Skip to main content

ТЕКСТ 1

TEXT 1

Текст

Текст

шрӣ-бхагава̄н ува̄ча
имам̇ вивасвате йогам̇
проктава̄н ахам авяям
вивасва̄н манаве пра̄ха
манур икш̣ва̄каве 'бравӣт
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
імам̇ вівасвате йоґам̇
проктава̄н ахам авйайам
вівасва̄н манаве пра̄ха
манур ікшва̄каве ’бравı̄т

Дума по дума

Послівний переклад

шрӣ-бхагава̄н ува̄ча – Бог, Върховната Личност, каза; имам – това; вивасвате – на бога на Слънцето; йогам – науката за връзката на човек с Върховния; проктава̄н – предадох; ахам – Аз; авяям – нетленна; вивасва̄н – Вивасва̄н (име на бога на Слънцето); манаве – на бащата на човечеството (на име Ваивасвата); пра̄ха – разказах; манух̣ – бащата на човечеството; икш̣ва̄каве – на цар Икш̣ва̄ку; абравӣт – каза.

ш́рı̄–бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; імам—цей; вівасвате—богу Сонця; йоґам—науку про взаємостосунки з Всевишнім; проктава̄н—повідав; ахам—Я; авйайам—нетлінний; вівасва̄н—Вівасва̄н (ім’я бога Сонця); манаве—батьку людства (на ймення Ваівасвата); пра̄ха—сказав; манух̣—батько людства; ікшва̄каве—цареві Ікшва̄ку; абравı̄т—сказав.

Превод

Переклад

Върховната Божествена Личност Шрӣ Кр̣ш̣н̣а каза: Аз разкрих на бога на Слънцето Вивасва̄н тази вечна наука за йога, Вивасва̄н я предаде на Ману – бащата на човечеството, а Ману на свой ред я предаде на Икш̣ва̄ку.

Верховний Бог-Особа, Ш́рı̄ Кр̣шн̣а сказав: Я повідав цю вічну науку йоґи богу Сонця Вівасва̄ну, Вівасва̄н повідав її Ману, прабатьку людства, а Ману, в свою чергу, повідав її Ікшва̄ку.

Пояснение

Коментар

Тук е изложена историята на Бхагавад-гӣта̄, която в дълбока древност е била предадена първо на бога на Слънцето, а после на царете на всички планети. Основен дълг на царете е да защитават поданиците си; те трябва да усвоят науката на Бхагавад-гӣта̄, за да могат да управляват хората и да ги предпазват от материалното робство на похотта. Човешкият живот е предназначен за развитие на духовно знание във вечна връзка с Върховната Божествена Личност и управляващите на всички държави и планети са длъжни да посочват това предназначение на поданиците си със средствата на образованието, културата и предаността. С други думи, правителствата трябва да спомагат за разпространението на Кр̣ш̣н̣а съзнание, така че с помощта на тази велика наука хората да използват правилно човешката форма на живот.

Тут нам відкривається історія Бгаґавад-ґı̄ти, простежена з глибини віків, коли її було повідано царям усіх планет, починаючи з планети Сонце. Обов’язок царів на всіх планетах — захищати своїх підданих, і тому володарі повинні знати науку Бгаґавад-ґı̄ти, щоб громадяни були вільними від тягаря ницих бажань і процвітали під їхнім правлінням. Людське життя призначене для розвитку духовного знання, для усвідомлення свого вічного зв’язку з Верховним Богом-Особою і носії влади всіх держав і всіх планет зобов’язані навчити цьому всіх своїх підданих, використовуючи засоби освіти, культури та релігії. Іншими словами, роль глави будь-якої держави полягає в поширенні науки свідомості Кр̣шн̣и, щоб люди, оволодівши цією великою наукою, могли успішно йти правильним шляхом, використовуючи сприятливі можливості людської форми життя.

В тази епоха богът на Слънцето, от което произлизат всички планети в слънчевата система, е известен под името Вивасва̄н. В Брахма сам̇хита̄ (5.52) се казва:

У цю епоху бог Сонця, відомий під іменем Вівасва̄н, є царем Сонця, а Сонце — це джерело всіх планет сонячної системи. В Брахма- сам̇гіті (5.52) сказано:

яч-чакш̣ур еш̣а савита̄ сакала-граха̄н̣а̄м̇
ра̄джа̄ самаста-сура-мӯртир ашеш̣а-теджа̄х̣
яся̄гяя̄ бхрамати самбхр̣та-ка̄ла-чакро
говиндам а̄ди-пуруш̣ам̇ там ахам̇ бхаджа̄ми
йач-чакшур еша савіта̄ сакала-ґраха̄н̣а̄м̇
ра̄джа̄ самаста-сура-мӯртір аш́еша-теджа̄х̣
йасйа̄джн̃айа̄ бграматі самбгр̣та-ка̄ла-чакр̣о
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі

„Покланям се – казва Брахма̄ – на Върховната Божествена Личност, Говинда (Кр̣ш̣н̣а), който е изначалната личност и по чиято заповед Слънцето, царят на всички планети, излъчва огромна сила и топлина. Слънцето символизира окото на Бога и се движи в орбитата си по неговата воля.“

«Я поклоняюсь, — сказав Господь Брахма̄, — Верховному Богові- Особі, Ґовінді (Кр̣шн̣і), який є одвічна первинна особистість, і з волі якого Сонце, цар усіх планет, набуває своєї надзвичайної потужності та жару. Сонце являє собою Господнє око і рухається по своїй орбіті, покірне Його наказу».

Слънцето е царят на планетите, а богът на Слънцето Вивасва̄н е повелител на слънчевата планета, която контролира останалите планети, като им предоставя топлина и светлина. Слънцето се върти в орбита по заповед на Кр̣ш̣н̣а; Бог Кр̣ш̣н̣а прави Вивасва̄н свой пръв ученик и му предава науката на Бхагавад-гӣта̄. Така че Гӣта̄ не е философски трактат, предназначен за незначителни светски учени, а авторитетна книга, в която е изложено знание, идващо от незапомнени времена.

Сонце — цар усіх планет, а бог Сонця (зараз його звати Вівасва̄н) править планетою Сонце, що панує над рештою планет, наділяючи їх світлом й теплом. Сонце рухається по своїй орбіті з наказу Кр̣шн̣и. Господь Кр̣шн̣а зробив Вівасва̄на Своїм першим учнем, щоб той осягнув науку Бгаґавад-ґı̄ти. Тобто Ґı̄та̄ не є вигаданий трактат для пересічного світського вченого; вона — достовірний твір, що містить знання, яке переходить від учителя до учня із споконвічних часів.

В Маха̄бха̄рата (Ша̄нти-парва, 348.51 – 52) за произхода на Гӣта̄ се казва следното:

В Маха̄бга̄раті (Ш́а̄нті-парва 348.51 – 52) ми можемо простежити історію Ґı̄ти в таких рядках:

трета̄-юга̄дау ча тато
вивасва̄н манаве дадау
мануш ча лока-бхр̣тй-артхам̇
сута̄йекш̣ва̄каве дадау
икш̣ва̄кун̣а̄ ча катхито
вя̄пя лока̄н авастхитах̣
трета̄-йуґа̄дау ча тато
вівасва̄н манаве дадау
мануш́ ча лока-бгр̣тй-артгам̇
сута̄йекшва̄каве дадау
ікшва̄кун̣а̄ ча катгіто
вйа̄пйа лока̄н авастгітах̣

„В началото на Трета̄-юга науката за връзката с Върховния Бог беше предадена от Вивасва̄н на Ману. Ману, прародителят на човечеството, я предаде на сина си Маха̄ра̄джа Икш̣ва̄ку, цар на тази планета и основател на династията Рагху, в която се появява Бог Ра̄мачандра.“ Следователно Бхагавад-гӣта̄ съществува в човешкото общество от времето на Маха̄ра̄джа Икш̣ва̄ку.

«На початку Трета̄-йуґи цю науку про взаємостосунки з Всевишнім Вівасва̄н передав Ману. Ману, прабатько людства, передав її своєму синові Маха̄ра̄джі Ікшва̄ку, цареві планети Земля і предку династії Раґгу, в якій з’явився Господь Ра̄мачандра». Отже, Бгаґавад- ґı̄та̄ відома людському суспільству з часів Маха̄ра̄джі Ікшва̄ки.

В момента са изминали пет хиляди години от началото на Кали-юга, която продължава 432   000 години. Преди това е била Два̄пара-юга (800   000 години), а преди нея – Трета̄-юга (1   200   000 години). Тоест преди около 2   005   000 години Ману разказва Бхагавад-гӣта̄ на своя ученик и син Маха̄ра̄джа Икш̣ва̄ку, царя на Земята. Епохата на сегашния Ману се изчислява на 305   300   000 години, от които 120   400   000 години вече са отминали. Ако приемем, че преди раждането на Ману Гӣта̄ е била разказана от Върховния Бог на неговия ученик, бога на Слънцето – Вивасва̄н, то по една приблизителна преценка става ясно, че Гӣта̄ съществува най-малко отпреди 120   400   000 години, а на човешкото общество тя е известна поне от два милиона години. Тя е разказана отново от Господ на Арджуна преди около пет хиляди години. Такава е приблизителната датировка на Гӣта̄ според самата книга и според нейния разказвач, Бог Шрӣ Кр̣ш̣н̣а. Тя е разкрита пред бога на Слънцето – Вивасва̄н, защото той е кш̣атрия и прародител на всички кш̣атрии, които са негови потомци, сӯря-вам̇ша кш̣атрии. Тъй като Бхагавад-гӣта̄ е изговорена от Върховната Божествена Личност, тя не се отличава от Ведите и знанието в нея е апауруш̣ея, свръхчовешко. Ведическите наставления се приемат такива, каквито са, без човешки тълкувания; би трябвало и Гӣта̄ да се приема такава, каквато е, без да се подлага на светско тълкувание. Светските личности могат да разясняват Гӣта̄ посвоему, но това няма да е истинската Бхагавад-гӣта̄. Ето защо Бхагавад-гӣта̄ трябва да се възприема така, както е предадена по ученическата приемственост. Тук се описва, че Господ я разказва на бога на Слънцето; той от своя страна я предава на Ману, а Ману – на сина си Икш̣ва̄ку.

Від початку Калі-йуґи, що триває 432 000 років, до теперішнього часу сплинуло лише п’ять тисяч років. Перед цим була Два̄пара- йуґа (800 000 років), а перед нею — Трета-йуґа (1 200 000 років). Отже, близько 2 005 000 років тому Ману розповів Бгаґавад-ґı̄ту своєму синові й учневі Маха̄ра̄джі Ікшва̄ку, цареві планети Земля. Тривалість життя нинішнього Ману становить 305 300 000 років, з яких 120 400 000 вже минули. Враховуючи, що до народження Ману Господь передав Ґı̄ту Своєму учневі, богу Сонця Вівасва̄ну, то, згідно з приблизними підрахунками, її було розказано щонайменше 120 400 000 років тому, а людському суспільству вона відома близько двох мільйонів років. Ще раз Господь переказав її Арджуні близько 5 000 років тому. Такий вигляд у загальних рисах має історія Ґı̄ти, згідно з твердженнями самої Ґı̄ти та її оповідача, Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и. Її було повідано богу Сонця Вівасва̄ну, тому що він був кшатрійа й пращур усіх кшатрій, нащадків бога Сонця, або сӯрйа-вам̇ш́а кшатрій. А що Бгаґавад-ґı̄ту повідав Сам Верховний Бог-Особа, то вона рівноцінна Ведам, і це знання є апаурушейа, надлюдське. Ведичні настанови приймають такими, якими вони є, без будь-яких тлумачень, і Ґı̄ту теж слід сприймати без будь-яких світських тлумачень. Світські сперечальники можуть будувати свої здогади стосовно Ґı̄ти, але тоді Бгаґавад-ґı̄та̄ не буде такою, якою вона є. Бгаґавад-ґı̄ту слід сприймати такою, як вона є, якою вона передається ланцюгом учнівської послідовності, і тут сказано, що Господь розповів її богу Сонця, бог Сонця повідав її своєму синові Ману, а Ману передав своєму синові Ікшва̄ку.