TEXT 22

Verš

Текст

yat tu kṛtsna-vad ekasmin
kārye saktam ahaitukam
atattvārtha-vad alpaṁ ca
tat tāmasam udāhṛtam

йат ту кр̣тсна-вад екасмін
ка̄рйе сактам ахаітукам
ататтва̄ртга-вад алпам̇ ча
тат та̄масам уда̄хр̣там

Synonyma

Послівний переклад

yat — to, které; tu — ale; kṛtsna-vat — jako všechno na světě; ekasmin — k jedné; kārye — práci; saktam — připoutaný; ahaitukam — bez příčiny; atattva-artha-vat — bez znalosti pravdy; alpam — nepatrné; ca — a; tat — to; tāmasam — ke kvalitě temna; udāhṛtam — je řečeno, že patří.

йат—те, яке; ту—але; кр̣тсна-ват—як найважливіше; екасмін— до одного різновиду; ка̄рйе—роботи; сактам—прив’язане; ахаітукам—без причини; ататтва-артга-ват—без знання реальності; алпам—дуже обмежене; ча—і; тат—те; та̄масам—у ґун̣і темряви; уда̄хр̣там—кажуть, що.

Překlad

Переклад

A poznání, na jehož základě je osoba poutána k jednomu druhu práce, která je pro ni vším, a které neobsahuje pravdu a je nepatrné, patří ke kvalitě temna.

Знання, що прив’язує людину до якоїсь діяльності як до найважливішої, знання дуже обмежене і яке не відображає істину, — перебуває в ґун̣і пітьми.

Význam

Коментар

Takzvané poznání obyčejného člověka patří vždy ke kvalitě nevědomosti neboli temnoty, neboť každá podmíněná živá bytost se rodí do vlivu kvality nevědomosti. Ten, kdo nevyvine poznání prostřednictvím autorit nebo písem, se vyznačuje poznáním omezeným na tělo. Nejeví zájem o jednání podle pokynů písma. Bohem jsou pro něho peníze a poznáním je uspokojení požadavků těla. Takové poznání nemá s Absolutní Pravdou nic společného. Víceméně se neliší od poznání obyčejných zvířat, která vědí, jak jíst, jak spát, jak se bránit a jak se pářit. Zde se o tomto poznání uvádí, že pochází z kvality temna. Jinými slovy, poznání o duši převyšující tělo patří ke kvalitě dobra, poznání vyznačující se mnoha teoriemi a doktrínami na základě světské logiky a myšlenkové spekulace pochází z kvality vášně a poznání zaměřené pouze na to, jak zajistit pohodlí tělu, patří ke kvalitě nevědomosti.

«Знання», яким наділена пересічна людина, завжди перебуває в ґун̣і пітьми, або невігластва, тому що кожна обумовлена жива істота народжується в ґун̣і невігластва. Хто не розвиває свого знання за допомогою авторитетів або ж настанов ш́а̄стр, — його знання не виходить за межі матеріального тіла. Він не дбає про те, щоб діяти згідно з вказівками священних ш́а̄стр. Для нього Бог — це гроші, а знання зводиться до задоволення тілесних потреб. Подібне знання не має нічого спільного з Абсолютною Істиною. Воно в більшій або меншій мірі нагадує знання тварин: знання того, як спати, їсти, захищатись, злягатись. Саме таке знання змальовано тут як породження ґун̣и пітьми. Іншими словами, знання, яке стосується духовної душі поза цим тілом, називають знанням у ґун̣і благочестя; знання, що породжує численні теорії й доктрини на основі звичайної логіки й розумувань, походить з ґун̣и пристрасті; а знання, яке дбає лише про тіло, відносять до ґун̣и невігластва.