Skip to main content

TEXT 26

TEXT 26

Verš

Текст

śrotrādīnīndriyāṇy anye
saṁyamāgniṣu juhvati
śabdādīn viṣayān anya
indriyāgniṣu juhvati
ш́ротра̄дı̄нı̄ндрійа̄н̣й анйе
сам̇йама̄ґнішу джухваті
ш́абда̄дı̄н вішайа̄н анйа
індрійа̄ґнішу джухваті

Synonyma

Послівний переклад

śrotra-ādīni — jako například proces naslouchání; indriyāṇi — smysly; anye — jiní; saṁyama — ovládání; agniṣu — v ohních; juhvati — obětují; śabda-ādīn — zvukovou vibraci a tak dále; viṣayān — objekty smyslového požitku; anye — jiní; indriya — smyslových orgánů; agniṣu — v ohních; juhvati — obětují.

ш́ротра-а̄дı̄ні — процес слухання; індрійа̄н̣і — чуття; анйе — інші; сам̇йама—затримування; аґнішу—у вогні; джухваті—пропонують; ш́абда-а̄дı̄н—звукова вібрація тощо; вішайа̄н—об’єкти чуттєвого задоволення; анйе—інші; індрійа—органів чуття; аґнішу—у вогні; джухваті—вони приносять у жертву.

Překlad

Переклад

Někteří (bezúhonní brahmacārīni) obětují naslouchání a smysly do ohně ovládání mysli a někteří (hospodáři žijící usměrněným životem) obětují smyslové objekty do ohně smyslů.

Декотрі (справжні брахмача̄рі) приносять в жертву процес слухання і почуття на вогонь контрольованого розуму, а інші (що ведуть впорядковане сімейне життя), офірують об’єкти чуття на вогонь своїх чуттів.

Význam

Коментар

Všichni členové čtyř stavů lidského života — brahmacārī, gṛhastha, vānaprastha a sannyāsī — se mají stát dokonalými yogīny či transcendentalisty. Jelikož lidský život není k tomu, abychom uspokojovali smysly jako zvířata, jsou jeho čtyři stádia uspořádána tak, aby člověk nakonec dospěl k duchovní dokonalosti. Brahmacārīni neboli žáci v péči pravého duchovního učitele ovládají mysl tím, že se zdržují smyslového požitku. Brahmacārī naslouchá pouze slovům týkajícím se vědomí Kṛṣṇy; naslouchání je základním předpokladem pro porozumění, a bezúhonný brahmacārī se proto plně věnuje opěvování Pánovy slávy a naslouchání o ní (harer nāmānukīrtanam). Vyhýbá se poslouchání hmotných zvukových vibrací a jeho sluch se zaměřuje na transcendentální zvukovou vibraci Hare Kṛṣṇa, Hare Kṛṣṇa. A hospodáři, kteří mají do určité míry povoleno uspokojovat smysly, tak zase činí s velkou zdrženlivostí. Pohlavní život, požívání omamných látek a jedení masa jsou běžné sklony lidské společnosti — hospodář žijící usměrněným životem však neomezenému pohlavnímu styku a dalším smyslovým požitkům neholduje. V celém civilizovaném světě proto existuje manželství založené na zásadách náboženství, jelikož umožňuje pohlavní život, který je omezený a prostý ulpění. Ten je také určitým druhem yajñi, neboť hospodář obětuje svůj sklon ke smyslovému požitku zájmu vyššího, transcendentálního života.

Призначення всіх, хто складає чотири розподіли людського життя, а саме: брахмача̄рі, ґр̣хастг, ва̄напрастг та саннйа̄сі, полягає в тому, щоб стати досконалими йоґами, або трансценденталістами. Людське життя, на відміну од тваринного, не призначене для почуттєвих втіх, і тому чотири ступені людського життя влаштовано так, щоб людина могла досягти досконалості в духовному житті. Брахма̄чарі, або учні, якими опікується істинний духовний вчитель, приборкують свій розум, відмовляючись од чуттєвих задоволень. Брахма̄чарі слухають лише ті слова, що стосуються свідомості Кр̣шн̣и. Слухання — це основа розуміння, і тому чистий брахма̄ча̄рı̄ цілком віддається харер на̄ма̄нукı̄ртанам — оспівуванню й слуханню Господньої слави та величі. Він утримується від слухання матеріальних звуків, його слух звернено до трансцендентних звукових вібрацій Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а. Так само і сімейні люди, які мають деякі права на почуттєве задоволення, дуже обережно користуються такими правами. Статеве життя, збудники та дурманні засоби, використання в їжу м’яса — ось звичайні нахили людей, однак сімейна людина, яка дотримується в житті встановлених правил, не дозволяє собі невпорядкованого статевого життя й інших почуттєвих втіх. Шлюб, який засновано на релігійних засадах, є загальноприйнятним у всіх цивілізованих суспільствах, тому що він є шлях обмеження надмірної статевої активності. Таке обмежене статеве життя, що не засліплює людину — також різновид йаджн̃и, бо, опанувавши себе, ґр̣хастга жертвує прагненням до почуттєвих втіх задля вищого духовного буття.