TEXT 6

Verš

Текст

karmendriyāṇi saṁyamya
ya āste manasā smaran
indriyārthān vimūḍhātmā
mithyācāraḥ sa ucyate

кармендрійа̄н̣і сам̇йамйа
йа а̄сте манаса̄ смаран
індрійа̄ртга̄н вімӯд̣га̄тма̄
мітгйа̄ча̄рах̣ са учйате

Synonyma

Послівний переклад

karma-indriyāṇi — pět činných smyslů; saṁyamya — ovládající; yaḥ — kdo; āste — zůstává; manasā — myslí; smaran — myslící na; indriya-arthān — smyslové objekty; vimūḍha — pošetilá; ātmā — duše; mithyā-ācāraḥ — pokrytecký; saḥ — on; ucyate — je nazýván.

карма-індрійа̄н̣і—п’ять органів чуття, що виконують діяльність; сам̇йамйа—опановуючи; йах̣—кожний, хто; а̄сте—залишається; манаса̄—розумом; смаран—думаючи про; індрійа-артга̄н—об’єкти чуттів; вімӯд̣га—нерозумний; а̄тма̄—душа; мітгйа̄-а̄ча̄рах̣— облудник; сах̣—він; учйате—називають.

Překlad

Переклад

Ten, kdo drží na uzdě své činné smysly, ale myslí dlí u smyslových objektů, klame sám sebe a je nazýván pokrytcem.

Той, хто утримує свої органи чуття від діяльності, але чий розум прив’язаний до чуттєвих об’єктів, безумовно, є облудник і обманює сам себе.

Význam

Коментар

Na světě je mnoho pokrytců, kteří odmítají jednat s vědomím Kṛṣṇy a předstírají, že meditují, ale přitom myslí na smyslový požitek. Aby takoví pokrytci ošálili své neupřímné následovníky, někdy také vykládají suchou filozofii — podle tohoto verše jsou to však ti největší podvodníci. Jednat s cílem smyslového požitku může člověk v jakémkoliv společenském postavení, ale pokud dodržuje pravidla daná pro stav, ve kterém se nachází, může postupně očišťovat své bytí. Avšak toho, kdo předstírá, že je yogī, zatímco ve skutečnosti vyhledává objekty smyslového požitku, je třeba nazvat největším podvodníkem, třebaže někdy vykládá filozofii. Poznání takového hříšného člověka nemá žádnou hodnotu, protože matoucí energie Pána je zbavuje účinnosti. Mysl tohoto podvodníka je trvale nečistá, a proto je jeho předvádění jógové meditace naprosto bezcenné.

Існує чимало облудників, які відмовляються діяти в свідомості Кр̣шн̣и, роблячи виставу з медитації, тоді як насправді їхні думки не виходять за сферу почуттєвих насолод. Або ще такі удавальники можуть обговорювати сухі філософські теми, аби справити враження на своїх витончених слухачів, і саме таких людей названо в цьому вірші найбільш облудними. Задля задоволення чуттів людина може вдаватись до діяльності, властивої певному соціальному стану, але якщо вона дотримується правил та приписів свого соціального становища, її існування поступово очищується. Той же, хто вдає із себе йоґа, насправді лише шукаючи об’єктів для свого чуттєвого задоволення, є найбільшим облудником, навіть якщо він іноді і філософствує. Його знання не мають жодної вартості, тому що плоди знання такого грішника забирає ілюзорна енерґія Господа. Розум такого облудника забруднений, і його показна медитація нічого не варта.