí v Bhagavad- gítě:

В Бгаґавад-ґı̄ті (7.23) сказано також, що шанувальники напівбогів зможуть потрапити на планети напівбогів. Ті, що поклоняються Місяцю, зможуть піти на Місяць, а ті, що поклоняються богові Сонця, попадають на планету Сонце тощо. Сучасні вчені за допомогою ракет відважились досягти Місяця, але насправді всі ці спроби не нові. Людська істота, із своєю розвиненою свідомістю, за природою своєю схильна мандрувати в зовнішньому просторі і досягати інших планет або ж за допомогою космічних кораблів, або використовуючи містичні сили, або поклоняючись напівбогові, який править на відповідній планеті. У ведичних писаннях сказано, що досягти інших планет можна, використавши один з трьох наведених способів, найбільш поширеним з яких є поклоніння панівному напівбогові обраної планети. Однак всі планети матеріального світу є тимчасовими обителями, вічними ж є лише планети Ваікун̣т̣галоки — планети духовного неба, в якому панує Бог-Особа. В Бгаґавад-ґı̄ті (8.16) про це сказано такими словами:

ā-brahma-bhuvanāl lokāḥ
punar āvartino ’rjuna
mām upetya tu kaunteya
punar janma na vidyate
а̄брахма-бгувана̄л лока̄х̣
пунар а̄вартіно ’рджуна
ма̄м упетйа ту каунтейа
пунар джанма на відйате

“Všechny planety v hmotném světě, Brahmalókou počínaje a nejnižší planetou konče, jsou místa utrpení a opakovaných rození a smrtí. Ale ten, kdo dosáhne Mého sídla (duchovního světa), ó synu Kuntí, se znovu nenarodí.” (Bg. 8.16)

«Навіть із найвищої планети матеріального світу, Брахмалоки, жива істота змушена повертатись на Землю, але ніколи не народжується знову той, хто приходить до Мене [на духовне небо]».

Šrí Íšópanišad poukazuje na to, že člověk, který jakýmkoliv způsobem přelétá z jedné planety na druhou, zůstává v hluboké temnotě. Celý vesmír je pokrytý obrovskými hmotnými prvky, stejně jako kokosový ořech, do poloviny naplněný vodou. Protože skořápka je vzduchotěsná, je uvnitř hustá tma, a je třeba planet jako je Slunce a Měsíc, aby ji osvětlily. Vně vesmíru je nesmírná a neomezená expanze brahmadžjóti s mnoha Vaikunthalókami. Nejvyšší a největší planetou v brahmadžjóti je Kršnalóka neboli Gólóka Vrndávana, kde sídlí Nejvyšší Osobnost Božství, Šrí Kršna. Kršna nikdy neopouští Kršnalóku, kde žije se svými společníky, a zároveň je všudypřítomný v celém hmotném i duchovním stvoření. Tato skutečnost již byla vyložena ve čtvrté mantře. Pán je všudypřítomný jako Slunce, které svítí všude, i když se vždy nachází přesně na svém orbitu.

Ш́рı̄ Īш́опанішад вказує на те, що, мандруючи з однієї матеріальної планети на іншу тим чи іншим способом, жива істота не зможе вийти із найтемніших країв всесвіту, який нагадує кокосовий горіх, наполовину наповнений рідиною. Зовні всесвіт покритий гігантськими оболонками матеріальних елементів. Ця запона герметична, і тому всередині неї панує морок й для освітлення всесвіту необхідні сонце і місяць. Зовні всесвіту існує безмежний простір брахмаджйоті, який заповнюють планети Ваікун̣т̣ги.

Найвищою планетою брахмаджйоті є Кр̣шн̣алока, або Ґолока Вр̣нда̄вана, де й перебуває Верховний Бог-Особа, Сам Ш́рı̄ Кр̣шн̣а. Господь Ш́рı̄ Кр̣шн̣а ніколи не покидає Кр̣шн̣алоки. Хоч Він мешкає там разом із Своїми вічними наближеними, Він є всюдисущим, отже, Він присутній в усіх матеріальних і духовних проявленнях. Це вже з’ясовувалось в четвертій мантрі Ш́рı̄ Īш́опанішад. Господь, як і сонце, присутній скрізь. Навіть пересуваючись у просторі з найбільш можливою для неї швидкістю, людина завжди бачитиме сонце, хоча воно ніколи не сходить зі своєї незмінної орбіти.

Problémy života nelze vyřešit cestou na Měsíc. Mnozí lidé se stávají rádoby zbožnými jen pro slávu a jméno. Tito pseudonábožní lidé si nepřejí odejít z tohoto vesmíru a dostat se do duchovního světa. Pod rouškou zbožňování Pána chtějí zůstat v hmotném světě. Ateisté a impersonalisté zavádějí takové lidi hlásáním ateismu do nejtemnějších končin. Ateisté přímo popírají existenci Nejvyšší Osobnosti Božství a impersonalisté podporují ateisty zdůrazňováním neosobního aspektu Nejvyššího Pána. Doposud jsme v Šrí Íšópanišadě nenarazili na žádnou mantru, která by popírala Osobnost Božství. Je řečeno, že může běžet rychleji než kdokoliv jiný. Ti, kteří se honí za jinými planetami, jsou zajisté osoby, a jestliže Pán umí běžet rychleji než tyto osoby, jak může být pokládán za neosobního? Neosobní pojetí Nejvyššího Pána je jen jiný druh nevědomosti, který má svůj počátek v nedokonalém pojetí Absolutní Pravdy.

Польоти на Місяць не вирішать проблем життя. Є чимало псевдорелігійних людей, які стають релігійними діячами лише задля імені та слави. Такі лжевіруючі зовсім не хочуть залишати цього всесвіту заради того, щоб досягти духовного неба. Прикриваючись поклонінням Господеві, вони прагнуть лише одного — підтримувати свій статус-кво в цьому матеріальному світі. Атеїсти та імперсоналісти ведуть таких псевдовіруючих до найтемніших місць усесвіту, проповідуючи культ атеїзму. Атеїсти прямо заперечують існування Верховного Бога-Особи, а імперсоналісти підтримують їх, зосереджуючи увагу на імперсональному бутті Верховного Господа. Досі ми не натрапили в Ш́рı̄ Īш́опанішад жодної мантри, яка заперечувала б Верховного Бога-Особу, більше того, в одній з них сказано, що Господь може бігти швидше од усіх. Ті, що намагаються досягнути інших планет, безумовно є особами, і якщо Господь здатний пересуватись швидше їх усіх, то як Його можна вважати безособистісним? Імперсональне уявлення про Всевишнього є іншою формою невігластва, зумовленого недосконалим розумінням Абсолютної Істини.

Nevědomí pseudonábožní lidé a výrobci tzv. inkarnací, kteří tím přímo porušují příkazy Véd, se dostanou do nejtemnějších končin vesmíru, neboť zavádějí na scestí ty, kdo je následují. Tito impersonalisté se před hlupáky, kterým chybí znalost védské moudrosti, většinou sami vydávají za inkarnace Boha. Mají- li tito pošetilci vůbec nějaké znalosti, pak jsou v jejich rukou nebezpečnější než sama nevědomost. Tito impersonalisté neuctívají ani polobohy, jak je doporučeno v písmech. Písma radí, jak za určitých okolností uctívat polobohy, ale současně podotýkají, že toho není zapotřebí. V Bhagavad-gítě (7.23) je jasně řečeno, že výsledek dosažený uctíváním polobohů není trvalý. Poněvadž ani tento hmotný vesmír není trvalý, není trvalé nic, čeho je dosaženo v temnu hmotné existence. Otázkou zůstává, jak dosáhnout skutečného, věčného života.

Фабриканти так званих «інкарнацій» й невігласи-псевдовіруючі, які відкрито порушують ведичні приписи, змушені будуть потрапити до найпохмуріших місць усесвіту, тому що вони вводять в оману своїх послідовників. Ці імперсоналісти звичайно видають себе за втілення Бога перед нерозумними людьми, позбавленими ведичного знання. Якщо ж невіглас має якісь знання, вони в його руках стають ще небезпечнішими, ніж невігластво саме по собі. Подібні імперсоналісти не поклоняються навіть напівбогам так, як те радять священні писання.

Святі писання містять поради поклонятись напівбогам за певних обставин, хоча водночас стверджують, що звичайно в цьому немає потреби. В Бгаґавад-ґı̄ті (7.23) недвозначно вказується, що результати поклоніння напівбогам недовговічні, бо минущим є весь матеріальний всесвіт, і взагалі все, чого можна досягти в пітьмі матеріального існування, також є тимчасовим. Отже, питання полягає в тому, як досягти вічного та істинного життя.

Pán praví, že jakmile Ho člověk dosáhne prostřednictvím oddané služby, která je jedinou cestou, jíž se lze přiblížit Nejvyššímu Pánu, bude zcela vysvobozen z otroctví rození a umírání. Cesta vysvobození z pout hmoty je tedy zcela závislá na poznání a odpoutanosti. Pseudonábožným lidem chybí jak znalosti, tak odpoutanost od hmotných záležitostí. Většina z nich chce pod rouškou altruistické a filantropické činnosti a ve jménu falešných náboženských zásad i nadále žít ve zlatých poutech hmotného otroctví. Předstírají náboženské city a oddanou službu Bohu, ale současně se oddávají různým druhům nemorálních činností, a přesto jsou považováni za duchovní mistry a oddané Bohu. Tito porušovatelé náboženských zásad nemají žádnou úctu k áčárjům, svatým učitelům v přímé učednické posloupnosti. Aby svedli lid, prohlásí se sami za takzvané áčárji, aniž by následovali zásady pravých áčárjů.

Господь каже, що тільки-но жива істота досягає Його за допомогою відданого служіння — цього єдиного шляху, яким можна досягнути Бога-Особу — вона здобуває цілковите звільнення від рабства народження і смерті. Іншими словами, шлях звільнення з пазурів матерії засновується цілком на знанні та відреченні. Псевдовіруючі не мають ані знання, ані здатності зректися світських справ, тому що більшість з них воліє жити закутими в золоті кайдани матеріального рабства, ховаючись за гаслами альтруїзму, філантропічної діяльності або релігійності. Демонструючи підробні релігійні почуття, вони перетворюють віддане служіння на виставу, тимчасом як самі потурають своїй необмеженій розбещеності. Їх часто приймають за відданих Богу й духовних учителів, хоча такі порушники релігійних засад не відчувають ніякої поваги до авторитетних а̄ча̄рйів, святих вчителів, що перебувають у строго визначеній лінії учнівської послідовності. Щоб взагалі збити з пуття людей, свавільники самі стають так званими «а̄ча̄рйами», навіть не дотримуючись принципів а̄ча̄рій.

Tito podvodníci jsou nejnebezpečnějšími živly lidské společnosti. Poněvadž neexistuje žádná náboženská vláda, unikají trestům státních zákonů. Nemohou však uniknout zákonu Nejvyššího, který v Bhagavad-gítě (16.19-20) jasně prohlásil, že závistiví démoni, vydávající se za šiřitele náboženství, budou svrženi do nejtemnějších končin pekla. Šrí Íšópanišad potvrzuje, že když tito pseudonábožní lidé skončí se svým duchovním učitelováním, jemuž se věnují čistě jen pro uspokojení smyslů, dostanou se rovnou do nejodpornějších končin vesmíru.

Ці пройдисвіти є найнебезпечнішими елементами людської спільноти. Користуючись тим, що релігійного уряду немає, вони уникають державної кари, але їм не уникнути кари згідно із законом Всевишнього, який недвозначно заявив в Бгаґавад-ґı̄ті (16.19 – 20), що заздрісних демонів в жупелах релігійних проповідників буде вкинуто до найтемніших місцин пекла. Ш́рı̄ Īш́опанішад підтверджує, що такі псевдорелігійні діячі, закінчивши свої виступи в ролі «духовних пастирів», в яких їх цікавить лише почуттєве задоволення, попрямують до жахливих місць усесвіту.