ТЕКСТ 18
TEXT 18
Текст
Текст
ка̄мам̇ кродхам̇ ча сам̇шрита̄х̣
ма̄м а̄тма-пара-дехеш̣у
прадвиш̣анто 'бхясӯяка̄х̣
ка̄мам̇ кродгам̇ ча сам̇ш́ріта̄х̣
ма̄м а̄тма-пара-дехешу
прадвішанто ’бгйасӯйака̄х̣
Дума по дума
Послівний переклад
ахан̇ка̄рам – фалшиво его; балам – сила; дарпам – гордост; ка̄мам – похот; кродхам – гняв; ча – също; сам̇шрита̄х̣ – приели подслон; ма̄м – мен; а̄тма – в техните; пара – и в други; дехеш̣у – тела; прадвиш̣антах̣ – като богохулствуват; абхясӯяка̄х̣ – завистливи.
ахан̇ка̄рам — оманного его; балам — сили; дарпам — гордині; ка̄мам—хтивості; кродгам—гніву; ча—також; сам̇ш́ріта̄х̣—знайшовши притулок в; ма̄м—Мене; а̄тма—у власному; пара—і в інших; дехешу — тілах; прадвішантах̣ — обмовляють; абгйасӯйака̄х̣ — заздрісні.
Превод
Переклад
Заблудени от фалшиво его, сила, гордост, похот и гняв, демоните започват да завиждат на Бога, Върховната Личност, който се намира в собствените им тела, както и в телата на другите, и хулят истинската религия.
Збиті з пуття оманним его, силою, пихою, хтивістю й гнівом, демони починають заздрити Верховному Богові-Особі, який перебуває в їхніх власних тілах й тілах інших істот, і вони вдаються до блюзнірства, зневажаючи справжню релігію.
Пояснение
Коментар
Демоничният човек е винаги против върховенството на Бога и не е склонен да вярва в писанията. И свещените писания, и самото съществуване на Върховната Божествена Личност пораждат завист у него. Причина за това е така нареченият престиж, натрупаното богатство и сила. Демонът не знае, че сегашният живот е подготовка за следващия. Не знаейки това, той всъщност мрази собственото си „аз“, както и аз-а у другите. Той извършва насилие върху телата на другите и върху своето тяло. Лишен от знание, не се съобразява с върховната власт на Божествената Личност. С неприязън към свещените писания и Върховната Божествена Личност той изнамира псевдоаргументи срещу съществуването на Бога и отрича авторитета на писанията. Смята се за независим и всемогъщ. Убеден, че няма равен на себе си по сила, власт и богатство, демонът си мисли, че може да прави каквото си иска и няма кой да го спре. Ако някой пречи на наслаждението му, той се заема да го унищожи със собствени сили.
Демон завжди повстає проти верховної влади Господа і не вірить у ш́а̄стри. Ш́а̄стри й саме існування Верховного Бога-Особи викликають у нього заздрість. Це зумовлює його так званий «престиж», багатство та сила. Така людина не відає, що нинішнє життя — це підготовка до життя майбутнього, і тому, вона, фактично, заздрить собі та іншим. Вона чинить насильство як над тілами інших, так і над власним тілом. Позбавлена знання, вона не зважає на те, що все підвладне Верховному Богові-Особі. Із заздрості на ш́а̄стри і Верховного Бога-Особу вона вишукує брехливі докази неіснування Бога і заперечує авторитет ш́а̄стр. Демон вважає себе надзвичайно могутнім і незалежним. Він гадає, що його сила, влада і багатство неперевершені, він може робити, що йому заманеться, і ніхто не здатний спинити його. Якщо така людина має ворога, який може стати на перешкоді її почуттєвим насолодам, вона будує плани його вбивства.