Skip to main content

ТЕКСТ 5

TEXT 5

Текст

Текст

уддхаред а̄тмана̄тма̄нам̇
на̄тма̄нам аваса̄дайет
а̄тмаива хй а̄тмано бандхур
а̄тмаива рипур а̄тманах̣
уддгаред а̄тмана̄тма̄нам̇
на̄тма̄нам аваса̄дайет
а̄тмаіва хй а̄тмано бандгур
а̄тмаіва ріпур а̄тманах̣

Дума по дума

Послівний переклад

уддхарет – човек трябва да се освободи; а̄тмана̄ – посредством ума; а̄тма̄нам – обусловената душа; на – никога; а̄тма̄нам – обусловената душа; аваса̄дайет – деградира; а̄тма̄ – ум; ева – несъмнено; хи – наистина; а̄тманах̣ – обусловената душа; бандхух̣ – приятел; а̄тма̄ – ум; ева – несъмнено; рипух̣ – враг; а̄тманах̣ – на обусловената душа.

уддгарет—нехай визволить; а̄тмана̄—розумом; а̄тма̄нам—обумовлена душа; на—ніколи; а̄тма̄нам—обумовлена душа; аваса̄дайет—нехай викликає занепад; а̄тма̄—розум; ева—неодмінно; хі— справді; а̄тманах̣—обумовленої душі; бандгух̣—друг; а̄тма̄—розум; ева—неодмінно; ріпух̣—ворог; а̄тманах̣—обумовленої душі.

Превод

Переклад

Човек трябва да използва ума си, за да постигне освобождение, а не за да деградира. Умът е приятел на обусловената душа, но също и неин враг.

Людина повинна використати свій розум для звільнення, а не занепадати через нього. Розум — і друг обумовленої душі, і ворог її.

Пояснение

Коментар

Думата а̄тма̄ означава тяло, ум или душа в зависимост от контекста. Умът и обусловената душа са особено важни в йога системата. Тъй като умът заема централно място в практиката на йога, тук думата а̄тма̄ се отнася до ума. Йога системата цели контрол над ума и освобождение от привързаността към сетивните обекти. Тук се подчертава, че умът трябва да бъде обучен, за да освободи обусловената душа от блатото на незнанието. В материалното съществуване човек е подвластен на ума и сетивата. Всъщност чистата душа е оплетена в мрежите на материалния свят, защото умът е повлиян от фалшивото его, което желае да господства над материалната природа. Затова умът трябва да бъде обучен да не се привлича от нейния блясък. Така обусловената душа може да се спаси. Не трябва да деградираме заради влечението си към сетивните обекти. Колкото повече сме привлечени от сетивните обекти, толкова повече се заплитаме в материалното съществуване. Най-сигурният път към освобождение е постоянно да насочваме ума си към Кр̣ш̣н̣а. С думата хи се подчертава, че човек трябва да действа по този начин. Казано е още:

Санскритське слово а̄тма̄, залежно від різних обставин, означає тіло, розум або душу. В системі йоґи особливу увагу приділено душі, що перебуває в обумовленому стані, та розуму. В цьому вірші слово а̄тма̄ стосується розуму, тому що в практиці йоґи розум посідає центральне місце. Мета йоґи полягає в тому, щоб опанувати розум й відвернути його від прив’язаності до об’єктів чуття. В даному вірші наголошується, що розум треба виховувати таким чином, щоб він був здатний вирятувати обумовлену душу з трясовини невідання. Перебуваючи в матеріальному існуванні, людина підпадає впливові розуму і почуттів. Насправді, чиста душа заплуталась в тенетах матеріального світу через те, що оманне его, яке бажає панувати над матеріальною природою, огорнуло її розум. Отже, розум треба виховувати так, щоб його не приваблювала мішура матеріальної природи і завдяки такому правильно спрямованому розумові обумовлена душа зможе врятуватися. Не треба деґрадувати, віддавшись почуттям. Чим сильніше об’єкти чуття приваблюють людину, тим більше вона заплутується в матеріальному існуванні. Найкращий спосіб виплутатися — просто заполонити розум свідомістю Кр̣шн̣и. Слово хі використане для того, щоб підкреслити важливість та необхідність вчинити саме так. Сказано також:

мана ева мануш̣я̄н̣а̄м̇
ка̄ран̣ам̇ бандха-мокш̣айох̣
бандха̄я виш̣ая̄сан̇го
муктяи нирвиш̣аям̇ манах̣
мана ева манушйа̄н̣а̄м̇
ка̄ран̣ам̇ бандга-мокшайох̣
бандга̄йа вішайа̄сан̇ґо
муктйаі нірвішайам̇ манах̣

„Причината за робството и освобождението на човека е неговият ум. Умът, погълнат от обектите на сетивата, става причина за робство, а умът, непривързан към тях, е причина за освобождение“ (Амр̣та-бинду Упаниш̣ад, 2). Умът, винаги зает в Кр̣ш̣н̣а съзнание, е причина за висшето освобождение.

«Для людини розум — причина рабства і причина звільнення водночас. Розум, що занурений в об’єкти чуття — це причина рабства, а розум, що відчужений від об’єктів чуття — причина звільнення» (Амр̣та-бінду Упанішада 2). Отже, розум, що завжди заглиблений у свідомість Кр̣шн̣и, веде людину до найвищого щабля звільнення.