ТЕКСТ 2
TEXT 2
Текст
Текст
мама са̄дхармям а̄гата̄х̣
сарге 'пи нопаджа̄янте
пралайе на вятханти ча
мама са̄дгармйам а̄ґата̄х̣
сарґе ’пі нопаджа̄йанте
пралайе на вйатганті ча
Дума по дума
Послівний переклад
идам – това; гя̄нам – знание; упа̄шритя – приема подслон; мама – моята; са̄дхармям – еднаква природа; а̄гата̄х̣ – достигнали; сарге апи – дори в творението; на – никога; упаджа̄янте – се раждат; пралайе – при унищожението; на – нито; вятханти – са смущавани; ча – също.
ідам—це; джн̃а̄нам—знання; упа̄ш́рітйа—знаходячи притулок; мама—Мого; са̄дгармйам—тієї ж природи; а̄ґата̄х̣—досягши; сарґе апі—навіть у творінні; на—ніколи; упаджа̄йанте—народжуються; пралайе—у знищенні; на—не; вйатганті—потривожені; ча—також.
Превод
Переклад
Съсредоточен в това знание, човек може да достигне трансцендентална природа, подобна на моята. Така установен, той повече не се ражда по време на сътворението, нито страда по време на унищожението.
Людина, що просвітлена цим знанням, може досягти трансцендентної природи, такої самої, як і Моя власна, і тоді вона вже не народжуватиметься під час творення, і знищення не загрожуватиме їй.
Пояснение
Коментар
Този, който е натрупал съвършено трансцендентално знание, се изравнява в качествено отношение с Върховната Божествена Личност и разкъсва кръговрата на раждането и смъртта. При това той запазва същността си на индивидуална душа. От ведическата литература става ясно, че освободените души на трансценденталните планети в духовното небе винаги се стремят към лотосовите нозе на Върховния, служейки му с любов и преданост. Тоест и след освобождението преданите запазват своята индивидуалност.
Оволодівши досконалим трансцендентним знанням, жива істота набуває якісної рівності з Верховним Богом-Особою, звільнюючись від чергування народження й смерті. Однак, вона не втрачає при цьому своєї особистості і залишається індивідуальною душею. З ведичної літератури можна довідатись, що звільнені душі, які досягли трансцендентних планет духовного світу, завжди звернені до лотосних стіп Верховного Господа й з любов’ю служать Йому на трансцендентному рівні. Отже, навіть після звільнення, віддані Господа не втрачають своєї індивідуальності.
Всяко знание, което получаваме в материалния свят, обикновено е замърсено от трите гун̣и на материалната природа. Незамърсеното от тях знание се нарича трансцендентално. С такова знание се достига нивото, на което се намира Върховната Личност. Хората без знание за духовния свят смятат, че след като прекрати материалните дейности на материалната форма, вечната душа става безформена и лишена от разнообразие. Но както в този свят има материално разнообразие, така и в духовния свят съществува разнообразие. В неведение за това, хората мислят, че духовното съществуване е пълна противоположност на материалното разнообразие. Истината е, че в духовния свят живото същество получава духовна форма. Там съществуват духовни дейности, а духовното състояние се нарича живот в преданост. Тази атмосфера е незамърсена и в нея си еднакъв в качествено отношение с Върховния Бог. За да притежаваш такова знание, би трябвало да си развил всички духовни качества. С тези духовни качества няма да бъдеш засегнат нито от сътворението, нито от унищожението на материалния свят.
Звичайно, всяке знання, що ми його отримуємо в матеріальному світі, забруднюють три ґун̣и матеріальної природи. Знання ж, яке вони не заторкують, називають трансцендентальним. Тільки-но людина стверджується в трансцендентальному знанні, вона сягає рівня, на якому може наблизитись до Верховної Особи. Люди, що позбавлені знання про духовне небо, гадають, що, звільнившись від матеріальної діяльності, притаманної матеріальній формі, духовна сутність стає безформною, втрачає всяке розмаїття. Але, так само, як у цьому світі існує матеріальна різноманітність, так само різноманітність є і в духовному світі. Люди, які не мають про це жодної уяви, вважають, що духовне існування протилежне матеріальній різноманітності. Але, насправді, в духовному небі жива істота отримує духовну форму. Існує духовна діяльність, і духовний стан називають життям у відданості. Атмосфери духовного світу не може торкнутися матеріальна скверна, і, перебуваючи там, істота якісно рівна Верховному Господеві. Щоб досягти цього знання, слід розвивати всі свої духовні якості. І того, хто таким чином розвиває свої духовні якості, не заторкує ні творення, ні знищення матеріального світу.