Skip to main content

TEXT 18

TEXT 18

Verš

Текст

jñānaṁ jñeyaṁ parijñātā
tri-vidhā karma-codanā
karaṇaṁ karma karteti
tri-vidhaḥ karma-saṅgrahaḥ
джн̃а̄нам̇ джн̃ейам̇ паріджн̃а̄та̄
трі-відга̄ карма-чодана
каран̣ам̇ карма картеті
трі-відгах̣ карма-сан̇ґрахах̣

Synonyma

Послівний переклад

jñānam — poznání; jñeyam — předmět poznání; parijñātā — a znalec; tri-vidhā — tří druhů; karma — práce; codanā — podnět; karaṇam — smysly; karma — práce; kartā — konatel; iti — takto; tri-vidhaḥ — tří druhů; karma — práce; saṅgrahaḥ — souhrn.

джн̃а̄нам — знання; джн̃ейам — мета пізнання; паріджн̃а̄та̄ — той, хто знає; трі-відга̄—трьох різновидів; карма—роботи; чодана̄— поштовх; каран̣ам—чуття; карма—робота; карта̄—діяч; іті—таким чином; трі-відгах̣—трьох різновидів; карма—роботи; сан̇ґрахах̣—сума.

Překlad

Переклад

Poznání, předmět poznání a znalec jsou tři faktory podněcující k jednání. A smysly, práce a konatel jsou tři složky jednání.

Знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає — це три рушійні сили діяльності; чуття ж, робота і виконавець — три її складові.

Význam

Коментар

Každodenní činnost má tři druhy podnětů, jimiž jsou poznání, předmět poznání a znalec. Nástroje jednání, jednání samotné a konatel jsou složky jednání. Vše, co člověk koná, se vyznačuje těmito třemi činiteli. Než začne jednat, vybídne ho k tomu nějaký podnět, který se nazývá inspirace. Jakékoliv řešení, ke kterému se dospěje před samotnou činností, se projeví v subtilní podobě jednání, a potom se činnost skutečně odehraje. Nejprve musí proběhnout psychologický proces, který spočívá v myšlení, cítění a chtění. To se nazývá podnět. Inspirace k jednání pocházející z písem a ta, která pochází z pokynu duchovního učitele, je stejná. Když je přítomna inspirace a konatel, dochází k činnosti za pomoci smyslů zahrnujících mysl, která je jejich ústředím. Všechny tyto složky dohromady se nazývají souhrn činnosti.

Три спонукальні причини закладено в основу повсякденної діяльності: знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає. Робоче знаряддя, саму роботу і виконавця називають складовими частинами діяльності. Будь-яка людська робота містить у собі ці елементи. Для того, щоб розпочати будь-яку роботу, потрібний певний імпульс, який називають натхненням. Будь-яке рішення, прийняте до здійснення власне діяльності, являє собою тонку форму роботи. Потім робота виражається в дії. Спочатку відбуваються психічні процеси мислення, переживання й хотіння. Це називають спонукою. І якщо спонука до роботи не суперечить ш́а̄страм або настановам духовного вчителя, тоді вона переходить у натхнення. А коли виконавець відчуває натхнення, тоді за допомогою чуттів, включно з розумом, що є осередком усіх чуттів, відбувається фактична діяльність. Так пояснює Бгаґавад-ґı̄та̄ різні фази роботи. Сукупність усіх цих чинників складає роботу загалом.